Провадження № 11-сс/821/267/22 Справа № 693/569/22 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
16 серпня 2022 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного (відеоконференція) ОСОБА_7
захисника (відеоконференція) ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2022 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жашків Жашківського району Черкаської області, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.,
Старший слідчий СВ поліції №1 Уманського РУ поліції ГУНП в Черкаській області ст. лейтенант поліції ОСОБА_9 звернувся до суду клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 31 липня 2022 року до відділу поліції №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що на території домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 в ході бійки завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.
За результатами розгляду зазначених матеріалів слідчим відділенням відділу поліції №1 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області в порядку ст. 214 КПК України 01.08.2022 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022250330000189 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження.
ОСОБА_7 01.08.2022 затримано за підозрою у вчиненні вказаного злочину в порядку передбаченому ст. 208 КПК України.
01.08.2022 ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він 31 липня 2022 року, близько 21 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклого конфлікту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар ОСОБА_10 , від якого останній впав на землю, після чого завдав декілька ударів кулаком правої руки по тілу та голові. Після вказаних неправомірних дій ОСОБА_10 почав підводитись, а ОСОБА_7 взявши до рук дерев'яний стілець, наніс ним не менше чотирьох ударів по різним частинам тіла потерпілого, від яких останній знову впав на землю, після чого, продовжив наносити йому хаотичні удари кулаками рук, ногами та уламками стільця по різним частинам тіла.
Своїми протиправними діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_10 , згідно довідки КНП «Жашківська БПЛ» від 01 серпня 2022 року № 30, тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран голови, закритої травми органів черевної порожнини, пошкодження брижі ободової кишки та підшлункової залози, внутрішньої кровотечі III ступеню, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, тобто тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого ОСОБА_10 в момент їх заподіяння.
Підставами застосування запобіжного заходу слідчий вказує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, так як він усвідомлює, що за вчинений злочин йому загрожує покарання на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі, тому може залишити місце свого тимчасового проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_7 не має постійного місця роботи, навчання та соціальних зв'язків в м. Жашків в зв'язку із чим може залишити місце свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності або з інших причин може значно ускладнити в подальшому досудове розслідування. Усвідомлення даної обставини підозрюваним обґрунтовано посилює ризик виникнення в нього бажання уникнення кримінальної відповідальності, що, як наслідок, додатково вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
2) може незаконно впливати на свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, так як останньому із матеріалів кримінального провадження відомі їхні анкетні дані. Наявність вказаного ризику обумовлена тим, що свідки у даному провадженні: ОСОБА_11 , є сусідкою підозрюваного та проживає навпроти його будинку і являється співмешканкою потерпілого ОСОБА_10 , свідок ОСОБА_12 є рідним братом підозрюваного та проживає з ним в одному будинку , при тому, що він усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує та пов'язані з цим наслідки для себе, так як і усвідомлює можливість та реальну здатність різними шляхами впливати на бажання та ставлення вказаних свідків до прийняття ними рішень щодо повноти, доцільності (виходячи з конкретної життєвої ситуації, в якій опинився свідок під впливом можливої поведінки підозрюваного) для них давання показань під час досудового розслідування та судового розгляду, тому наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може впливати на них шляхом умовлянь, погроз, примусу для того, щоб останні змінили свої показання на його користь або взагалі відмовились надавати об'єктивні показання чи сприяти досудовому розслідуванню та суду у встановленні всіх обставин, що мають значення у даному провадженні;
3) може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого та прокурора з метою затягування досудового розслідування, а також невиконанням процесуальних обов'язків;
4) може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, який є злочинами проти власності, однак знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя людини, що свідчить про те, що ОСОБА_7 не зробив для себе належних висновків про суспільно небезпечні наслідки своїх вчинків, відповідність своєї поведінки правовим нормам, а також про зневагу до існуючих у суспільстві правил співжиття.
Ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2022 року в клопотанні слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 відмовлено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком 60 днів з 01.08.2022 до 29.09.2022 року включно, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі м. Жашків Уманського району Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, та винести нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Апеляційна скарга мотивована тим, що існує ряд обґрунтованих обставин, на підставі яких слід застосувати до підозрюваного запобіжний захід саме тримання під вартою, зокрема це наявність вагомих доказів на вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Прокурор зазначив, що домашній арешт не може бути застосований до ОСОБА_7 з огляду на те, що він проживає по сусідству з потерпілим та свідками у справі.
Крім того, ОСОБА_7 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує та пов'язані з цим наслідки для себе, тому може впливати на свідків, потерпілого, понятих шляхом вмовлянь, погроз, примусу до того, щоб останні змінили свої показання на його користь або взагалі відмовилися надавати об'єктивні показання чи сприяти досудовому розслідуванню.
За таких обставин, беручи до уваги особу підозрюваного, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків), ступінь суспільної небезпечності, які несуть в собі злочинні діяння, прокурор вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягти мети застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні, є тримання під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора, щодо незаконності ухвали слідчого судді, викладені в апеляційній скарзі та у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, є необґрунтованими.
Так, клопотанням слідчого та доданими до нього доказами підтверджується, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області в порядку ст. 214 КПК України 01.08.2022 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022250330000189 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що є тяжким злочином, за який законом України про кримінальну відповідальність передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
01.08.2022 за підозрою у вчиненні вказаного злочину в порядку передбаченому ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.08.2022 ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується доказами, доданими до клопотання слідчого, та не оспорюється ані прокурором в апеляційній скарзі, ані самим підозрюваним, який вину визнає.
Що стосується висновку слідчого судді про наявність щодо підозрюваного ОСОБА_7 ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то його колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки останній небезпідставно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і за нього передбачене покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Аналізуючи фактичні обставини справи та відомості про особу підозрюваного, колегія суддів приходить до висновку про те, що даний ризик хоча і існує, оскільки його наявність може випливати вже з самого факту кримінального переслідування особи та ймовірного призначення покарання, втім у даному випадку він є мінімальним.
При цьому приймається до уваги, що згідно поясненням прокурора і підозрюваного у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_7 вину у скоєному визнає, зі слідством співпрацює, що одночасно значною мірою знижує вагомість заявлених в апеляційній скарзі ризиків незаконного випливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
ЄСПЛ у справі Авраімов проти України № 71818/17 у п. 57 вказав, що існування обґрунтованої підозри, що ув'язнений вчинив злочин, є умовою для законності тривалого тримання його чи її під вартою. Але коли національні судові органи вперше «негайно» після затримання розглядають питання про необхідність застосування до затриманого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, цієї підозри вже буде недостатньо, й органи державної влади повинні також навести інші відповідні та достатні підстави для обґрунтування тримання під вартою. Ризики мають бути належним чином обґрунтовані, і міркування органів державної влади з цих питань не можуть бути абстрактними, загальними або стереотипними. Аналогічні правові позиції містяться у справі «Мерабішвілі проти Грузії» [ВП] (Merabishvili v. Georgia) [GC], заява № 72508/13, пункт 222, від 28 листопада 2017 року).
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.
Одночасно колегія суддів оцінює як такий, що відповідає встановленим фактичним обставинам і відомостям про особу підозрюваного, висновок слідчого судді про можливість усунення встановлених ризиків достатньою мірою шляхом застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього відповідних обов'язків.
При цьому враховується, що відносно ОСОБА_7 вбачається наявність лише двох ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, які обумовлені головною мірою суворістю покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим, втім ця обставина сама по собі не є достатньою підставою для застосування до останнього найбільш суворого запобіжного заходу. Підозрюваний раніше не судимий, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, вину в скоєному визнає, що свідчить про відсутність у нього намірів до втечі, чи намірів якимось чином впливати на потерпілого або свідків.
Також приймається до уваги, що на час апеляційного розгляду ОСОБА_7 фактично перебуває під домашнім арештом 16 днів, і стороною обвинувачення не надані відомості про вчинення ним у цей період будь-яких дій на шкоду досудовому розслідуванню з числа передбачених ст. 177 КПК України, неявки за викликом тощо, або про те, що з будь-яких інших міркувань застосований до нього запобіжний захід виявися недостатньо дієвим.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт строком на 60 діб зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення клопотання слідчого.
Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що прокурором була доведена необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу взагалі, однак не була доведена необхідність застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою зокрема.
Тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволені клопотання слідчого і застосував до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст. ст. 177, 181, 193, 194, 404, 407 КПК апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2022 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: