ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 квітня 2022 року м. Київ № 640/15167/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить:
- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300, вул. Любомира Гузара, буд. 7, м. Київ, 03165), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року в розмірі меншому, ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300, вул. Любомира Гузара, буд, 7, м. Київ, 03165) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач має статус інваліда війни 2 групи та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У 2021 році відповідач виплатив вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», що порушує прав позивача, з огляду на те, що у 2021 році після прийняття Конституційним судом України рішення від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) позивач набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Через канцелярію суду 12.07.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік проведено позивачу з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», яка неконституційною не визнавалася, та є чинною.
Вказаною постановою встановлено розміри щорічної грошової допомоги до 5 травня, з огляду на що, відповідачем здійснено виплату позивачу цієї допомоги у відповідності до норм законодавства України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 09.12.2011 року.
29.04.2021 року позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 році в розмірі 3 906,00 грн.
Вважаючи, що допомога до 5 травня за 2021 року виплачена в розмірі меншому, ніж визначено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», звернувся із заявою від 30.04.2021 року до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо здійснення перерахунку вказаної допомоги та виплати невиплаченої її частини.
Листом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 13.05.2021 року №051/О-731-03-044 позивача повідомлено про те, що згідно з вимогами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам бойових дій разова грошова допомога виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а відтак підстави для її перерахунку відсутні.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у виплаті грошової допомоги до 05 травня за 2021 року у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначено Законом України від 22.10.1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі також - Закон № 3551-XII).
Статтею 13 вказаного Закону № 3551-XII встановлені пільги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Так, відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України від 25.12.1998 року №367-XIV «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 вищезгаданого Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28.12.2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності 01.01.2008 року) частину четверту статті 13 Закону № 3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої, щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Надалі Законом України від 28.12.2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01.01.2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною першою статті 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів № 3551-XII.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року №325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі також - Постанова №325) встановлено, що у 2021 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (надалі також - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (надалі також - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (надалі також - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - I групи - 4421 гривень, II групи - 3906 гривень, III групи - 3391 гривень: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційним Судом України вказано у вищезазначеному рішенні, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551-XII, що суперечить принципу верховенства права, закріпленому у статті 8 Конституції України.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, відповідно до частини другої статті 152 Конституції України.
Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відтак, з 27.02.2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 13 Закону № 3551-XII в редакції Закону України №367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», частиною четвертою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 05 травня особам з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено в 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1 769,00 гривень.
За таких обставин, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи у 2021 році становить 14 152,00 гривень.
Отже, виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 3 906 грн. не відповідає статті 13 Закону № 3551-XII та свідчить про порушення його прав на отримання цієї допомоги у належному розмірі.
При розгляді даної адміністративної справи судом враховано висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року у зразковій справі №440/2722/20.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи із визначених у частині четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Так, з листа відповідача вбачається, що останній здійснив виплату щорічної разової грошової допомоги за 2021 року позивачу як інваліду війни ІІ групи внаслідок війни в розмірі 3 906,00 грн.
Таким чином, дії відповідача, які полягають у нездійсненні перерахунку позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2021 рік є протиправними.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо нездійснення перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року як інваліду ІІ групи внаслідок війни, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити саме перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як інваліду війни ІІ групи внаслідок війни.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення належного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300, вул. Любомира Гузара, буд. 7, м. Київ, 03165), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року в розмірі меншому, ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300, вул. Любомира Гузара, буд, 7, м. Київ, 03165) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1 );
Відповідач: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 7; код ЄДРПОУ 22886300).
Повне судове рішення складено 20.04.2022 року.
Суддя Л.О. Маруліна