Провадження № 11-кп/821/383/22 Справа № 1-10/02 Категорія: гл. 34 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
15 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції) в
приміщенні ДУ «Вінницька установа
виконання покарань (№1)»
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2022 року, якою заяву захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2002 року за виключними обставинами повернуто заявнику.
Роз'яснено заявнику його право на звернення до суду після оформлення такої заяви у відповідності до вимог ст. 462 КПК України,
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2002 року за виключними обставинами.
Ухвалою колегії суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 березня 2022 року вказана заява залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. 462 КПК України, а саме посилання захисника у заяві на рішення Конституційного Суду України № 6-р (ІІ)/2021 від 16.09.2021 не можна визнати виключними обставинами, оскільки при ухваленні вироку від 14.06.2002 судом не застосовувалися положення законів, які визнані Конституційним Судом України неконституційними, та визначено строк для усунення недоліків заяви - п'ятнадцять днів з дня отримання копії даної ухвали.
06 квітня 2022 року адвокат ОСОБА_8 отримала ухвалу від 18 березня 2022 року про залишення заяви без руху, яку було направлено на адресу заявника засобами поштового зв'язку, а також на зазначену адвокатом ОСОБА_8 в заяві про перегляд вироку електронну адресу.
Станом на 16 травня 2022 року недоліки вказані в ухвалі не усунуті. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами не приведена у відповідність до вимог ст.462 КПК України, тобто заявник не виконала вимоги ухвали колегії суддів від 18.03.2022.
Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК України, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК України.
За змістом ст. 429 КПК України заява, яка не відповідає вимогам, передбаченим ст. 462 КПК України, ухвалою суду залишається без руху. У відповідній ухвалі зазначаються недоліки заяви, встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала заяву. Якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, заява повертається заявнику.
Отже, хоча глава 34 КПК України «Провадження за нововиявленими або виключними обставинами» не містить норми, яка б прямо регулювала порядок залишення без руху і повернення заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами у випадку невідповідності їх оформлення вимогам ст. 462 КПК України, тому колегія суддів вважає, що в цьому випадку необхідно застосувати положення ст. 429 КПК України.
З огляду на викладене, заява захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд судового рішення за виключними обставинами підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, оскільки заявник не усунула недоліки, які зазначені в ухвалі колегії суддів від 18.03.2022.
Не погоджуючись з ухвалою суду захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просила: поновити пропущений строк подачі апеляційної скарги на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2022; відкрити апеляційне провадження за її апеляційною скаргою на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2022; ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2022 скасувати, а справу для розгляду по суті направити до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляції захисник ОСОБА_8 зазначила, що 14.06.2002 вироком Апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 69, 93 п.п."а","г","і"", ст.142 ч.3 КК України (в редакції закону 1960 року), та за сукупністю злочинів призначено остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Ухвалою Верховного Суду України від 16.09.2004 року вирок набрав законної сили.
16.09.2021 Конституційним Судом України було постановлено рішення № 6-р(ІІ)/2021, яким відсутність в національному законодавстві України положень щодо можливості перегляду покарання у виді довічного ув'язнення, його пом'якшення або дострокового звільнення засуджених визнано неконституційним (законодавство має містити положення про можливість перегляду покарання щодо осіб, засуджених до довічного ув'язнення - того вимагає Конституція України).
На підставі цього Рішення КСУ та враховуючи роз'яснення ухвали Уманського місьрайонного суду Черкаської області від 14.02.2022 (справа № 705/55/21, провадження № 1-о/705/3/22), 19.02.2022 захисником ОСОБА_8 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області в інтересах ОСОБА_7 було подано нову заяву про перегляд вироку за виключними обставинами.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2022 заяву повернуто заявнику з додатками та роз'яснено право на звернення до суду після оформлення такої заяви у відповідності до вимог ст. 462 КПК України.
З ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2022 вбачається, що засобами поштового зв'язку, а також на електронну адресу захисника ОСОБА_8 було направлено ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.03.2022 про залишення заяви від 19.02.2022 без руху як таку, що подана без додержання вимог ст. 462 КПК України (Справа № 1-10/02, провадження 1-о/705/5/22, судді ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ).
Дану ухвалу суду від 18.03.2022 ні засобами поштового зв'язку, ні на електронну пошту апелянт не отримувала, а тому ухвалу не було виконано.
З ухвалою суду першої інстанції від 20.05.2022 апелянт не погоджується, оскільки ухвала суду, на її думку, не відповідає вимогам ст. 370 КПК України щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення.
Всі заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, подані нею в інтересах ОСОБА_7 вважає, що відповідають вимогам ст. 462 КПК України.
Вважає, що суд першої інстанції переважно у тому ж складі суду, всі заяви повертає як такі, що не відповідають вимогам ст. 462 КПК України, умисно і незаконно, не відкриваючи провадження у справі, чим порушують право ОСОБА_7 на справедливий суд, визначене Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, КПК України.
Відповідно до п.п. 1 та 2 ч. 3 ст. 459 КПК України виключними обставинами визнаються: встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.
Із Рішення Конституційного Суду України вбачається, що разом з призначенням покарання у виді довічного позбавлення волі засудженому має надаватись можливість перегляду такого покарання, його пом'якшення або дострокового звільнення за наявності певних пенологічних підстав - інакше вирок суду та покарання не відповідатимуть вимогам Конституції України.
