ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 квітня 2022 року м. Київ № 640/6814/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Київської міської прокуратури
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської міської прокуратури, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Київської міської прокуратури щодо ненарахування ОСОБА_1 з 27 березня 2020 року заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Київську міську прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток) за період з 27 березня 2020 року до моменту його звільнення 20 жовтня 2021 року, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період;
- визнати протиправною бездіяльність Київською міської прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку у сумі 7 563,91 грн.;
- зобов'язати Київську міську прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку, 7 563,91 грн.;
- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 21 жовтня 2021 року по день фактичного розрахунку з урахуванням середньоденного розміру заробітної плати 351,81 гривень, після утримання обов'язкових відрахувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до якої до позовної заяви обов'язково додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за адміністративний позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року становить 2 481 гривень.
Суддею встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено позовну вимогу як немайнового характеру (п. 2, 3, 6) так й майнового характеру (п. 4, 5) в розмірі 7 563,91 грн.
Позивачем не було додано до матеріалів позову жодні документальні докази (як то платіжного документу) про сплату ним судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Натомість позивач у тексті позовної заяви, посилаючись на зміст п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначив, що його у силу наведеної норми закону звільнено від сплати судового бору за подання цього позову до суду.
Надаючи оцінку наведеній позиції позивача суддя зазначає наступне.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач серед іншого просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити вихідну допомогу при звільненні в сумі 7 563,91 грн. та стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, точний розмір якої не наводить.
До структури заробітної плати, визначеної у ст. 2 Закону України «Про заробітну плату», входять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку.
Середній заробіток, який стягується у відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України, є санкцією за затримку розрахунку при звільненні і не є складовою заробітної плати.
Згідно з п.п. 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, а також суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Теж саме стосується вихідної допомоги, пов'язаної зі звільненням з підстав передбачених ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
З огляду на викладене, за позовними вимогами, які випливають із трудових відносин, крім подання позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, судовий збір справляється за ставками, визначеними п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».Таким чином, позивач при зверненні до суду з даним позовом в частині позовних вимог, які наведені у п. 4, 5 і 6 прохальної частини позову, не звільнений від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п?ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: оригіналу платіжного документу про сплату позивачем судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва його позовної заяви у розмірі 1 984,80 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу п?ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок