11 серпня 2022 року м. Чернівці
справа № 722/1297/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Перепелюк І.Б., Литвинюк І.М.
секретар Петранюк Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Добробут АГ» про розірвання договору про спільну пайову участь у будівництві та стягненні грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Савченко Оксана Володимирівна, на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 26 травня 2022 року (головуючий у першій інстанції Унгурян С.В.),-
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Добробут АГ» про розірвання договору про спільну пайову участь у будівництві та стягненні грошових коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 22.08.2017 року між нею та ПАТ «Добробут АГ» укладено договір про спільну пайову участь у будівництві №05-17/ПУ.
Згідно із п.2.1. Договору предметом цього договору є спільна пайова участь сторін в будівництві об'єкта будівництва, визначеного у п.1.1.4. договору, з наступною передачею Учаснику його частки у вигляді приміщення.
Відповідно до п. 2.2. Договору забудовник зобов'язується організовувати будівництво та забезпечити введення в експлуатацію об'єкту будівництва, здійснити закріплення за учасником приміщення, а також, за умови повної сплати учасником суми пайового внеску, встановленої даним договором, передати у власність учаснику приміщення, обумовлене цим договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник, в свою чергу, зобов'язується оплатити суми пайового внеску на умовах, в порядку та строки, що передбачені договором.
Провадження 22ц/822/581/22
За приписами п.1.1.4. Договору Об'єкт будівництва - відповідно до проектно- кошторисної документації «Будівництво готелю та реконструкція танцювальної зали під ресторан на території туристичного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За змістом п.3.1. Договору будівництво об'єкта здійснюється на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, отриманого в установленому порядку дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт та у строки, що визначені будівельними нормами та правилами для даного виду будівництва. Запланований термін вивчення об'єкта будівництва в експлуатацію - червень 2018 року. За умови належного і реального виконання учасником договору, забудовник передає учаснику приміщення упродовж 1 (одного) календарного місяця, що слідуватиме за днем введення об'єкта будівництва в експлуатацію у встановленому законодавством України порядку. Підтвердженням введення об'єкта будівництва в експлуатацію є декларація про готовність об'єкта до експлуатації. підтвердженням прийому-передачі приміщення є акт прийому- передачі.
За приписами п.3.2. Договору забудовник має право на продовження терміну виконання будівельних робіт за договором у випадку: 3.2.1. порушення учасником істотних умов договору, зокрема, умов щодо здійснення сплати пайових внесків у розмірах та порядку, встановленому даним договором та додатками до нього; 3.2.2. наявності істотних розбіжностей між проектними та фактичними умовами виконання робіт, передбачити які на дату укладення договору забудовник не мав можливості (у цьому випадку згода учасника на продовження терміну не потрібна); 3.2.3. у зв'язку з настанням і дією у часі обставин форс-мажору та/або їх наслідків, або настання випадку.
Відповідно до п.6.3.2. Договору забудовник має право на перенесення без погодження з учасником строку введення об'єкта будівництва в експлуатацію, але не більше, ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів (фактично застосовується при наявності підстав визначених п. 3.2.2. Договору).
Згідно із п.п.3.3. та 4.2.1.Договору характеристика приміщення, обраного учасником за договором, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до проектно-кошторисної документації та планувального рішення, що являється невід'ємним додатком до цього договору: приміщення №Н9, загальною площею 26,31 кв.м, розташоване на 4 (четвертому поверсі), готелю на території туристичного комплексу « Услад». Вартість приміщення №Н9 на момент укладення цього договору складає - 669326,40 (шістсот шістдесят дев'ять тисяч триста двадцять шість гривень 40 коп.), без ПДВ, що еквівалентно 26310 (двадцять шість тисяч триста десять) доларів США.
За приписами п.4.3.1. Договору сплата учасником пайових внесків відбувається у такому порядку: перерахування Учасником на поточний рахунок на поточний рахунок забудовника грошових коштів в національній валюті України, зазначений у даному договорі, суму, що дорівнює 100 (сто) відсотків вартості приміщення, розрахованих із вартості квадратного метра приміщення, визначеної у п. 4.2.1. договору, до загальної площі приміщення визначеної у п. 3.3. договору, упродовж 5 (п'яти) робочих днів, що слідують за днем підписання цього договору.
За змістом п. 4.7. Договору для оплати пайових внесків відповідно до даного договору одночасно із підписанням цього договору забудовник видає учаснику усі рахунки, у яких зазначається найменування забудовника, поточний рахунок забудовника, на який учаснику слід вносити та/або перераховувати грошові кошти в оплату вартості Приміщення.
На виконання умов договору, згідно виставленого рахунку на оплату №22 від 22.08.2017 року, нею здійснено повну оплату вартості приміщення в сумі 669326,40 грн., згідно із п.п.4.2.1. - 4.3.1. Договору, що підтверджується квитанцією №0.0.834242600.1 (код квитанції 0964-5912-1120-4755) від 22.08.2021 року, що свідчить про належне виконання власних зобов'язань за договором про спільну пайову участь у будівництві №05-17/ПУ, укладеним з ПрАТ «Добробут АГ» 22.08.2017 року.
Однак, відповідачем належним чином не виконано умови договору і в порушення положень п.3.1. не завершено будівництво об'єкта та не передано їй приміщення, які визначені договором про спільну пайову участь у будівництві №05-17/ПУ від 22.08.2017 року. При цьому, жодних домовленостей між нею та відповідачем щодо відкладення строку введення об'єкта будівництва в експлуатацію не укладалось. Останнім днем строку, протягом якого відповідач був зобов'язаний передати приміщення становив 28 жовтня 2018 року.
Відтак, оскільки об'єкт будівництва не введено в експлуатацію в строк встановлений договором про спільну пайову участь у будівництві №05-17/ПУ від 22.08.2017 року, обґрунтованих повідомлень про перенесення строків закінчення будівництва та введення в експлуатацію від відповідача не надходило, сторони не погоджували інших строків завершення будівельних робіт на об'єкті будівництва, вважала, що відповідачем допущено істотне порушення умов договору, внаслідок якого вона протягом тривалого часу позбавлена можливості отримати у власність нерухоме майно, за яке була сплачена значна сума грошових коштів у розмірі 26310,00 доларів США, що еквівалентно 669326,40 грн. на момент укладення договору.
У зв'язку з порушенням ПАТ «Добробут АГ» умов договору, з урахуванням уточнених позовних вимог просила розірвати договір про спільну пайову участь у будівництві №05-17/ПУ, укладений між нею та ПрАТ «Добробут АГ» 22.08.2017 року та стягнути із ПрАТ «Добробут АГ» на її користь за договором про спільну пайову участь у будівництві №05-17/ПУ від 22.08.2017 року грошові кошти у розмірі 747469,73 грн..
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 26 травня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Савченко Оксана Володимирівна, подала апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що відповідачем не завершено будівництво об'єкта та не передано позивачу приміщення, які визначені договором про спільну пайову участь від 22.08.2017 року, та жодних домовленостей між сторонами договору щодо відкладення строку введення об'єкта будівництва в експлуатацію не формувалось.
Відповідно до п.1.ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Посилається на те, що з урахуванням запланованого терміну введення об'єкта будівництва у експлуатацію 30 червня 2018 року, з урахуванням найбільш віддаленого строку введення об'єкта в експлуатацію згідно п.6.3.2 договору ще 90 днів, тому останнім днем строку протягом якого відповідач був зобов'язаний передати позивачу приміщення є 28 жовтня 2018 року.
Твердження суду першої інстанції про те, що для забудовника визначено лише орієнтовний термін введення об'єкта в експлуатацію та не вказано кінцевий термін виконання означеного зобов'язання, жодним чином не відповідає положенням договору від 22.08.2017 року, що вказує про помилковість суду першої інстанції про ненастання строку виконання відповідачем зобов'язання щодо введення об'єкта в експлуатацію.
Вважає, що відповідачем допущено істотне порушення умов договору, внаслідок якого позивач протягом тривалого часу позбавлена можливості отримати у власність нерухоме майно, за яке була заплачена значна сума коштів.
Безпідставними є посилання відповідача та суду першої інстанції про недотримання позивачем порядку розірвання договору, визначеного п.8.16. договору, оскільки вказаним пунктом передбачено право позивача на відмову від приміщення шляхом розірвання договору. У разі реалізації позивачем права, визначеного п.8.16 договору, вказане стане наслідком відмови позивача від приміщення, та повернення від відповідача сплачених грошових коштів в якості оплати майнових прав, що зокрема передбачено ч.4 ст.653 ЦК України.
Просить суд скасувати рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 26 травня 2022 року та ухвали нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Добробут АГ», в інтересах якого діє Оніщук Євген Олександрович, посилається на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Зазначає, що безпідставними є посилання в апеляційній скарзі про порушення відповідачем строку введення об'єкта будівництва в експлуатацію, визначеного п.3.1. договору, оскільки за змістом цього пункту договору строки здійснення будівництва не визначено, йдеться лише про запланований термін введення об'єкта будівництва в експлуатацію у червні 2018 року.
На підставі п.1.1 наведеного правочину, договір діє до виконання сторонами зобов'язань за договором або його дострокового припинення відповідно до умов договору, а в розділі 8 договору наведений вичерпний перелік підстав порядку припинення договору та відмови від приміщення. Запланований термін - є лише орієнтовним терміном, залежним від фактичних обставин будівництва, тому цей строк не може бути розтлумачений як кінцевий термін здачі об'єкта будівництва в експлуатацію, а наявність порушення відповідачем зобов'язання за договором позивачкою не доведено.
Крім того, умовами договору взагалі не передбачено підстав для повернення позивачу грошових коштів сплачених відповідачу згідно договору. Позивачем не надано доказів відправки позивачем та отримання відповідачем письмового повідомлення про відмову від приміщення або розірвання договору.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 26.05.2022 року.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції відповідає в повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог щодо порушення відповідачем строку введення об'єкту будівництва у експлуатацію, оскільки між сторонами договору строки здійснення будівництва не визначено, а йде мова лише про запланований термін введення об'єкта будівництва в експлуатацію - червень 2018 року та зазначав, про недоведеність належними та допустимими доказами обставини, як щодо надіслання позивачкою, так і отримання відповідачем заяви про відмову ОСОБА_1 від приміщення або розірвання договору.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.08.2017 року між ПрАТ «Добробут АГ» та ОСОБА_1 укладено договір про спільну пайову участь у будівництві №05-17/ПУ.
Відповідно до п. 2.2. договору забудовник зобов'язується організовувати будівництво та забезпечити введення в експлуатацію об'єкту будівництва, здійснити закріплення за учасником приміщення, а також, за умови повної сплати учасником суми пайового внеску, встановленої даним договором, передати у власність учаснику приміщення, обумовлене цим договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник, в свою чергу, зобов'язується оплатити суми пайового внеску на умовах, в порядку та строки, що передбачені договором.
Пунктом 3.3 договору визначена характеристика приміщення, обраного учасником за договором, розташованого по АДРЕСА_1 , відповідно до проектно-кошторисної документації та планувального рішення: приміщення №Н9, загальною площею 26,31 кв.м, розташоване на 4 поверсі готелю на території туристичного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п.4.2.1 Договору загальна вартість приміщення на момент укладення договору складає 669326,40 гривень, що еквівалентно 26310 доларів США.
Відповідно до квитанції №0.0.834242600.1 від 22.08.2021 року встановлено, що позивачка ОСОБА_1 сплатила у повному обсязі на рахунок ПрАТ «Добробут АГ» суму пайового внеску згідно договору в розмірі 669326,40 гривень.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що запланований термін введення об'єкту будівництва в експлуатацію червень 2018 року.
За умови належного і реального виконання учасником договору, забудовник передає учаснику приміщення упродовж одного календарного місяця, що слідуватиме за днем введення об'єкта будівництва в експлуатацію у встановленому законодавством України порядку. Підтвердженням введення об'єкта будівництва в експлуатацію є декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Підтвердженням прийому передачі приміщення є акт прийому-передачі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачем в порушення строків введення об'єкта будівництва в експлуатацію, не завершено будівництво оплаченого нею приміщення, згідно договору про спільну пайову участь від 22.08.2017 року, оскільки з урахуванням запланованого терміну введення об'єкта будівництва у експлуатацію 30 червня 2018 року, а з урахуванням найбільш віддаленого строку згідно п.6.3.2. договору є 28 жовтня 2018 року, що свідчить про порушення строків виконання зобов'язання за договором.
На спростування таких обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першої 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
У частині першій статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У частині першій статті 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається із пункту 3.1 договору строки здійснення будівництва не визначено, йдеться лише про запланований термін введення об'єкту будівництва в експлуатацію червень 2017 року.
На підставі п.11.1 наведеного правочину договір діє до виконання сторонами зобов'язань за договором або його дострокового припинення відповідно до умов договору.
Оскільки у пункті 3.1 правочину міститься лише запланований термін введення до експлуатації об'єкта будівництва, який є орієнтовним терміном, залежним від фактичних обставин будівництва, тому цей строк не може бути розтлумачений як кінцевий термін здачі об'єкта будівництва в експлуатацію.
Тому колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги, про порушення Приватним акціонерним товариством «Добробут АГ» строку введення об'єкту будівництва в експлуатацію, визначений п.3.1 договору, так як червень 2018 року не є кінцевим терміном здачі об'єкта будівництва в експлуатацію та не може бути підставою для розірвання договору про спільну пайову участь у будівництві. Недоведеним є істотне порушення відповідачем договору про спільну пайову участь у будівництві.
Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що для забудовника визначено лише орієнтовний термін введення об'єкта будівництва у експлуатацію - червень 2018 року, і такий строк є залежним від фактичних обставин будівництва. Кінцевий термін виконання означеного завдання в договорі не зазначений, що свідчить про ненастання строку виконання відповідачем зобов'язання.
Необґрунтованими та безпідставними є посилання апелянта про помилковість висновків суду першої інстанції про недотримання позивачем порядку розірвання договору, який визначений п.8.16 договору про спільну пайову участь, враховуючи наступне.
Зі змісту п.8.13-8.16 договору про спільну пайову участь у будівництві №05-17/ПУ від 22.08.2017 року, вбачається, що до моменту оформлення права власності на приміщення учасником, учасник має право відмовитися від приміщення, за взаємною згодою сторін, у наступному порядку: для відмови від приміщення учасник звертається до забудовника із письмовою заявою, яку забудовник розглядає протягом п'яти робочих днів. Відмова від приміщення здійснюється шляхом розірвання, або внесення змін до цього договору, що оформлюється сторонами письмово.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів направлення позивачкою письмового повідомлення про відмову від приміщення або розірвання договору.
Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанцій щодо встановлених обставин справи. Розглядаючи зазначений позов, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі заявник. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони, що був наведений зокрема у запереченнях проти позову чи апеляції. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Савченко Оксана Володимирівна, залишити без задоволення.
Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 26 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Дата складання повного тексту постанови 16 серпня 2022 року.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: І.М. Литвинюк
І.Б. Перепелюк