ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 квітня 2022 року м. Київ № 200/17292/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», виведення якого з ринку здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо
до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
провизнання протиправною та скасування постанови
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» », виведення якого з ринку здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просило суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу ВП №66074143 від 12 листопада 2021 року, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Метлушенко Г.О. в порядку примусового виконання рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2020 року у справі №805/13/16-а.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі №805/13/16-а зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як вкладників, яким необхідно здійснити виплату відшкодування вкладу у ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК».
На підставі виконавчого листа №805/13/16-а, виданого 16 червня 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом, старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження ВП №66074143, про що винесено 13 липня 2021 року відповідну постанову.
Утім, постанова апеляційного суду від 07 червня 2021 року на адресу ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» не надходила, в зв'язку з чим на адресу суду було направлено клопотання про надіслання такої постанови.
При цьому, на підставі постанови Правління Національного банку України №188 від 19 березня 2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №63 від 20 березня 2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладі в фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК».
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2020 року №1627 з 07 вересня 2020 року управління майном (активами) ПАТ«ВІЕЙБІ БАНК» та задоволення вимог його кредиторів здійснюється Фондом безпосередньо на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.
Постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі №805/13/16-а на адресу ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», якою є вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, безпосередньо не надходила.
В той же час, не погоджуючись із зазначеним рішенням Першого апеляційного адміністративного суду, ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» подавалась касаційна скарга. Ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 вересня 2021 року та 29 вересня 2021 року у справі №805/13/16-а відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 13 жовтня 2021 року виконано постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року. При цьому звернуто увагу, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2021 року на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який здійснює виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку, безпосередньо на адресу Фонду не надходила.
За наведених обставин позивач вважає, що застосування до боржника оскаржуваною постановою ВП №66074143 від 12 листопада 2021 року штрафних санкцій у розмірі 10 200,00 грн. є неправомірним, а тому і звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року адміністративну справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08 лютого 2022 року.
В судове засідання 08 лютого 2022 року прибув представник позивача. Відповідач не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання. Судове засідання відкладено на 22 лютого 2022 року.
У судове засідання 22 лютого 2022 року прибув представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача не прибув та не скористався своїм правом на подачу відзиву на позов. Однак надав копію матеріалів виконавчого провадження ВП №66074143.
Заслухавши доводи позивача, суд за згодою останнього вирішив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено таке.
Як вбачається із матеріалів справи у провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа №805/13/16-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі №805/13/16-а рішення Донецького окружного адміністративного суду, яким у позові відмовлено, скасовано та зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як вкладників, яким необхідно здійснити виплату відшкодування вкладу у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
16 червня 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі №805/13/16-а видано виконавчий лист.
У згаданому виконавчому листі зазначено, що судове рішення набрало законної сили 07 червня 2021 року.
В якості боржника вказано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
За заявою одного із стягувачів, а саме ОСОБА_1 , від 25 червня 2021 року про примусове виконання рішення, зареєстрованою Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 12 липня 2021 року, відкрито виконавче провадження ВП №66074143 з примусового виконання виконавчого листа №805/13/16-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом від 16 червня 2021 року, про що винесено постанову від 13 липня 2021 року про відкриття виконавчого провадження.
Супровідним листом №66074143/24 від 13 липня 2021 року постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження направлялась на адресу стягувача та боржника - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 27 Т.
У матеріалах виконавчого провадження міститься заява за підписом заступника директора-розпорядника Фонду (представника ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК»), зареєстрована у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29 липня 2021 року, про закінчення виконавчого провадження.
Заява мотивована наявністю рішення Національного банку України про ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», про зміну Уповноваженої особи Фонду, про те, що за відомостями з ЄДР саме заступник директора - розпорядника Фонду є представником ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», а також прохання надсилати всі документи, що стосуються ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» на адресу вулиця Січових Стрільців, 17, м. Київ.
У відповідь на зазначену вище заяву заступника директора-розпорядника Фонду (представника ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК») Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом №140798 від 19 серпня 2021 року повідомив про обов'язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та що боржником за виконавчим документом вказано саме Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», а відтак підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні.
19 жовтня 2021 року Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві зареєстрована заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» з ринку за підписом заступника директора-розпорядника Фонду (представника ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК»), про закінчення виконавчого провадження за аналогічних підстав, що й заява, яка була подана 29 липня 2021 року.
27 жовтня 2021 року Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом №180436 повторно повідомив заявника про необхідність виконання судового рішення та, що боржником за виконавчим листом зазначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Також державним виконавцем 27 жовтня 2021 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника.
В зв'язку з невиконанням судового рішення на боржника постановою державного виконавця від 12 листопада 2021 року накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.
Крім того, державним виконавцем 12 листопада 2021 року винесено постанову ВП №66074143 про закінчення виконавчого провадження та надіслання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Позивач не погоджуючись із постановою державного виконавця від 12 листопада 2021 року про застосування штрафних санкцій, звернувся до суду.
Вирішуючи спір суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені вимоги до виконавчого документа.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Відповідно до частини другої вказаної статті стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктами 1, 16 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульовано статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, в силу вказаної статті за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до частини другої цієї статті у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З наведених вище статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що покладення на боржника негативних наслідків у вигляді грошового стягнення (штрафу) може бути застосовано виконавцем у разі невиконання рішення без поважних причин у встановлений виконавцем строк.
«Поважність причин» це оціночне поняття.
Поважні причини - це обставини, що діють на волю суб'єкта, з яким законодавець пов'язує звільнення цього суб'єкта від виконання покладених на нього обов'язків або від визначених законодавством негативних наслідків його поведінки.
До поважних причин можуть бути віднесені будь-які обставини навколишнього світу. Це можуть бути як дії фізичних або юридичних осіб, так і явища, які не залежать від волі людини. Такі обставини мають впливати на волю суб'єкта відповідних правовідносин. Саме внаслідок дії цих обставин, що виникли раптово або закономірно, він не має змоги належним чином виконувати покладені на нього обов'язки.
Обставини, що визначаються законом як поважні причини, звільняють суб'єкта цих правовідносин від виконання покладених на нього обов'язків або негативних для нього наслідків.
Як було зазначено вище, постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі №805/13/16-а набрала законної сили 07 червня 2021 року, а відтак є обов'язковою до виконання.
За виконавчим листом, виданим 16 червня 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року, боржником зазначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
На боржника - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» виконавчим листом покладені певні обов'зки, невиконання яких без поважних причин може бути підставою для застосування негативних наслідків, зокрема у вигляді штрафу.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи дії та рішення відповідача в процесі виконання рішення суду від 07 червня 2021 року, суд зазначає, що вони відповідали згаданим нормам.
Позивач вказує, що рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03 вересня 2020 року №1627 «Про деякі питання ліквідації ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з 07 вересня 2020 року визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «ВІЕЙБІБАНК» вирішено здійснювати Фондом безпосередньо, отже заступник директора-розпорядника Фонду є представником ПАТ «ВІЕЙБІ Банк», а до Фонду безпосередньо рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року не направлялось, що унеможливило вчасне виконання такого рішення.
Суд відхиляє наведені доводи позивача.
Постанова Першого апеляційного адміністративного суду винесена 07 червня 2021 року і судом враховані всі обставини у справі, зокрема і щодо сторони відповідача.
Матеріали справи не містять будь-яких процесуальних документів щодо заміни сторони боржника у виконавчому провадженні.
Крім того, з матеріалів справи вбачається обізнаність позивача про рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року та обов'язковість його виконання боржником за виконавчим листом, оскільки, як вказує позивач, Фондом подавалися касаційні скарги на таке рішення.
Відсутні докази щодо зупинення виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року.
В той же час, у матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які повідомлення державному виконавцю про виконання боржником вимог виконавчого листа.
Позивач вказує, що Фондом виконано рішення суду 13 жовтня 2021 року. Утім жодних доказів ані державному виконавцю, ані суду не надано.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В той же час, враховуючи принцип змагальності, закріплений зокрема у частині першій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, за яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, - позивач має довести належними та допустимими доказами порушене відповідачем право.
Позивач не довів перед судом наявності порушеного відповідачем права.
За наведених обставин застосування до боржника у виконавчому провадженні ВП №66074143 штрафних санкцій оскаржуваною постановою від 12 листопада 2021 року, - повністю узгоджується з нормами статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак підстави для скасування постанови державного виконавця від 12 листопада 2021 року - відсутні.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено судові витрати, які підлягають розподілу у відповідності зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства - відсутні.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 242 - 246, 251, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», виведення якого з ринку здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо, до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу ВП №66074143 від 12 листопада 2021 року, винесеної старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Метлушенко Г.О. в порядку примусового виконання рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2020 року у справі №805/13/16-а - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 287, 296 - 297, з урахуванням перехідних положень, Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко