іменем України
17 серпня 2022 року м. Кропивницький
справа № 401/52/22
провадження № 22-ц/4809/722/22
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2022 рокуу складі судді Іващенка В.М.,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що сумісне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, через що втратилось взаєморозуміння та повага один до одного. З грудня 2021 року шлюбні стосунки припинилися. На даний час шлюб існує формально, а подальше збереження сім'ї є недоцільним. Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Посилаючись на зазначені обставини просив суд розірвати шлюб, зареєстрований 17 вересня 2005 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Світловодську реєстраційної служби Світловодського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області, за актовим записом №252.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2022 рокупозов задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 вересня 2005 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Світловодську реєстраційної служби Світловодського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області за актовим записом №252.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема, вказувала, що суд першої інстанції безпідставно проігнорував її заяву про надання строку на примирення.
ОСОБА_1 направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2022 рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що між сторонами 17 вересня 2005 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Світловодську реєстраційної служби Світловодського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області зареєстровано шлюб за актовим записом №252 (а.с.5).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що сімейне життя подружжя не склалося, шлюбні відносини між сторонами припинено з грудня 2021 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За частиною 2 статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до статті 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження у шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу. Шлюб - це сімейний союз, що підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Встановивши, що шлюб між сторонами носить формальний характер, позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини з відповідачем, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, суд першої інстанції, з чим погоджується і апеляційний суд, ураховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України), дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 207/1381/18.
Апеляційний суд вважає, що незгода ОСОБА_2 на розірвання шлюбу не може бути підставою для відмови в позові, оскільки це буде суперечити інтересам позивача.
Суд також враховує, що відповідно до положень статті 24 СК України примушування до шлюбу не допускається.
09 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду із заявою про розгляд справи без її участі та просила надати строк на примирення терміном у шість місяців з метою збереження сім'ї (а.с.76).
05 серпня 2022 року позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін (а.с.68-73). Вказував, що надав до суду першої інстанції заяву, в якій просив строк на примирення не надавати (а.с.22), і у відзиві на апеляційну скаргу підтримав зазначену заяву.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Крім того, слід зазначити, що надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Колегія суддів звертає увагу, що провадження у даній справі відкрито 19 січня 2022 року, тобто справа про розірвання шлюбу між сторонами перебуває в провадженні судів вже більш як півроку, однак доказів того, що протягом цього часу сторони дійшли згоди щодо примирення, апеляційному суду не надано, що свідчить про недоцільність надання сторонам такого строку на стадії апеляційного провадження.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного вище та того, що доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2022 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
В.В. Черненко