16.08.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/414/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго",
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ",
про стягнення заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 301 328,26 грн.
за участю:
від позивача: Дмитрук Олег Іванович - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АТ № 1024782 від 15.06.2022)
від відповідача: представники не з'явилися
установив: Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 301 328,26 грн.
Позовні вимоги обгрунтованні неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення оплати послуг з розподілу електричної енергії по Договору приєднання про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2022 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 19.07.2022.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2022 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 01.08.2022.
Ухвалою від 01.08.2022 Господарський суд Івано-Франківської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.08.2022.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити. Крім того, повідомив суд про намір подати докази в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, протягом п'яти днів з дати ухвалення рішення.
Відповідач відзив на позов суду не надав, хоча про розгляд справи був повідомлявся належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення процесуальних документів (ухвал).
Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Крім того, судом взято до уваги, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
19.12.2020 між ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" та ТОВ "Агро-НВ" укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання останнім заяви-приєднання до публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 19.12.2020, розміщеного на вебсайті оператора системи.
14.12.2021 відповідач звернувся до позивача (оператора системи розподілу) з заявою-приєднання про продовження терміну дії договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії на період з 01.01.2022 по 31.12.2022.
За умовами заяви-приєднання підписаної та скріпленої печаткою ТОВ "Агро-НВ", цією заявою відповідно до ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу ПрАТ "Прикарпаттяобленерго", електропостачальник: ДПЗД "Укрінтеренерго" приєднується до умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з метою реалізації електропостачальннком своїх прав та виконання обов'язків та функцій постачальника електричної енергії щодо споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності оператора системи розподілу, згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точок вимірювання. Погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її) електропостачальник засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі.
Цей договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам постачальника як послуги оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору (п. 1.1 договору).
Пунктом 2.2 договору визначено, що електропостачальник здійснює оплату послуг з розподілу згідно з умовами глави 3 Договору та порядку розрахунків, який є додатком №1 до цього Договору.
Відповідно до п. 3.3 та п. 3.4 договору, а також п. 5 та п. 6 додатку № 1 до договору електропостачальник здійснює 100% передоплату вартості послуг з розподілу електричної енергії до 27 числа місяця, що передує розрахунковому на поточний рахунок оператора системи розподілу відповідно до виставленого рахунку-фактури, а розрахунковим періодом є календарний місяць (з першого по останнє число включно).
За підсумками розрахункового періоду до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оператор системи розподілу оформлює та підписує акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) з розподілу електричної енергії у випадку придбання тьа оплати електропостачальником послуг з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів електропостачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії здійснюють оплату послуг з розподілу електричної енергії черех електропостачальника та надає для підписання електропостачальнику (п. 10 додатку № 1 до договору).
Відповідно до п. 11 додатку № 1 до договору електропостачальник здійснює остаточний розрахунок з оператором системи розподілу за попередній розрахунковий період протягом двох банківських днів з дня отримання рахунку-фактури.
Пунктом 4.2 договору визначено, що електропостачальник зобов'язується здійснювати оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами договору.
На виконання умов Договору позивач надав, а відповідач отримав послуги з розподілу електричної енергії. Про наведений факт свідчать акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг): № 2022/0550 від 28.02.2022 та № 2022/0813 від 31.03.2022, які на виконання вимог спірного договору надсилались відповідачу по справі (докази надіслання зазначених документів містяться в матеріалах справи) для їх підписання останнім та їх повернення позивачу на його електронну адресу (відповідно до умов договору термін підписання зазначених актів складає два робочі дні з моменту їх отримання відповідачем по справі).
В порушення умов договору відповідач по справі спірні Акти приймання-здачі виконаних робіт не підписав та на адресу позивача не повернув.
У відповідності до умов договору у разі ненадання електропостачальником підписаного акту приймання здачі виконаних робіт (наданих послуг) з відключення/підключення електроустановок споживача протягом двох робочих днів після отримання їх від оператора системи розподілу, зазначені документи вважаються підписаними з боку електропостачальника без зауважень.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури для проведення оплати шляхом направлення їх на адресу останнього. Факт відправки підтверджують списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, в останнього виникла заборгованість в сумі 301 328 грн 26 к. (за період: лютий-березень 2022 року).
За наведеного, суд виходить з наступного.
За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 630 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.
Відповідно до вимог ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати за надані послуги. Протилежного суду не доведено. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з розподілу електричної енергії становить 301 328 грн 26 к.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимов щодо стягнення заборгованості на суму 301 328 грн 26 к. таких, що підлягають задоволенню. Таким чином, позов слід задовольнити.
Щодо судових витрат по справі, то суд зазначає наступне.
При зверненні з позовом до суду позивач у позовній заяві зазначив орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, яку очікує понести в розмірі 18 000 грн 00к. та сплатив судовий збір в розмірі 4 519 грн 92к.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України та враховуючи результат розгляду позову ( позов задоволено), суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судовий збір по справі.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то позивач, з урахуванням приписів ст. 129 ГПК України, у своїй позовній заяві заявив клопотання про надання доказів щодо їх понесення протягом 5-ти днів, після ухвалення судом рішення.
В судовому засіданні представник позивача клопотання про надання доказів щодо на професійну правничу допомогу протягом 5-ти днів, після ухвалення судом рішення підтримав.
Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 178, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" про стягнення заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 301 328 грн 26 к. - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" (вул. Перемоги, буд.121-В, каб.401, м. Київ, 03115, код 32915568) на користь приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, код 00131564) - 301 328 грн 26 к. (триста одну тисячу триста двадцять вісім гривень двадцять шість копійки) заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії та 4 519 грн 92 к. (чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять гривень дев'яносто дві копійки) судового збору.
Судове засідання по розгляду витрат на правову допомогу позивача призначити на 26.08.2022 року о 10:00 год.
Судове засідання відбудеться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 32, зал судових засідань 2.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.08.2022
Суддя О. М. Фанда