Номер провадження 22-з/821/49/22 Справа № 712/7452/16-ц
17 серпня 2022 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Василенко Л. І.,
суддів: Бородійчук В. Г., Карпенко О. В.,
за участю секретаря судового засідання Зінченко Ю. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №712/7452/16-ц за позовом комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -
У червні 2016 року КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської МР звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року позов КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської МР задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської МР заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням інфляції та 3 % річних за період прострочення грошового зобов'язання в розмірі 17 899 грн 18 коп. та судовий збір в розмірі 1 378 грн, всього стягнуто 19 277 грн 18 коп.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 16 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, змінено рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року в частині солідарного стягнення з відповідачів судового збору та ухвалено в цій частині нове рішення про стягнення з відповідачів на користь КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської МР по 689 грн судового збору з кожного.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником - адвокатом Постригань Т. Л., відхилено.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року в частині, яка не змінена рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 16 березня 2017 року, та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 16 березня 2017 року залишені без змін.
11 липня 2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення до рішення Апеляційного суду Черкаської області від 16 березня 2017 року.
12 липня 2022 року матеріали справи витребувані у суду першої інстанції.
25 липня 2022 року матеріали даної справи надійшли на адресу суду.
З 25 липня 2022 року по 15 серпня 2022 року колегія суддів, визначена автоматизованою системою, перебувала у відпустці.
Заява обґрунтована за змістом тим, що в рішенні Апеляційного суду Черкаської області від 16 березня 2017 року судом не розглянута вимога, заявлена до суду 22 червня 2016 року у позовній заяві, а саме здійснити судовий захист існуючого порушеного права у зв'язку з тим, що пропущений строк позовної давності станом на 22 червня 2016 року.
Зазначає, що у справі відсутнє рішення суду про захист права, яке б відповідало правовій позиції Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2020 у справі 712/8916/17.
Просив постановити додаткове рішення в частині вимог КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської МР, зазначених в позовній заяві про здійснення судового захисту існуючого порушення права у зв'язку з тим, що пропущено строк позовної давності станом на 22 червня 2016 року.
До судового засідання, ОСОБА_1 подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав того, що підписи директора КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» ОСОБА_3 у наявних у матеріалах справи довіреностях на представництво не співпадають, тобто виконані різними особами. Тому, на думку ОСОБА_1 , у визначеному законом порядку, КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» до суду не зверталось.
Просив скасувати змінене апеляційним судом рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року у справі № 712/7452/16, а позов КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» залишити без розгляду. Допустити поворот виконання рішення суду.
Крім того, ОСОБА_1 подано також клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що на час подання позову КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» у відповідності до ст. 251 ЦК України втратило право отримати судовий захист.
Просив скасувати змінене апеляційним судом рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року у справі № 712/7452/16, а провадження закрити. Допустити поворот виконання рішення суду.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить із наступного.
Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
За змістом частини 5 ст. 12 ЦПК України, на суд покладається обов'язок щодо сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи шляхом роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом.
Статтею 13 ЦПК України визначений принцип диспозитивності цивільного судочинства, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначені ст. 367 ЦПК України, за змістом якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 270 ЦПК України за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення судом може бути винесено додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК (ст. 270 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Тобто процесуальне законодавство визначає вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, які передбачені ст. 270 ЦПК України. Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених зазначеною статтею, і не може змінювати по суті основне рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Виходячи із суті ст. 270 ЦПК України, а також того, що рішення по справі набрало законної сили та є остаточним, на етапі розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не може вирішуватись питання про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Звертаючись з заявою про ухвалення у справі додаткового рішення, ОСОБА_1 посилається за змістом на те, що апеляційним судом у рішенні від 17 березня 2017 року не розглянуто питання про застосування позовної давності та відсутнє посилання на правові позиції Великої палати Верховного Суду, викладені у постанові від 07.07.2020 у справі 712/8916/17.
Колегією суддів не встановлено передбачених ч. 1 ст. 270 ЦПК України підстав для ухвалення додаткового судового рішення.
Також колегія суддів зауважує, що повторний перегляд апеляційним судом висновків, викладених судом першої інстанції, по справі, за наслідками розгляду якої ухвалено нове рішення, є неможливим та таким, що призведе до порушення встановленої нормами ЦПК України процедури перегляду цивільної справи в апеляційному порядку.
Отже, подана ОСОБА_1 заява про ухвалення додаткового рішення не узгоджується з положеннями процесуального права.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення Апеляційного суду Черкаської області від 16 березня 2017 року.
Керуючись ст. 270, п. 3) ч. 1 ст. 389 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 17 серпня 2022 року.
Суддя-доповідач Л. І. Василенко
Судді: В. Г. Бородійчук
О. В. Карпенко