ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 квітня 2022 року м. Київ № 640/27134/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до 1. Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,
2. Служби безпеки України
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ПФУ в м. Києві), Служби безпеки України (далі по тексту - відповідач 2, СБУ), у якому просив:
- визнати протиправними дії СБУ щодо надання ГУ ПФУ в м. Києві недостовірних даних щодо сум грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2018 року, а саме: посадового окладу 7641,50 грн, замість 8190,60 грн, окладу за військове звання 1480,00 грн замість 1563,60 грн для здійснення перерахунку пенсії позивачу на виконання постанови 103;
- визнати протиправними дії СБУ щодо ненадання ГУ ПФУ в м. Києві зазначених даних станом на 01 січня 2019 року та 01 січня 2020 року;
- визнати протиправними дії СБУ щодо надання ГУ ПФУ в м. Києві довідки за формою додатку 2 порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-Х1І, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 станом на 01 січня 2018 року без врахування доплат за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії;
- зобов'язати СБУ відповідно до статті 43 Закону України № 2262-ХІІ, відповідно до пункту 3 Порядку №45, надати ГУ ПФУ в м. Києві оновлену довідку за формою додатку 2 порядку № 45 станом на 01 січня 2018 року із врахуванням доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії та посадового окладу та окладу за військове звання позивача, розрахувавши їх (посадовий оклад та оклад за військове звання), виходячи з методик, викладених у додатках 1, 4, 14 постанови 704 в редакції станом на 30 серпня 2017 року, станом на 01 січня 2018 року та на 29 січня 2020 року, та пунктах 1, 4 постанови 704 в редакції станом на 30 серпня 2017 року, станом на станом на 01 січня 2018 року, на 29 січня 2020 року та в пунктах 1, 4 постанови 704 в редакції станом на 30 серпня 2017 року, та в пункті 1 постанови №704 в редакції станом на 01 січня 2018 року та на 29 січня 2020 року та надати /надавати ГУ ПФУ в м. Києві дані щодо посадового окладу та окладу позивача станом на 01 січня 2019, 2020 та 01 січня наступних років;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 50 % грошового забезпечення, а з 01 січня 2019 року у розмірі 75 % грошового забезпечення, а з 01 січня 2020 року у розмірі 100 % грошового забезпечення, виходячи з основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення, без врахування доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії, замість 100-відсоткової виплати підвищеної пенсії з 01 січня 2018, виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, та з врахуванням доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки ва інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення при перерахунку з 01 жовтня 2011 року по 31 квітня 2014 року суми встановленої позивачу станом на 01 січня 2008 року пенсії з 90 % грошового забезпечення до 80 % грошового забезпечення, з 01 травня 2014 року - до 70 % грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві задовольнити заяву позивача щодо здійснення позивачу перерахунків пенсії з 01 жовтня 2011 року і в подальшому, виходячи з встановлених йому станом на 01 січня 2008 року 90 % грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві задовольнити заяву позивача щодо здійснення з 01 січня 2018 року та в подальшому виплати 100 %, перерахованої позивачу пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 із змінами, внесеними Кабінетом Міністрів України на виконання рішення Окружного Адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року №826/3858/18 у постанову 103, виходячи з встановленого позивачу основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, з врахуванням доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії, з врахуванням наданих відповідачем-2 на виконання пункту 1 позову сум грошового забезпечення позивача: посадового окладу, окладу за військове звання, розрахованих, виходячи з методики їх розрахунку, викладених у додатках 1, 4, 14 постанови 704 станом на 30 серпня 2017 року, на 01 січня 2018 року та на 29 січня 2020 року, та пунктах 1, 4 постанови 704 станом 30 серпня 2017 року та в пункті 1 постанови 704 в редакції станом на 01 січня 2018 року та 29 січня 2020 року та станом на 01 січня 2019, 2020 та наступних років.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на протиправність дій відповідачів щодо зазначення недостовірних даних у довідках про розмір грошового забезпечення, невірному перерахунку та виплаті пенсії за спірні періоди, що підтверджується наданими доказами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 19 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/27134/20 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження).
Відповідачем 1 подано відзиви на позовну заяву, у якому ГУ ПФУ в м. Києві не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки пенсію перераховано та виплачено відповідно до положень законодавства, діючих на момент виникнення спірних відносин та у розмірі, встановленому законодавством; у зв'язку зі скасування пунктів 1, 2 постанови КМУ №103 судовим рішенням неможливо здійснити жодні перерахунки, зокрема і збільшення відсоткового розміру пенсії до 90% від сум грошового забезпечення; поетапне збільшення перерахованих пенсій здійснювалося відповідно до вимог законодавства; станом на дату здійснення перерахунку включення додаткових видів грошового забезпечення не було передбачено постановою КМУ №103, а дії відповідача 1 в межах спірних відносин є правомірними.
У відповіді на відзив позивачем зазначено, що зменшення відсоткового значення відповідно до постанови КМУ №103 та неврахування під час складення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2018 року додаткових видів грошового забезпечення та, як наслідок, перерахунок пенсії без врахування всіх складових, є протиправним
Відповідачем 2 подано відзиви на позовну заяву, у якому СБУ не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки розміри посадових окладів, окладів за військовим званням з 01 березня 2018 року і до цього часу діючим військовослужбовцям розраховуються з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тобто, не змінювалися протягом усього часу дії постанови КМУ №704; крім того, після проведеного перерахунку пенсії у 2018 році до СБУ не надходили списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Служби безпеки України залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення при перерахунку з 01 жовтня 2011 року по 31 квітня 2014 року суми встановленої ОСОБА_1 станом на 01 січня 2008 року пенсії з 90 % грошового забезпечення до 80 % грошового забезпечення, з 01 травня 2014 року - до 70 % грошового забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити заяву ОСОБА_1 щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунків пенсії з 01 жовтня 2011 року і в подальшому, виходячи з встановлених йому станом на 01 січня 2008 року 90 % грошового забезпечення.
Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи у відповідній частині, що є предметом розгляду у цій справі, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 24 липня 2019 року №162854/02/Т-9064/1 на звернення позивача від 24 червня 2019 року повідомлено, що станом на грудень 2017 року розмір пенсії позивача за вислугу років було обчислено з розрахунку 90% сум грошового забезпечення за 38 років вислуги; після проведеного перерахунку розмір пенсії з 01 січня 2018 року склав 8682,30 грн, різницю пенсії за січень-квітень в сумі 5613,92 грн виплачено позивачу у квітні 2018 року; розмір підвищеної на 75% (замість 50%) пенсійної виплати з 01 січня 2019 року становить 9399,79 грн. Одночасно повідомлено, що розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01 травня 2014 року, з урахуванням чого позивачу з 01 січня 2018 року перераховано пенсію, виходячи з 70% сум грошового забезпечення.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 20 серпня 2019 року №186356/02/Т-9064/2 на звернення позивача від 05 серпня 2019 року повідомлено, що СБУ на виконання постанови КМУ №1522 передано до ГУ ПФУ в м. Києві пенсійні справи колишніх співробітників органів державної безпеки, у тому числі і пенсійну справу позивача; виплату пенсії було продовжено ГУ ПФУ в м. Києві з 01 січня 2007 року у розмірі, встановленому СБУ; розмір пенсії за вислугу років на 01 січня 2007 року було обчислено з розрахунку 90% сум грошового забезпечення за 38 років вислуги. Відповідно до постанови КМУ №103 ГУ ПФУ в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років як визначено вказаною постановою. Відповідно до постанови КМУ №103 підвищення пенсій проводиться з 01 січня 2018 року у розмірі 50%, з 01 січня 2019 року - 75%, з 01 січня 2020 року - 100%. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01 січня 2020 року склав 8682,30 грн; різницю пенсії за січень - квітень в сумі 5613,92 грн виплачено у квітні 2018 року; розмір підвищеної пенсії на 75% (замість 50%) пенсійної виплати з 01 січня 2019 року становить 9399,79 грн. Перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року проведено на умовах, у порядку та розмірах, передбачених постановою КМУ №103 та з 01 січня 2018 року позивачу при проведенні перерахунку пенсії, розмір пенсії обчислювався, виходячи з 70% сум грошового забезпечення.
Вважаючи дії відповідачів щодо відмови у складенні оновленої довідки та перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статі 9 Закону №2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» затвердив Порядок №45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 в редакції постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
В компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45.
Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема пенсійні органи у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови КМУ №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 - не змінився.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на СБУ покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Згідно із частинами другою та третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Постановою №704, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців строкової військової служби, згідно з додатком 12; схему тарифних коефіцієнтів за посадами курсантів військових навчальних закладів, навчальних закладів Міністерства інфраструктури, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної фіскальної служби, ліцеїстів військових ліцеїв, ліцеїв цивільного захисту та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, згідно з додатком 13, схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови №704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
В Додатках 1 та 14 до Постанови № 704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Тобто вказані додатки до пункту 4 Постанови №704 дублювали положення пункту 4 Постанови №704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
24 лютого 2018 року набула чинності Постанова №103, якою пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В подальшому Постановою №103 внесено зміни до Постанови №704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)», вказавши цю розрахункову величину як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.
Однак зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 Постанови №704.
Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 Постанови №704, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».
Вказані невідповідності були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року №1038, яка застосовується з 01 жовтня 2020 року.
Суд зауважує, що у цих примітках норми права не містяться, примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз'яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року №870 були затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила №870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
За змістом пункту 20 Правил №870 у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Положеннями пункту 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.
За приписами пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
При цьому, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не втратила чинності та за юридичною силою є вищою ніж положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, суд не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за відповідними посадами та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати.
Згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Вказаний висновок узгоджується з правовим висновком наведеним Верховним Судом у постанові від 11 лютого 2021 року у справі №240/11952/19.
Втім, щодо позивача додатки 12, 13 Постанови №704 не застосовуються, оскільки стосуються посадових окладів військовослужбовців строкової військової служби та курсантів військових навчальних закладів, навчальних закладів Міністерства інфраструктури, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної фіскальної служби, ліцеїстів військових ліцеїв, ліцеїв цивільного захисту та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що застосування додатків 1, 14 Постанови №704 діють при визначенні грошового забезпечення, зокрема посадових окладів військовослужбовців строкової військової служби та не можуть бути застосовані до позивача, оскільки останній перебуває на даний час на пенсії.
Суд приходить до висновку, що оскільки позивач перебуває на пенсії та не проходить на даний час строкову військову службу, для перерахунку його пенсії можливо застосувати приписи Наказу Міністерства оборони України «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України» від 01 березня 2018 року №90, оскільки таким наказом врегульовано співвідношення окладів осіб, які звільнені з військової служби.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що застосувати додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови №704 під час перерахунку пенсії позивачу не має правових підстав, оскільки він на даний час перебуває на пенсії, а такі норми можуть бути застосовані лише для осіб, які перебувають на строковій службі або є курсантами, ліцеїстами військових навчальних закладів.
Враховуючи вищенаведене, посилання позивача на протиправність дій СБУ щодо надання ГУ ПФУ в м. Києві недостовірних даних щодо сум грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2018 року, а саме: посадового окладу 7641,50 грн, замість 8190,60 грн, окладу за військове звання 1480,00 грн замість 1563,60 грн для здійснення перерахунку пенсії позивачу на виконання постанови 103, щодо ненадання ГУ ПФУ в м. Києві зазначених даних станом на 01 січня 2019 року та 01 січня 2020 року та щодо надання ГУ ПФУ в м. Києві довідки за формою додатку 2 порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-Х1І, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 станом на 01 січня 2018 року без врахування доплат за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
При цьому, суд зазначає, що при формуванні та направленні довідки про розмір грошового забезпечення від 12 квітня 2018 року №21/3/2-133ш/4456 СБУ діяло відповідно до положень законодавства, чинних на дату оформлення даної довідки.
