Провадження № 22-ц/803/2916/22 Справа № 204/5194/21 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д.Л. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
17 серпня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,-
У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.
В обґрунтування позову посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 08.45 год. на вул. Криворізьке шосе, 17-А у м. Дніпрі відбулась дорожньо-транспортна пригода, де водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Scania Р380 LА4Х2HNА», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Fliegl SDS 350», номерний знак НОМЕР_2 , виконуючи маневр розвороту допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21053», номерний знак НОМЕР_3 , під керування водія ОСОБА_3 .
Внаслідок даної ДТП водій ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер під час транспортування до лікарні.
Померлий ОСОБА_3 є сином позивача ОСОБА_1 .
Станом на дату настання ДТП відповідальність водія за спричинену шкоду була застрахована у відповідача згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО3391179, який діяв на момент настання ДТП станом на ІНФОРМАЦІЯ_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 за фактом настання даної ДТП внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з кваліфікацією по ч. 2 ст. 286 КК України.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 1.3, 1.5, 10.1 та 10.4 та дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.
26 березня 2020 року представником позивача - ОСОБА_4 було надіслано на поштову адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» повідомлення про ДТП та заяви на виплату страхового відшкодування з усіма необхідними документами.
Відповідачем було відшкодовано страхове відшкодування пов'язане з моральною шкодою - 48 174,50 грн., страхове відшкодування пов'язане з витратами на виготовлення та спорудження надгробного пам'ятника - 21 578,50 грн., страхове відшкодування пов'язане з витратами на поховання - 26 596,00 грн.
Позивачем також було подано заяву до відповідача щодо сплати страхового відшкодування пов'язаного з втратою годувальника, яка була незаконно проігнорована останнім.
Оскільки відповідач вже здійснював виплату страхового відшкодування матері загиблого ОСОБА_3 , то слід дійти висновку, що відповідачем дана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком.
Позивач є особою, яка за життя свого сина була на його утриманні та мала право на утримання, оскільки досягла пенсійного віку встановленого законом та відносилась до непрацездатних осіб, а тому підпадає під дію п. 2 ч. 1 ст. 1200 ЦК України та ч. 1 ст. 202 СК України.
Таким чином, позивач має право на відшкодування шкоди у зв'язку з загибеллю сина, оскільки на день його смерті була на його утриманні та мала право на одержання від нього утримання.
Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Позивач просить стягнути суму страхового відшкодування у мінімальному розмірі.
На день настання страхового випадку статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - 4 723,00 грн.
Отже, загальний розмір страхового відшкодування пов'язаного із втратою годувальника становить 170 028,00 грн.
ОСОБА_3 офіційно в шлюбі не перебував, дітей не мав, проживав з позивачем. Оскільки ліміт страхового відшкодування пов'язаного із втратою здоров'я чи життя потерпілого становить 200 000,00 грн., враховуючи, що відповідачем попередньо було відшкодовано 96 349,00 грн. по даному страховому випадку, сума, яка підлягає до стягнення становить 103 651,00 грн. Враховуючи викладене, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою годувальника у розмірі 73 679,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання щодо судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що з обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12020040000000201 від 23 лютого 2020 року, складеного старшим слідчим в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майором поліції Неборачко О.В., затвердженого прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Дніпропетровської області Супрун М.О. 31 серпня 2020 року (а.с. 10-13), вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 08.46 год. в районі АЗС «Авіас» на вул. Криворізьке шосе, 17-А у м. Дніпрі відбулась дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Scania Р380 LА4Х2HNА», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Fliegl SDS 350», номерний знак НОМЕР_4 , виконуючи маневр розвороту допустив зіткнення боковою лівою частиною керованого ним напівпричепа «Fliegl SDS 350», номерний знак НОМЕР_4 , з передньою частиною автомобіля марки «ВАЗ 21053», номерний знак НОМЕР_3 , під керування водія ОСОБА_3 .
Своїми діями водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 10.1, 10.4 та дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України. Порушення вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер під час транспортування його до лікарні, а пасажир ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується також свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 25 лютого 2020 року Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 657 (а.с. 14).
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю померлого внаслідок вищезазначеної ДТП ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 16 лютого 19825 року Відділом РАЦС Ленінського району м. Дніпропетровська, актовий запис № 574 (а.с. 15).
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є пенсіонером за віком, що підтверджується Пенсійним посвідченням № НОМЕР_7 , виданим 31 липня 2019 року Пенсійним фондом України, термін дії - довічно (а.с. 21).
26 березня 2020 року представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_4 , відповідно до ст. 33, 33-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» з повідомленням про вищевказану дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю транспортних засобів «Scania Р380 LА4Х2HNА», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та «ВАЗ 21053», номерний знак НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_3 (а.с. 16), а також відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з заявами про виплату страхового відшкодування, в яких просила виплатити страхове відшкодування пов'язане з моральною шкодою у розмірі 56 676,00 грн. (а.с. 17), а також страхове відшкодування пов'язане із втратою годувальника (для батьків) - 143 324,00 грн. (а.с. 18).
У позовній заяві позивач зазначила, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» було виплачено страхове відшкодування у наступних розмірах: страхове відшкодування пов'язане з моральною шкодою - 48 174,50 грн., страхове відшкодування пов'язане з витратами на виготовлення та спорудження надгробного пам'ятника - 21 578,50 грн., страхове відшкодування пов'язане з витратами на поховання - 26 596,00 грн.
Жодних доказів протилежного відповідач суду не надав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право на страхове відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою годувальника, оскільки на день смерті сина - ОСОБА_3 , тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 перебувала на його утриманні. При визначенні розміру страхового відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою годувальника, яке належить позивачу до виплати відповідачем, суд першої інстанції виходив з мінімального розміру страхового відшкодування утриманцям одного померлого та з урахуванням сплаченої страхової суми.
Однак, колегія суддів не може в повному обсязі погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 4, частини першої статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Scania Р380 LА4Х2HNА», номерний знак НОМЕР_8 , на час ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна», поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3391179, який діяв станом на ІНФОРМАЦІЯ_1.
За вимогами статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана із смертю потерпілого, що закріплено у пункті 23.1 статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У частині 1 ст. 1200 ЦК України визначено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.
Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів (ч. 3 ст. 1200 ЦК України).
Встановлено, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3391179, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 200 000 грн.
Відповідно до страхового акту № 29550/20 визнано факт страхової події. Розмір страхового відшкодування становить 96 349 грн.
Відповідно до розрахунку № 29550/20 суми страхового відшкодування від 24 листопада 2020 року року розмір страхового відшкодування у розмірі 96 349 грн є шкодою пов'язаною із смертю потерпілого.
Відповідно до платіжного доручення № 5459 від 04 грудня 2020 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4 у розмірі 96 349 грн.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є пенсіонером за віком, що підтверджується Пенсійним посвідченням № НОМЕР_7 , виданим 31 липня 2019 року Пенсійним фондом України, термін дії - довічно (а.с. 21).
У позовній заяві позивачка посилалася на те, що оскільки ліміт страхового відшкодування пов'язаного із втратою здоров'я чи життя потерпілого становить 200 000,00 грн., враховуючи, що відповідачем попередньо було відшкодовано 96 349,00 грн. по даному страховому випадку, сума, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 103 651,00 грн.
Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до пункту 27.5 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Станом на день настання страхового випадку, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» було встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4 723,00 грн.
Отже, мінімальний розмір страхового відшкодування утриманцям одного померлого становить 170 028,00 грн. (4 723,00 грн. х 36 = 170 028,00 грн.).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на отримання страхового відшкодування, пов'язаного із втратою годувальника на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, оскільки є пенсіонером за віком та непрацездатною особою, а отже, мала право на одержання утримання від загиблого сина та таке право втратила через його загибель.
Однак, з урахуванням встановлених обставин, в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає можливим збільшити розмір страхового відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою годувальника з 73 679,00 грн. до 103 651,00 грн.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, рішення суду слід змінити в частині розміру суми страхового відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою годувальника, стягнутої з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 , збільшивши її із 73 679,00 грн. до 103 651,00 грн.
Це ж рішення слід змінити в частині стягнення судового збору з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь держави, збільшивши з 908 грн до 1036,51 грн.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, відповідно змінює розподіл судовий витрат.
Оскільки, позивач в силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 192,76 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2021 року - змінити в частині розміру суми страхового відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою годувальника, стягнутої з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 , збільшивши її із 73 679,00 грн. до 103 651,00 грн.
Це ж рішення змінити в частині стягнення судового збору з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь держави, збільшивши з 908 грн до 1036,51 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь держави судовий збір у розмірі 192,76 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: