Ухвала від 16.08.2022 по справі 909/548/16

Справа № 909/548/16 (909/602/22)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.08.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі Шкіндер П.А.розглянувши заяву ТОВ "Тофі" про забезпечення позову ( вх. 10992/22 від 16.08.2022) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" №17/4/22 від 01.08.2022 (вх.№10611/22 від 08.08.2022)

юридична адреса: вул. Військових Ветеранів, буд. 10, м. Івано-Франківськ, 76019

адреса для листування: вул. Сурикова, 3, корпус 8-Б, м. Київ, 03035

до відповідача: Товарної біржі "Центральна українська біржа"

вул. Княжий Затон, буд. 9-А, офіс 369, м. Київ, 02095

до відповідача: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

до відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни

вул. Голосіївська, буд. 17, офіс 605, м. Київ, 03039

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент Груп"

вул. Плеханівська, буд. 112, м. Харків, 61000

про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна боржника, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, витребування з незаконного володіння нерухоме майно

без повідомлення (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИВ: в провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про банкрутство ТОВ "Тофі" (суддя Рочняк О.В.).

08.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тофі" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів: Товарної біржі "Центральна українська біржа", ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент Груп" про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна боржника, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, витребування з незаконного володіння нерухоме майно

Ліквідатор ТОВ "Тофі" арбітражний керуючий Бандуристий Р.С. адресував суду заяву у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, заборони здійснення реєстраційних дій щодо спірного майна, вжити заходи запезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест Інвестмент Груп" та будь-яким третім особам здійснювати будівництво на земельних ділянках.

Необхідність у вжитті вказаного способу забезпечення позову, у розумінні заявника, зумовлена з метою недопущення вчинення будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання в подальшому виконанню судового рішення, необхідно накласти арешт на земельну ділянку та встановити заборону вчиняти будь-які підготовчі, будівельні дії на вказаних земельних ділянках.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною сторонам вчиняти відповідні дії, тощо.

Суд зазначає, що заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності застосування конкретного заходу забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. І, як вказує Верховний Суд у постанові від 25.09.2020 у справі №925/77/20, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших (третіх) осіб, а обрані способи забезпечення повинні безпосередньо бути пов'язаними із предметом спору.

Суд приймає до уваги висновки Верховного Суду у справі №643/12369/19 від 19.02.2021 року, у яких суд зауважує, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном. Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Всупереч вищевказаним нормам процесуального закону, позивачем не наведено жодних обставин щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову та не надано доказів на підтвердження підставності забезпечення позову.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Тофі" арбітражного керуючого Бандуристого Р.С. про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні заяви ТОВ "Тофі" (вх.№10992/22 від 16.08.2022) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шкіндер П.А.