ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 квітня 2022 року м. Київ№ 640/27134/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,
розглянувши у спрощеному провадженні (у письмовому провадженні) питання щодо залишення без розгляду частини позовних вимог в межах адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до 1. Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,
2. Служби безпеки України
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ПФУ в м. Києві), Служби безпеки України (далі по тексту - відповідач 2, СБУ), у якому просив:
- визнати протиправними дії СБУ щодо: надання ГУ ПФУ в м. Києві недостовірних даних щодо сум грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2018 року, а саме: посадового окладу 7641,50 грн, замість 8190,60 грн, окладу за військове звання 1480,00 грн замість 1563,60 грн для здійснення перерахунку пенсії позивачу на виконання постанови 103; ненадання ГУ ПФУ в м. Києві зазначених даних станом на 01 січня 2019 року та 01 січня 2020 року;
- надання ГУ ПФУ в м. Києві довідки за формою додатку 2 порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-Х1І, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» станом на 01 січня 2018 року без врахування доплат за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії;
- зобов'язати СБУ відповідно до статті 43 Закону України № 2262-ХІІ, відповідно до пункту 3 «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, як органу, з якого позивач був звільнений, надати ГУ ПФУ в м. Києві оновлену довідку за формою додатку 2 порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» станом на 01 січня 2018 року із врахуванням доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії та посадового окладу та окладу за військове звання позивача, розрахувавши їх (посадовий оклад та оклад за військове звання), виходячи з методик, викладених у додатках 1, 4, 14 постанови 704 в редакції станом на 30 серпня 2017 року, станом на 01 січня 2018 року та на 29 січня 2020 року, та пунктах 1, 4 постанови 704 в редакції станом на 30 серпня 2017 року та в пункті 1 постанови 704 в редакції станом на 01 січня 2018 року та на 29 січня 2020 року та надати /надавати ГУ ПФУ в м. Києві дані щодо посадового окладу та окладу позивача станом на 01 січня 2019, 2020 та 01 січня наступних років;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 50 % грошового забезпечення, а з 01 січня 2019 року у розмірі 75 % грошового забезпечення, а з 01 січня 2020 року у розмірі 100 % грошового забезпечення, виходячи з основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення, без врахування доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії, замість 100-відсоткової виплати підвищеної пенсії з 01 січня 2018, виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, та з врахуванням доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки на інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії;
- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо зменшення при перерахунку з 01 жовтня 2011 року по 31 квітня 2014 року суми встановленої позивачу станом на 01 січня 2008 року пенсії з 90 % грошового забезпечення до 80 % грошового забезпечення, з 01 травня 2014 року - до 70 % грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві задовольнити заяву позивача щодо здійснення позивачу перерахунків пенсії з 01 жовтня 2011 року і в подальшому, виходячи з встановлених йому станом на 01 січня 2008 року 90 % грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві задовольнити заяву позивача щодо здійснення з 01 січня 2018 року та в подальшому виплати 100 %, перерахованої позивачу пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені й військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», із змінами, внесеними Кабінетом Міністрів України на виконання рішення Окружного Адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року №826/3858/18 у постанову 103 щодо визнання протиправними і нечинними пунктів 1,2 та змін до пункту 5 і додатку 2 порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону 2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з встановленого позивачу основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, з врахуванням доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо- важливе завдання, премії, з врахуванням наданих відповідачем-2 на виконання пункту 1 позову сум грошового забезпечення позивача: посадового окладу, окладу за військове звання, розрахованих, виходячи з методики їх розрахунку, викладених у додатках 1, 4, 14 постанови 704 станом на 30 серпня 2017 року, 01 січня 2018 року та на 29 січня 2020 року, та пунктах 1, 4 постанови 704 станом 30 серпня 2017 року та в пункті 1 постанови 704 в редакції станом на 01 січня 2018 року та 29 січня 2020 року та станом на 01 січня 2019, 2020 та наступних років.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на протиправність дій відповідачів щодо зазначення недостовірних даних у довідках про розмір грошового забезпечення, невірному перерахунку та виплаті пенсії за спірні періоди, що підтверджується наданими доказами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків, зокрема, щодо строків звернення до суду.
Ухвалою суду від 19 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/27134/20 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження).
На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без руху позивачем подано пояснення стосовно строків звернення до суду з проханням поновити строки звернення з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в м. Києві та СБУ про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо перерахунку пенсії та СБУ щодо надання оновленої довідки. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що в межах адміністративної справи №640/16912/19 звернувся до суду з позовом до СБУ про зобов'язання СБУ надати до ГУ ПФУ в м. Києві довідку за встановленою формою станом на 01 січня 2018 року із врахуванням доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки за особливо-важливе завдання, премії; визнання протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 50% грошового забезпечення, з 01 січня 2019 року - 75% грошового забезпечення, а з 01 січня 2020 року 100% грошового забезпечення, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення замість 100% підвищеної пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення та без врахування доплати за роботу з таємними виробами, носіями, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, надбавки з особливо-важливе завдання, премії та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2020 року в адміністративній справі №640/16912/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90 відсотків до 70 відсотків сум грошового забезпечення, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 відсотків сум грошового забезпечення без застосування обмежень максимального розміру пенсії та обмежень виплати суми підвищення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Водночас, у вказаному рішенні зазначено, що «у подальшому, позивачем подано доповнення до позовної заяви, в якому позивач просить доповнити позовну заяву вимогою до Служби безпеки України щодо видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, які були враховані при первинному призначенні пенсії… У даному випадку, за висновком суду, подавши доповнення до позовної заяви, в якій заявлено додаткові вимогу із власним окремим предметом оскарження (нові вимоги) та підставами оскарження (нові обставини, правові підстави, що були відсутні на час звернення з первинним позовом) до нового відповідача, позивачем по суті заявлено новий позов в рамках даної справи, що не відповідає вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд не приймає до розгляду зазначені доповнення».
Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги визнати протиправними дії відповідача-1 щодо зменшення при перерахунку з 01 жовтня 2011 року по 31 квітня 2014 року суми встановленої позивачу станом на 01 січня 2008 року пенсії з 90 % грошового забезпечення до 80 % грошового забезпечення, з 01 травня 2014 року - до 70 % грошового забезпечення та зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві задовольнити заяву позивача щодо здійснення позивачу перерахунків пенсії з 01 жовтня 2011 року і в подальшому, виходячи з встановлених йому станом на 01 січня 2008 року 90 % грошового забезпечення позивачем в межах адміністративної справи №640/16912/19 не оскаржувались.
Вирішуючи питання щодо строків звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами визнати протиправними дії відповідача-1 щодо зменшення при перерахунку з 01 жовтня 2011 року по 31 квітня 2014 року суми встановленої позивачу станом на 01 січня 2008 року пенсії з 90 % грошового забезпечення до 80 % грошового забезпечення, з 01 травня 2014 року - до 70 % грошового забезпечення та зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві задовольнити заяву позивача щодо здійснення позивачу перерахунків пенсії з 01 жовтня 2011 року і в подальшому, виходячи з встановлених йому станом на 01 січня 2008 року 90 % грошового забезпечення, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду виникли у період з 01 жовтня 2011 року по 31 квітня 2014 року, водночас з даним позовом до суду позивач звернувся 30 жовтня 2020 року, тобто, більш ніж через 6 років.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, суд зазначає, що отримання позивачем листів у 2019 році у відповідь на його заяви не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через двох років після отримання пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних гарантій Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19, яка є обов'язковою для суду першої інстанції.
У зв'язку з чим, отримання позивачем відповідей від відповідача за 2019 рік не є відліком обчислення шестимісячного строку звернення до суду, передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Так, позивач вважає, що ним не пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Суд зауважує, що можливість врахування положень частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виникає лише у тому разі, якщо відповідні соціальні виплати були фактично нараховані, а спір виник виключно у зв'язку з їх невиплатою з вини органу, що призначає пенсію.
Натомість заборгованість за період з 01 жовтня 2011 року по 31 квітня 2014 року, про виплату якої просить позивач, не була нарахована до виплати, у зв'язку з чим підстави для застосування частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у цій справі відсутні.
За таких обставин суд вважає, що позивач пропустив без поважних причин установлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправними дій відповідача-1 щодо зменшення при перерахунку з 01 жовтня 2011 року по 31 квітня 2014 року суми встановленої позивачу станом на 01 січня 2008 року пенсії з 90 % грошового забезпечення до 80 % грошового забезпечення, з 01 травня 2014 року - до 70 % грошового забезпечення та зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві задовольнити заяву позивача щодо здійснення позивачу перерахунків пенсії з 01 жовтня 2011 року і в подальшому, виходячи з встановлених йому станом на 01 січня 2008 року 90 % грошового забезпечення, не навів підстав для його поновлення, а відтак адміністративний позов у цій частині підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на дату звернення позивача до суду із даним позовом і час коли позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів, тобто, з пропуском визначеного абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви року без розгляду в частині заявлених позовних вимог визнати протиправними дії відповідача-1 щодо зменшення при перерахунку з 01 жовтня 2011 року по 31 квітня 2014 року суми встановленої позивачу станом на 01 січня 2008 року пенсії з 90 % грошового забезпечення до 80 % грошового забезпечення, з 01 травня 2014 року - до 70 % грошового забезпечення та зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві задовольнити заяву позивача щодо здійснення позивачу перерахунків пенсії з 01 жовтня 2011 року і в подальшому, виходячи з встановлених йому станом на 01 січня 2008 року 90 % грошового забезпечення.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями статті 123, пункту 8 частини 1 статті 240, статей 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Служби безпеки України залишити без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення при перерахунку з 01 жовтня 2011 року по 31 квітня 2014 року суми встановленої ОСОБА_1 станом на 01 січня 2008 року пенсії з 90 % грошового забезпечення до 80 % грошового забезпечення, з 01 травня 2014 року - до 70 % грошового забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити заяву ОСОБА_1 щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунків пенсії з 01 жовтня 2011 року і в подальшому, виходячи з встановлених йому станом на 01 січня 2008 року 90 % грошового забезпечення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення
Суддя: Н.А. Добрівська