При цьому, позовні вимоги зобов'язати СБУ відповідно до статті 43 Закону України № 2262-ХІІ, відповідно до пункту 3 Порядку №45, надати ГУ ПФУ в м. Києві оновлену довідку за формою додатку 2 порядку № 45 станом на 01 січня 2018 року із врахуванням доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії та посадового окладу та окладу за військове звання позивача, розрахувавши їх (посадовий оклад та оклад за військове звання), виходячи з методик, викладених у додатках 1, 4, 14 постанови 704 в редакції станом на 30 серпня 2017 року, станом на 01 січня 2018 року та на 29 січня 2020 року, та пунктах 1, 4 постанови 704 в редакції станом на 30 серпня 2017 року, станом на станом на 01 січня 2018 року, на 29 січня 2020 року та в пунктах 1, 4 постанови 704 в редакції станом на 30 серпня 2017 року, та в пункті 1 постанови №704 в редакції станом на 01 січня 2018 року та на 29 січня 2020 року та надати /надавати ГУ ПФУ в м. Києві дані щодо посадового окладу та окладу позивача станом на 01 січня 2019, 2020 та 01 січня наступних років також не підлягають задоволенню як похідні, а позовні вимоги щодо зобов'язання надавати ГУ ПФУ в м. Києві дані щодо посадового окладу та окладу позивача станом на 01 січня наступних років не підлягають задоволенню як такі, що заявлені на майбутнє.
Оскільки суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, заявлених до СБУ щодо видачі довідок про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01 січня 2018 року, 01 січня 2019 року та 01 січня 2020 року не підлягають задоволенню й позовні вимоги, заявлені до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року без врахування доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії, замість 100-відсоткової виплати підвищеної пенсії з 01 січня 2018 року та з врахуванням доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки ва інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії та зобов'язання задовольнити заяву позивача щодо здійснення з 01 січня 2018 року та в подальшому перерахованої позивачу пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 із змінами, внесеними Кабінетом Міністрів України на виконання рішення Окружного Адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року №826/3858/18 у постанову 103, з врахуванням доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії, з врахуванням наданих відповідачем-2 на виконання пункту 1 позову сум грошового забезпечення позивача: посадового окладу, окладу за військове звання, розрахованих, виходячи з методики їх розрахунку, викладених у додатках 1, 4, 14 постанови 704 станом на 30 серпня 2017 року, на 01 січня 2018 року та на 29 січня 2020 року, та пунктах 1, 4 постанови 704 станом 30 серпня 2017 року та в пункті 1 постанови 704 в редакції станом на 01 січня 2018 року та 29 січня 2020 року та станом на 01 січня 2019, 2020 та наступних років як похідні від них, оскільки позивач просив суд зобов'язати вказаного відповідача перерахувати та виплатити пенсію на підставі саме вказаних довідок.
Щодо позовних вимог визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 50 % грошового забезпечення, з 01 січня 2019 року у розмірі 75 % грошового забезпечення, а з 01 січня 2020 року у розмірі 100 % грошового забезпечення, виходячи з основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення, замість 100-відсоткової виплати підвищеної пенсії з 01 січня 2018, виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, щодо відсоткового розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року (70% замість 90%), суд зазначає, що дії ГУ ПФУ в м. Києві були предметом спору в межах адміністративної справи № 640/16912/19, яким визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення та зобов'язано здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення без застосування обмежень максимального розміру пенсії та обмежень виплати суми підвищення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, а отже не підлягають задоволенню в межах даної справи.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щодо позовних вимог, заявлених до ГУ ПФУ в м. Києві про протиправність дій в частині поетапної виплати пенсії з 01 січня 2018 року - 50% та з 01 січня 2019 року 75%, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п'ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню позивачу не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту
Суддя Н.А. Добрівська