Справа № 761/3973/22
Провадження № 1-кп/761/2249/2022
08 липня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12021105100002982 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час утримується під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України.
Прокурором ОСОБА_3 в судовому засіданні подано письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують діяти.
Захисник ОСОБА_4 заперечила щодо клопотання заявленого прокурором, звернулась до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні в розпорядженні матеріали кримінального провадження, судом встановлене наступне.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави, який в ході судового розгляду продовжено відповідно до ухвали суду до 05.08.2022 року.
Виходячи з принципу судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше судимий, офіційно не працює, тяжкість покарання в разі визнання останнього винуватим, відсутність належних гарантій, які б переважали наявні ризики його ухилення від суду, відсутність будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, а також те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не завершений з об'єктивних причин, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Зазначені ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченого будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях обвинуваченого, не можуть їм запобігти.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики переховування від суду, впливу на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час жоден інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового розгляду не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, і не забезпечить належної поведінки і виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Наявність у обвинуваченого місця проживання, з урахуванням наведених вище факторів не зменшує існування зазначених ризиків.
З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 вересня 2022 року включно.
Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, а тому такі обставини з урахуванням положень ч.4 ст.183 КПК України, дають суду підстави не визначати розмір застави.
Враховуючи наведене, суд вважає доводи захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , неспроможними.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 201, 331, 372 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 .
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 05 вересня 2022 року, включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення,а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя