ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 квітня 2022 року м. Київ № 640/6590/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом Головного управління ДПС у м. Києві (відокремленого підрозділу)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Материк»
про визнання недійсним договору поставки,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ДПС у м. Києві (відокремленого підрозділу) (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, кв.202), Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Материк» (07400, м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 125, офіс 22) про визнання недійсним договору поставки №0112-1 від 01.12,2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нік» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгівельна компанія «Материк».
Згідно п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо відповідності позовної заяви наведеним нормам процесуального законодавства та наявності підстав для відкриття провадження у справі, судом враховується таке.
Відповідно до п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, п.8 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, згідно ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.94 КАС України).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України).
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС України).
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.94 КАС України).
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6 ст.94 КАС України).
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 2 частини другої цієї ж норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
За змістом позовної заяви обставиною, з якою контролюючий орган пов'язує виникнення у нього підстав для звернення до суду із цим позовом, є прийняття Печерський районним судом ухвали у кримінальній справі №757/37425/21-к від 23.11.2021, якою ОСОБУ_1 звільнено від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України у зв'язку з відшкодуванням завданих державі збитків, та про закриття провадження у справі.
Викладені у вказаній ухвалі суду обставини вказують тільки на те, що «ОСОБА_1 підозрюється в тому, що будучи службовою особою ТОВ «НІК»», у зв'язку з виконанням покладених на нього організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, переслідуючи мету ухилення від сплати податків, використовуючи своє службове становище у злочинних цілях, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді ненадходження до бюджету держави податку на додану вартість в розмірі 3 755 505 грн. та податку на прибуток в розмірі 4 055 945 грн.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.212 КК України.
13.07.2021 прокурор Київської міської прокуратури Буковчаник С.В. звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, на підставі ч.4 ст.212 КК України у зв'язку з добровільною сплатою ТОВ «НІК» податків.»
При цьому, жодних посилань на те, що кримінальна справа №757/37425/21-к пов'язана з правочином, який позивач просить визнати недійсним (договір поставки №0112-1 від 01.12.2015 між ТОВ «Нік» та ТОВ «Промислово-торгівельна компанія «Материк») судова ухвала не містить, що, в свою чергу, не дозволяє ідентифікувати її як документ, який підтверджує виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із цим позовом.
За відсутності посилань на такий документ в позові та його фактична відсутність у додатках до позовної заяви не дає суду можливість встановити факт дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом.
До того ж слід наголосити, що стаття 228 Цивільного кодексу України, на яку представник позивача вказує як на правову підставу для звернення до суду із даним позовом, передбачає можливість її застосування лише за умови виконання правочину хоча б однією стороною (постанова Верховного Суду від 21.08.2018 року у справі №2а-882/11/0970 (адміністративне провадження №К/9901/8319/18).
Так, пункт 20.1.30 підпункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділяє контролюючі органи правом звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.
Отже, обставиною, з якою законодавець пов'язує виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про визнання оспорюванного правочину недійсним є виконання правочину хоча б однією із сторін.
З огляду на викладене контролюючий орган має навести у позовній заяві додаткові аргументи з посиланням на відповідний доказ, що засвідчує виникнення у нього права на звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору, що був укладений між відповідачами ще у 2015 році.
Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (в редакції на час подання позову до суду) (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожиткового мінімуму для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2481,00 гривень.
Позов містить одну вимогу немайнового характеру.
В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн за вимогу немайнового характеру.
Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у переліку додатків до позовної заяви вказано про наявність квитанції про сплату судового збору, однак, такого документу у додатках не виявлено, що підтверджується актом №272, складеним працівниками відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) Окружного адміністративного суду міста Києва 14.04.2022.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101); надання уточненої заяви, з наведенням у ній додаткових аргументів з посиланням на відповідний доказ, що засвідчує виникнення у нього права на звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору, що був укладений між відповідачами ще у 2015 році.
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві (відокремленого підрозділу) залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська