1/2512
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
21 квітня 2022 року м. Київ № 640/2439/22
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Міністерства фінансів України
про зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Міністерства фінансів України (надалі - відповідач), адреса: 01008, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 12/2.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок протиправної бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви у відповідній кількості до учасників справи; заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою, в якій зазначити підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску; оригінал документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 992,40 грн та належним чином оформленої позовної заяви з уточненням позовних вимог у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій конкретизувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, щодо позивача, а саме ОСОБА_1 , код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача у даній справі.
Надалі, до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково та продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви в адміністративній справі № 640/2439/21 на двадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали.
На підставі вказаної вище ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та на виконання вимог вказаних у даній ухвалі, позивачем було подано до суду заяви про усунення недоліків, до яких позивачем було додано:
- квитанцію про сплату судового збору від 11 лютого 2022 року № 110 на суму ;
- копії додатків до позовної заяви.
Беручи до уваги подані позивачем заяви та доданих до них документів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
В ухвалі про залишення без руху поданої позивачем позовної заяви судом було звернуто увагу позивача на наступне.
Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, затвердженим наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144 з 2021-09-01.
Відповідно до пункту 5.26 зазначених Вимог відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом», а також інших обов'язкових реквізитів, зазначених вище, дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Так, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем було надано копії додатків до позовної заяви, водночас, під час ознайомлення суду з поданими позивачем документами вбачається, що такі документи надані позивачем не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.
Таким чином, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та не усунення позивачем недоліків позовної заяви у відповідності до вимог суду.
Також, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, судом було зазначено, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зі змісту позову судом встановлено, що підставою звернення позивача до суду стали дії суб'єкту владних повноважень щодо не розгляду та не надання відповіді на подані позивачем заяви, на підставі яких позивач просив Міністерство фінансів України організувати службове розслідування.
В свою чергу, вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, судом було встановлено, що відлік строку звернення позивача до суду розпочався 26 травня 2021 року, з урахуванням направлення позивачем заяви до уповноваженого органу та спливу 45 днів встановлених Законом України «Про звернення громадян» для вирішення заяви, з урахуванням датування заяв позивача 10 квітня 2021 року.
При цьому, з даним адміністративним позовом позивач звертається до суду 17 січня 2022 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Отже, вищевикладене свідчить про те, що до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся поза межами шестимісячного строку, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, з аналізу наданих позивачем до суду документів вбачається, що останнім не було надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважності причин пропуску строку, що на переконання суду, дає підстави для висновку про не виконання позивачем вимог суду.
Також, судом, як на підставу для залишення без руху було зазначено, що у відповідності до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Під час аналізу позовної заяви позивача яка була первинно подана позивачем судом було встановлено, що позивачем всупереч вимогам встановленим чинним законодавством не було зазначено:
- реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, щодо позивача, а саме ОСОБА_1 ;
- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, а саме Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат;
- не надано належним чином засвідченні копії паспорту громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
В свою чергу, позивачем не було надано до суду належним чином оформленої позовної заяви з уточненням позовних вимог у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій конкретизувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, щодо позивача, а саме ОСОБА_1 , код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача у даній справі.
Суд звертає увагу, що позивачем було надано копію паспорту громадянина України та копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, які не засвідчені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про невиконання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України та суду.
Також, в ухвалі про залишення поданої позивачем позовної заяви судом було зазначено, що згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Виходячи з аналізу змісту позовних вимог позивач суд прийшов до висновку, що спосіб формування позовних вимог зазначених позивачем у первинно поданій позовній заяві, який був обраний позивачем, суперечить вказаним вище приписам Кодексу адміністративного судочинства України, та було зобов'язано позивача подати до суду позовну заяву з оформленням позовним вимог у відповідності Кодексу адміністративного судочинства України, водночас, позивачем не було подано до суду оновлену позовну заяву з формуванням позовних вимог у відповідності до процесуального законодавства.
Отже, беручи до уваги викладені вище обставини, суд приходить до висновку про невиконання позивачем вимог суду викладених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, при цьому, судом було надано позивачу достатній строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви та, зокрема, за клопотанням позивача було продовжено такий строк.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виявлені судом недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження в цій справі.
Як вже було зазначено вище, у позивача був достатній строк для усунення недоліків. Відкриття провадження без усунення недоліків, описаних в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху є неможливим, недоліки не усунуті, клопотання про продовження строку на усунення недоліків до суду не надходили, відтак позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 160, 161, пунктом 1 частини 4 статті 169, частиною 8 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Н.В. Клочкова