Справа №132/1778/22
Провадження №2/132/592/22
Ухвала
Іменем України
"15" серпня 2022 р. Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Аліменко Ю.О.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ»» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
09.08.2022 року представник позивача ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд», звернувся із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ»» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, Вх. № 5360/22, вхідна дата 10.08.2022 (день надходження та реєстрації заяви).
Одночасно до позовної заяви було додано заяву з проханням на підставі ст. 136 ЦПК України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» звільнити позивача від сплати судового збору, до якої додано першу сторінку копії військового квитка Серії НОМЕР_1 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року становить 2481,00 грн.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту поданої позовної заяви, в ній позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 992,40 грн.
У долученій до позовної заяви письмовій заяві, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Харченко Д.М. просить суд звільнити його клієнта ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки вона є військовослужбовцем Збройних Сил України.
Дослідивши подану заяву, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Отже, порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору встановлюється Законом.
Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Згідно зістаттею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору є врахування одночасно як майнового стану сторони, так і наявність однієї із умов, визначених цією статтею, перелік яких є вичерпним.
Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Безпідставне зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
При зверненні до суду із заявою про звільнення від оплати судового збору, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Харченко Д.М. не надав жодних належних доказів того, що у його клієнта ОСОБА_1 на момент подачі позовної заяви дійсно відсутні кошти для сплати судового збору.
Сам по собі статус військовослужбовця, не може свідчити про скрутне матеріальне становище, та не є самостійною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України,Закону України «Про судовий збір»(далі Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Тобто, підставою для звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру сплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Згідно з ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч наведеним правовим нормам заявником в поданій заяві не наведено посилання на належні та допустимі докази, а також не додано доказів на підтвердження скрутного матеріального стану, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданого позову судовим збором.
Таким чином, позивачу слід надати докази майнового стану, або оригінал квитанції про сплату судового збору, який слід сплатити у розмірі 992, 40 грн. за наступними реквізитами: Отримувач ГУК у Вінницькій області /м.Калинівка/ 22030101, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA118999980313151206000002776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Судом встановлено, що позивачем оскаржується виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 17057 від 18 грудня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ»» заборгованості в сумі 20480,80 грн. згідно кредитного договору від 18.01.2021 року, укладеному з ТОВ «Займер», який знаходиться на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича.
З оглядуна викладене, розгляд даної справи та ухвалене судове рішення може вплинути на права та обов'язки приватного нотаріуса та приватного виконавця, а тому, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду усіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення, необхідно залучити до участі у справі в якості третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича (або надати відомості про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю); приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича. Крім того, надати суду примірники позовної заяви разом з додатками для вказаних третіх осіб.
Без усунення недоліків заява не може бути прийнята до провадження суду.
Тому позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву, в якій вказати необхідні відомості відповідно до ст. 175 ЦПК України.
Дотримання вимог ст. 175 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Крім того, відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків заяви: подати нову редакцію позовної заяви в якій усунути недоліки вказані у мотивувальній частині даної ухвали. Надати копію виправленої позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в кількості для учасників справи. Надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Харченка Дмитра Миколайовича про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ»» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз'яснивши при цьому, що в разі не усунення вищевказаних недоліків в наданий строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.