Житомирський апеляційний суд
Справа №295/9002/21 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.
Категорія ст. 124 КУпАП Доповідач Бережна С. В.
15 серпня 2022 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В., за участю секретаря Кошиль О.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Забродського Б.І., потерпілої ОСОБА_2 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 01 грудня 2021 року за ст. 124 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , працюючого приватним підприємцем,-
Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Згідно постанови суду, 09.07.2021 о 22-00 год., у м. Житомирі по вул. Київській,77, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Trafic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку, не був уважним, не вжив всіх заходів та допустив його самовільний рух, внаслідок чого автомобіль скоїв наїзд на автомобіль «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зупинився позаду. В результаті порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 б), 15.12 Правил дорожнього руху, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та прийняти нову постанову у відповідності до ст.247 КУпАП. Посилається на те, що постанова суду є незаконною, оскільки наведена кваліфікація його дій є невірною, позаяк не відповідає фактичним обставинам справи. Ні в письмових поясненням учасників ДТП, які надавались на місці події, ні в суді при розгляді справи, сторони не вказують про те, що він під час руху автомобіля РЕНО ТРАФІК знаходився поза транспортним і що рух автомобіля назад був самовільний. Пояснюючи обставини події суду, він наголошував про технічні особливості трансмісії керованого мною автомобіля після відновлення його руху (зупинки, стоянки) ,яка призводить до незначного переміщення автомобіля назад. Також він звертав увагу суду на те, що водієм МЕРСЕДЕС БЕНЦ ОСОБА_2 допущені порушення вимог п. 2.3б„1.5,13.1 Правил дорожнього руху, яка зупинила свій автомобіль позаду мого автомобіля впритул, не дотрималась безпечної дистанції, не врахувала дорожню обстановку, створивши умови для виникнення ДТП. Також стверджує, що незважаючи на те, що після ДТП та складення адміністративного протоколу щодо мене 09.07.2021 року минуло близько 5 місяців, 01 грудня 2021 року суддя ухвалила постанову про визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850.00 грн., та стягненням судового збору в розмірі 454 грн. Статтею 247 КУпАП передбачено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
В суді апеляційного інстанції ОСОБА_1 та його захисник Забродський Б.І. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. ОСОБА_1 додатково пояснив, що фактично пошкоджень автомобілі не отримали, було трохи прим'ято держзнак на автомобілі ОСОБА_2 , ніяких претензій, в тому числі і матеріального характеру один до одного вони не мають. Крім того при оформленні ДТП працівники поліції не могли бачити реальної картини, оскільки він та ОСОБА_2 перемістили автомобілі, щоб не перешкоджати руху інших.
Потерпіла ОСОБА_2 була присутня під час апеляційного розгляду справи, після оголошення перерви у зв'язку з необхідністю потерпілої ознайомиться з апеляційною скаргою та змістом постанови суду першої інстанції, а також зайнятістю судді в інших процесах, в судове засідання в той же день після перерви не з'явилася. При цьому через канцелярію суду передала заяву, в якій просила розглянути апеляційну скаргу без її участі, її задовольнити, оскільки ніяких претензій до ОСОБА_1 не має та не мала раніше.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та письмові докази, наявні в матеріалах справи, переглянувши відеозапис, долучений потерпілим під час судового розгляду справи, апеляційний суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки він пропущений апелянтом з поважних причин, та апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так ст.124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Зазначених вимог Закону суд першої інстанції у повному обсязі не дотримався та дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 виним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 №517938 від 09.07.2021 та додану до нього схемою місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії 09.07.2021 о 22-00 год., у м. Житомирі по вул. Київській,77, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Trafic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку, не був уважним, не вжив всіх заходів та допустив його самовільний рух, внаслідок чого автомобіль скоїв наїзд на автомобіль «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зупинився позаду. В результаті порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 б), 15.12 Правил дорожнього руху, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зазначені в протоколі пункти ПДР України ,порушення яких інкримінується ОСОБА_1 , полягають в наступному.
Пункт 2-3 "б" ПДР передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
п. 15.12 ПДР України передбачає, що водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.
Проаналізувавши встановлені обставини ДТП та положення зазначених пунктів ПДР України, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні вказаних пунктів, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду стало причиною ДТП, оскільки не вбачає в діях ОСОБА_1 порушень вказаних пунктів ПДР
Так, виходячи зі змісту згаданого вище протоколу про адміністративне правопорушення, зіткнення автомобілів відбулося внаслідок самовільного руху автомобіля «Renault Trafic», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Згідно пояснень ОСОБА_1 він рухався по лінії, де замовляють з автомобіля продукти в закладі «Макдональдс». У цей час зупинився, щоб пропустити автомобіль. Також зазначив, що його автомобіль грузопасажирський та при початку руху може трохи відкочуватись. Так і сталось, - транспортний засіб відкотився приблизно на 30 см., після чого почув сигнал автомобіля позаду, і дівчина почала кричати, що він пошкодив її автомобіль. Вони вирішили від'їхати і розібратись, потім викликали поліцію. Крім того зазначив, що на його думку, водій іншого транспортного засобу не дотримався дистанції та під'їхав на небезпечну відстань до його транспортного засобу.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що він автомобіль не залишав, самовільного руху не допускав, а при початку руху вперед після зупинки його автомобіль конструктивно відкочується назад на декілька десятків сантиметрів, що ы выдбулося цього разу. Тому ПДР він не порушував, і якщо б потерпіла не стала впритул до його автомобіля, зіткнення б не відбулося .
У своїх письмових поясненнях потерпіла ОСОБА_2 , вказала, що 09.07.2021 о 22-00 год. вона, керуючи автомобілем «Mercedes», на парковці «Макдрайву» зупинилась, чекаючи своєї черги, щоб зробити замовлення. У цей час, автомобіль, що стояв попереду «Renault Trafic», почав їхати назад і пошкодив її автомобіль, та хотів залишити місце події, однак вона його зупинила подаючи сигнал. На підтвердження своїх пояснень потерпіла ОСОБА_2 надал суду відозапис відеореєстратора.
В письмовій заяві до апеляційного суду зазначила, що жодних претензій до ОСОБА_1 не мала на момент ДТП та не має на даний час, проти задоволення апеляційної скарги не заперечує.
З відео, доданого потерпілою, вбачається, що ОСОБА_1 постійно перебував за кермом, автомобіль не залишав, при намаганні почати рух після зупинки автомобіль відкотився на незначну відстань, яку точно визначити за допомогою відео неможливо, та легко зіткнувся з автомобілем потерпілої, яка досить близько зупинилася позаду ватомобіля ОСОБА_1 . При цьому працівниками поліції жодних вимірів зазначеної відстані при оформленні ДТП не здійснювали.
Таким чином апеляційний суд вважає, що інкримінування ОСОБА_1 порушення п. 15.12. ПДР є помилковим та не доводиться доказами, долученими як працівниками поліції, так і потерпілою. Дій, які зазначені в даному пункті, ОСОБА_1 не вчиняв.
Що стосується п. 2.3. «б», то слід зазначити, що вказаний положення даного пункту носять загальний характер, порушення особи повинні конретизуватися іншими пунктами ПДР, крім того апеляційний суд з огляду на наведені вище обставини та висновки також ввжає недоведеним наявними в справі доказами порушення апелянтом і даної норми.
Тобто, враховуючи дослідженні обставини справи, в діях ОСОБА_1 не вбачається інкримінованих йому порушень п.п. 2.3 "б", 15.12 ПДР України.
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно диспозиції ст.124 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 , безумовною складовою частиною складу адміністративного правопорушення є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Враховуючи наведене, а також те, що суд розглядає адміністративну справу тільки в межах того обвинувачення у вчиненні правопорушення, яке було встановлено та зазначено в протоколі, апеляційний суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення поза межами строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Богунського районного суду м.Житомира від 01 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення, є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: