1/2691
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у прийнятті до провадження в адміністративній справі
27 квітня 2022 року м. Київ № 460/10784/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління розвідки Міністерства оборони України
про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління розвідки Міністерства оборони України (надалі - відповідача), адреса: 04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 33, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління розвідки Міністерства оборони України у придбанні житлового приміщення у місті Рівне та передачі його на розподіл до Військової частини НОМЕР_1 для надання у постійне користування підполковнику запасу ОСОБА_1 та членам його сім'ї, які перебувають під № 1 у списках осіб, що користуються правом першочергового (позачергового) одержання житлових приміщень у Військовій частині НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління розвідки Міністерства оборони України придбати житлове приміщення у місті Рівне відповідно до встановлених санітарних та технічних норм, а також з урахуванням кількості членів сім'ї ОСОБА_1 та передати його на розподіл до Військової частини НОМЕР_1 для надання у постійне користування підполковнику запасу ОСОБА_1 та членам його сім'ї, які перебувають під № 1 у списках осіб, що користуються правом першочергового (позачергового) одержання житлових приміщень у Військовій частині НОМЕР_1 .
Підставами позову вказано порушення суб'єктом владних повноважень прав позивача внаслідок прийняття протиправного рішення.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі № 460/10784/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління розвідки Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
Надалі, судом встановлено, що Рівненського окружного адміністративного суду 07 лютого 2022 року від Головного управління розвідки Міністерства оборони України надійшло клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні, яке вмотивоване тим, що для здійснення повного та всебічного розгляду справи і прийняття законного та обґрунтованого рішення слід дослідити та проаналізувати наступні документи: Директиву Генерального Штабу від 03.12.1993 року (гриф обмеження доступу «таємно»), Директиву Міністра оборони України від 25.07.2006 року (гриф обмеження доступу «таємно») та Указ Президента України від 02.10.2003 (гриф обмеження доступу «таємно).
На підставі вказаного вище клопотання, Рівненським окружним адміністративним судом ухвалою від 21 лютого 2022 року було вирішено передати адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління розвідки Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, в обґрунтування чого, Рівненським окружним адміністративним судом було вказано, що у штаті Рівненського окружного адміністративного суду відсутні судді, які отримали дозвіл на провадження діяльності з державною таємницею, та режимно-секретний орган, що унеможливлює утворення нового складу суду для розгляду справи, а найбільш територіально наближеним до Рівненського окружного адміністративного суду судом, який має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаною з державною таємницею, є Окружним адміністративний суд міста Києва.
Вирішуючи питання щодо прийняття до свого провадження даної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ (надалі - Закон України «Про державну таємницю»).
Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про державну таємницю» державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку. Розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягать охороні державою; гриф секретності - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації; допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації; доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень; засекречування матеріальних носіїв інформації - введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної секретної інформації шляхом надання відповідного грифу секретності документам, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації; категорія режиму секретності - категорія, яка характеризує важливість та обсяги відомостей, що становлять державну таємницю, які зосереджені в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях; матеріальні носії секретної інформації - матеріальні об'єкти, в тому числі фізичні поля, в яких відомості, що становлять державну таємницю, відображені у вигляді текстів, знаків, символів, образів, сигналів. Технічних рішень, процесів тощо; ступінь секретності («особливої важливості», «цілком таємно», «таємно») - категорія, яка характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про державну таємницю» державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність. Пов'язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України «Про державну таємницю» в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність. Пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про державну таємницю» допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України «Про державну таємницю» державні органи, в тому числі правоохоронні, державного фінансового контролю та суди, з метою охорони державної таємниці мають за погодженням із Службою безпеки України встановлювати порядок здійснення своїх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до приписів статі 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 9 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Згідно частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Частиною 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до частини 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Як вже було встановлено вище, до Рівненського окружного адміністративного суду 07 лютого 2022 року від Головного управління розвідки Міністерства оборони України надійшло клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні, яке вмотивоване тим, що для здійснення повного та всебічного розгляду справи і прийняття законного та обґрунтованого рішення слід дослідити та проаналізувати наступні документи: Директиву Генерального Штабу від 03.12.1993 року (гриф обмеження доступу «таємно»), Директиву Міністра оборони України від 25.07.2006 року (гриф обмеження доступу «таємно») та Указ Президента України від 02.10.2003 (гриф обмеження доступу «таємно).
Беручи до уваги викладені вище обставини та приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що суд виконуючи приписи процесуального законодавства, першочергово надає оцінку поданому клопотанню, поясненням сторін про необхідність подання додаткових документів та матеріалів для належного та об'єктивного розгляду справи, та у разі встановлення наявності підстав, прийняти відповідне рішення про витребування необхідних документів та матеріалів для подальшого їх долучення до матеріалів справи.
Разом з тим, з аналізу переданих до Окружного адміністративного суду міста Києва матеріалів адміністративної справи № 460/10784/21 вбачається, що матеріали адміністративної справи, не містять жодних доказів вирішення судом питання щодо необхідності витребування будь-яких матеріалів чи документів, та у подальшому прийняття відповідного рішення про витребування чи відмову у витребуванні матеріалів чи документів, які відповідають Закону України «Про державну таємницю».
Також, в даному випадку, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до аналізу частини 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України чітко встановлено, що лише справа, передана в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З аналізу ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року вбачається, що приймаючи вказану ухвалу, як на підставу для застосування статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд посилається на приписи пункту 4 частини 1 якою передбачено, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.
Водночас, у вказаній справі не вбачається будь-яких підстав на момент прийняття ухвали Рівненського окружного адміністративного суду для передачі справи до іншого суду, у зв'язку з відсутністю факту надходження документів та матеріалів передбачених Законом України «Про державну таємницю».
Таким чином, вказані вище встановлені судом обставини, на переконання суду виключають на даному етапі будь-яку можливість прийняття справи до провадження, оскільки на цьому етапі справа була розподілена також судді ОАС м. Києва, що не має доступу до державної таємниці, також встановлене вище свідчить та вказує на передчасність Рівненського окружного адміністративного суду передачі матеріалів справи, оскільки, відповідачем було лише тільки заявлено клопотання про необхідність надання/витребування документів та матеріалів, які відповідають приписам Закону України «Про державну таємницю», воно не було вирішено судом, та вказані документи не були подані до суду та відсутні у матеріалах справи.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті даних позовних матеріалів та повернення таких матеріалів в провадження до Рівненського окружного адміністративного суду, з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 29, 30, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Повернути матеріали справи 460/10784/21 до Рівненського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Клочкова