Разом з тим Європейським Судом з прав людини 20 травня 2021 року було прийнято Рішення у справі "Баранов та інші проти України" (справа № 15027/20). Цим Рішенням Суд визнав, що призначеним покаранням у виді довічного позбавлення волі без можливості перегляду, пом'якшення покарання або дострокового звільнення було порушено права ОСОБА_7 , гарантовані ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Конституція України - Основний закон держави, який має найвищу юридичну силу; норми Конституції є нормами прямої дії (ст.8 Конституції).
Європейська Конвенція є частиною національного законодавства України (ст. 9 Конституції).
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права; принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.9 Конституції України ст.ст. 7-9 КПК України).
В свою чергу стаття 13 Конвенції гарантує поновлення конвенційних прав національними органами влади - в разі їх порушення (факт порушення конвенційних прав ОСОБА_7 при постановленні вироку визнано Рішенням ЄСПЛ).
Отже, апелянт вважає, що її звернення до суду із заявою про перегляд вироку щодо ОСОБА_7 за виключними обставинами на підставі Рішення КСУ від 16.09.2021, № 6-р(ІІ)/2021 є обґрунтованим та законним.
Вирок, яким ОСОБА_7 засуджено до довічного ув'язнення, не містить жодних приписів щодо можливості перегляду покарання, його пом'якшення або дострокового звільнення, всупереч вимог Конституції України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Свою відмову відкрити провадження та розглянути справу по суті, суд першої інстанції мотивує тим, що захисником подано заяву до суду без додержання вимог ст. 462 КПК України.
Відповідно вимог ч. 3 ст. 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 КПК України, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК України. Частиною 3 ст. 429 КПК України передбачено можливість усунення недоліків звернення, яку залишено без руху, в установлений строк.
Наразі усунути недоліки, зазначені судом, не стало можливим.
Вважає, що ухвала Уманського міськрайонного суду від 20.05.2022 не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду від 20.05.2022 із супровідним листом від 30.05.2022 отримано поштовим зв'язком 15.06.2022. Судом першої інстанції вказано сім днів на апеляційне оскарження ухвали - з моменту отримання копії ухвали. Строк подачі апеляційної скарги відповідно спливає 22.06.2022.
Але, у період з 09.04.2022 по 17.06.2022 захисник перебувала на лікуванні, що підтверджується Консультативними висновками спеціаліста від 15.04.2022 та від 27.05.2022, які додаються до апеляційної скарги та є підставою для поновлення пропущеного строку подачі апеляційної скарги на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2022.
Станом на 24.02.2022 року - дата початку війни та введення воєнного стану в Україні Указом Президента України № 64/2022 ухвала суду чинності не набрала, про що є допис на отриманій копії ухвали.
З урахуванням викладеного, останнім днем подачі апеляційної скарги до суду на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2022 є 24.06.2022.
24.06.2022 апеляційна скарга направляється до суду через відділення «Укрпошти».
Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_7 , які просили задовольнити апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення вказаної апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 07.07.2022 «Про відкриття апеляційного провадження» прийнято рішення про поновлення захиснику ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 строку на апеляційне оскарження ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2022.
Відповідно до ч.1 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.3 ст.459 КПК України виключними обставинами визнаються:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом;
3) встановлення вини судді у вчиненні кримінального правопорушення або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Як вбачається з матеріалів провадження у заяві адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, як на виключну обставину захисник посилається саме на п.1 ч.3 ст.459 КПК України - встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
Проте, на думку колегії суддів суду апеляційної інстанції у даному провадженні підставою для перегляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на теперішній час не може бути п.1 ч.3 ст.459 КПК України, оскільки відповідно до буквального змісту п.1 ч.3 ст.459 КПК України виключними обставинами визнаються встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону чи окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
Як вбачається з матеріалів провадження, вирок апеляційним судом Черкаської області, як судом першої інстанції у даній кримінальній справі постановлений 14.06.2002 року і при постановленні вироку норма закону, яка в подальшому була визнана неконституційною не була застосована судом при вирішенні справи по суті.
Таким чином, посилання захисника ОСОБА_8 на те, що у даному провадженні наявна виключна обставина для перегляду вироку апеляційного суду є необґрунтованим, оскільки норма закону, яка в подальшому була визнана неконституційною не була застосована судом при розгляді справи по суті та постановлення вироку.
Крім того, рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року щодо неможливості застосування положень частини першої статті 81, частини першої статті 82 Кримінального кодексу України до осіб, яких засуджено до відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі не може бути реалізоване до приведення законодавчим органом держави - Верховною Радою України до нормативного урегулювання, відповідно до Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційного суду у даному провадженні на теперішній час відсутні підстави для здійснення кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за виключними обставинами.
Відповідно до ч.4 ст.429 КПК України повернення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
На думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, місцевим судом не допущено суттєвих істотних порушень норм кримінального або кримінально-процесуального законів, які б давали підстави для зміни або скасування ухвали суду.
На підставі викладеного, керуючись гл. 34 КПК України, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, судової палати, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2022 року, якою заяву захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2002 року за виключними обставинами повернуто заявнику та роз'яснено заявнику його право на звернення до суду після оформлення такої заяви у відповідності до вимог ст. 462 КПК України, - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий:
Судді: