Справа № 128/1624/22
18 серпня 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши матеріали позовної заяви Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів допомоги на дітей одиноким матерям,
10.08.2022 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.
Відповідь зі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 на запит суду надійшла 18.08.2022, тому питання про можливість відкриття провадження у справі вирішується лише 18.08.2022.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі та стягнення судових витрат з відповідача судовим рішенням.
Вивчивши позовну заяву та клопотання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, дослідивши надані документи, доходжу такого висновку.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У статті 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати такої.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Отже, звільнення, в даному випадку, Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації від сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватись, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20.02.2014 у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати збору цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Судом не встановлено підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача в частині звільнення від сплати судового збору, однак, враховуючи зазначені позивачем обставини, суд вважає за можливе відстрочити сплату судового збору за подання вищезазначеного позову до ухвалення рішення у даній справі, отже, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Пунктом 4 частини другої статті 187 ЦПК України визначено, що при прийнятті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження у справі у відповідній ухвалі зазначається, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною четвертою статті 19ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Згідно з ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Ціна позову в даній позовній заяві визначена позивачем в розмірі 2360,78 грн.
Отже, відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, справа є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною першою статті 279 ЦПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 279 ЦПК України визначено, що перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
За вказаних обставин, оскільки справа є малозначною, вважаю необхідним відкрити провадження у справі та розглянути її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.ст. 136, 187, 274-279 ЦПК України, суддя -
Відстрочити Управлінню праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації сплату судового збору у цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів допомоги на дітей одиноким матерям до ухвалення рішення у даній справі.
Відкрити провадження у справі за позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів допомоги на дітей одиноким матерям.
Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Перше судове засідання у справі призначити на 10 год 40 хв 20 вересня 2022 року, яке провести в залі судових засідання в приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області (м. Вінниця, вул. Винниченка, 29).
В судове засідання викликати учасників справи:
- представника Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (м. Вінниця, вул. Грибоєдова, 10а);
- відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити відповідачу її право подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити позивачу його право подати до суду відповідь на відзив в строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Роз'яснити відповідачу її право подати заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки - http://vnr.vn.court.gov.ua).
Ухвала окремо від рішення суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА