печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37586/17-ц
16 серпня 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Зінченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» про повернення безпідставно набутих коштів за житлово-комунальні послуги,
установив:
Позиція сторін у справі
03.07.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, з урахуванням заяви від 19.11.2018 р. просив зобов'язати Житлово-будівельний кооператив «Металіст» повернути йому зайво сплачені за житлово-комунальні послуги кошти у розмірі 16 532,81 грн в період з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р., включно, стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» 19 844,02 грн інфляційних втрат в період з липня 2014 р. по жовтень 2018 р., включно, 2 176,90 грн 3% річних в період з 01.07.2014 р. по 18.11.2018 р., включно. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2007 р. у справі № 2а-42/07 скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1574 від 30.10.2006 р., постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2014 р. у справі № 761/8760/14-а визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації № 640 від 30.05.2007 р., резолютивні частини судових рішень оприлюднені в газеті «Хрещатик» № 44(4814) від 22.04.2016 р. Ним, як споживачем житлово-комунальних послуг протягом 01.12.2006 р.-30.06.2014 р. сплачено відповідачу 27 550,03 грн, з яких 16 532,81 грн є зайво сплаченими, оскільки 11 017,22 грн відповідає останнім чинним тарифам, встановленим розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 р., у зв'язку з чим звернувся до відповідача з вимогою проведення перерахунків за ці послуги на підставі останніх чинних тарифів, чого зроблено не було.
Відповідачем Житлово-будівельним кооперативом «Металіст» подано заперечення на позовну заяву та заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
Процесуальні дії
УхвалоюПечерського районного суду м. Києва від 24.07.2017 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» про повернення безпідставно набутих коштів за житлово-комунальні послуги визнано неподаною та повенуто позивачу.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2017 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалуПечерського районного суду м. Києва від 24.07.2017 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» про повернення безпідставно набутих коштів за житлово-комунальні послуги визнано неподаною та повенуто позивачу.
Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 р. скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.10.2017 р., справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 04.09.2018 р. скасовано ухвалуПечерського районного суду м. Києва від 24.07.2017 р., справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2018 р. відкрито провадження у справі.
Ухвалою суддіПечерського районного суду м. Києва від 14.02.2019 р. Остапчук Т.В. заявлено самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» про повернення безпідставно набутих коштів за житлово-комунальні послуги; 22.02.2019 р. матеріали справи передано судді Писанцю В.А. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2019 р. прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» про повернення безпідставно набутих коштів за житлово-комунальні послуги та відкрито провадження у справі; 20.12.2021 р. матеріали справи передано судді Волковій С.Я. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями).
У судове засідання 16.08.2022 р. об 11:00 год. позивач ОСОБА_1 , відповідач Житлово-будівельний кооператив «Металіст» не з'явилися, про дату, час і місце цього засідання належним чином повідомлені, суд, враховуючи клопотанняпозивача ОСОБА_1 від 19.11.2018 р. про розгляд справи за його відсутності, заяву представника відповідача Яковініча В.В. від 02.06.2022 р. про розгляд справи за відсутності представника, ухвалив розглядати справу за відсутності позивача, представника відповідача, оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про судове засідання, нез'явлення позивача, представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору та, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що протягом липня 2017 р.-липня 2018 р. в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходилась цивільна справа № 761/23166/17 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Житлово-будівельного кооперативу «Металіст», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Приватного акціонерного товариства «Київенерго» про відшкодування шкоди внаслідок видання незаконних правових актів та зобов'язання вчинити дії по наданню послуг у відповідності до встановлених тарифів.
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вимогами до відповідачів, свої вимоги обґрунтовував тим, що є споживачем житлово-комунальних послуг, з метою відновлення своїх законних прав та інтересів звернувся до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст», якому сплачував кошти, з вимогою проведення перерахунків за ці послуги на підставі останніх чинних тарифів, які були встановлені до 01.12.2006 р. Йому як споживачу житлово-комунальних послуг протягом 01.12.2006 р.-30.06.2014 р. завдано майнової шкоди, яка становить різницю між фактично сплаченими на користь Житлово-будівельного кооперативу «Металіст», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Приватного акціонерного товариства «Київенерго» коштами у сумі 27 550,03 грн та коштами, що відповідали останнім чинним тарифам, встановленим розпорядженнями до Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 р. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві» і № 1907 від 14.10.2003 р., яким внесені зміни і доповнення до розпорядження від 20.06.2002 № 1245 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення». Оскільки сплаті за останніми чинними у м. Києві тарифами підлягало 11 017,22 грн, то розмір майнової шкоди дорівнює 16 532,81 грн, який підлягає стягненню з відповідачів. Крім того через постійні довготривалі суди з Київською міською державною адміністрацією внаслідок прийняття останньою незаконних правових актів йому завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях внаслідок неможливості відновлення своїх законних прав та інтересів через застосування до нього, як споживача, незаконних правових актів. ОСОБА_1 просив суд: стягнути в солідарному порядку з відповідачів майнову шкоду у розмірі 16 532,81 грн; відшкодувати йому моральну шкоду, завдану прийняттям Київською міською державною адміністрацією незаконних правових актів, у спосіб, встановлений порядком виконання рішення по цій справі.
Постановою Київського апеляційного суд від 03.12.2018 р., що набрала законної сили, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2018 р.у справі № 761/23166/17, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, скасоване в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» та постановлено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» задоволено частково, зобов'язано Житлово-будівельний кооператив «Металіст» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 помісячний перерахунок за період часу з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р. за послугу утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 р. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві»; зобов'язано Житлово-будівельний кооператив «Металіст» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 помісячний перерахунок за період часу з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р. за послуги централізованого опалення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003 р., яким внесені зміни і доповнення до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1245 від 20.06.2002 р. «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення»; у решті рішення залишено без змін.
Згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При винесенні рішення суд вважав встановленим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , який перебуває на балансі Житлово-будівельного кооперативу «Металіст», та є споживачем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, централізованого опалення та послуг централізованого водопостачання холодної води і водовідведення, централізованого водопостачання гарячої води і водовідведення, у тому числі позивач споживав вказані послуги у спірний період з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р. Вважав встановленим, що відповідно до статуту Житлово-будівельний кооператив «Металіст» є обслуговуючим кооперативом, виключною метою якого є обслуговування, ремонт і реконструкція житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів Житлово-будівельного кооперативу і за рахунок пасивних доходів і фінансової допомоги від добровільних внесків або дотацій Держави, отриманих і використаних кооперативом відповідно до мети його діяльності. Метою діяльності серед іншого є: забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території, реалізація прав на володіння, користування та розпорядження об'єктами будинку, що перебувають у спільній власності членів кооперативу - власників квартир, жилих та нежилих приміщень будинку; сприяння в отриманні мешканцями будинку комунальних послуг та інших послуг тощо. Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції закону, чинній протягом спірного періоду з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р): балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. Відповідно до статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції закону, чинній протягом спірного періоду з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р.) договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Суд вважав встановленим, що Приватне акціонерне товариство «Київенерго», Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» у вказаний період не були виконавцями послуг централізованого опалення та послуг централізованого водопостачання холодної води і водовідведення, централізованого водопостачання гарячої води і водовідведення у розумінні положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції, чинній протягом спірного періоду з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р., що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в позові до Приватного акціонерного товариства «Київенерго» та Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», оскільки вказані особи не були виконавцями за цим Законом та не могли забезпечувати виконання покладених на виконавців за цим Законом обов'язків, що Приватне акціонерне товариство «Київенерго», Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» не були виконавцями спожитих позивачем у спірний період послуг централізованого опалення та послуг централізованого водопостачання холодної води і водовідведення, централізованого водопостачання гарячої води і водовідведення та нарахування оплати позивачу за спожиті послуги не здійснювали.
В судовому рішенні зазначено, відмовляючи в задоволенні позовних вимог до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» як належного в силу наведених положень частини першої статті 1, частини першої статті 29 Закону України (в редакції закону, чинній протягом спірного періоду з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р.) відповідача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що твердження позивача про наявність порушення його права як споживача послуг, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», унаслідок визначення відповідачем ціни послуг неналежним чином, є необґрунтованим, оскільки ціна продукції на момент споживання послуг та їх оплати була визначена за чинними тарифами, які були скасовані за межами заявленого позивачем спірного періоду після набрання вищезазначеними судовими рішенням законної сили, відповідно, з 07.07.2014 р. та з 15.01.2015 р., втім колегія суддів не може погодитись в повній мірі з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що аргументи апеляційної скарги щодо зобов'язань Житлово-будівельного кооперативу «Металист» здійснити перерахунок оплачених позивачем послуг за вказаний період з урахуванням переплаченої суми у розмірі 16 532,81 грн заслуговує на увагу. При цьому колегія суддів погоджується, що позивач некоректно визначив спосіб захисту вказаного права і просив відшкодувати вказані кошти як матеріальну шкоду. Разом з тим суд апеляційної інстанції звертає увагу на практику як Верховного Суду України та практику Верховного Суду з цього питання і вважає, що по суті вимоги позивача зводяться до перерахунку сплачених ним платежів за комунальні послуги у період з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р. по тарифам, які встановлені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які визнанні незаконними з моменту їх прийняття, а тому в цій частині доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу. Таким чином колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати лише в частині позовних вимог до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» та постановити нове судове рішення, яким зобов'язати Житлово-будівельний кооператив «Металіст» зробити перерахунок платежів за період з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Установлено, що позивач звертався до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» із заявами про здійснення перерахунку за житлово-комунальні послуги на підставі останніх чинних тарифів, проте йому не було здійснено перерахунок. Нарахування за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 за період з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р. здійснювалися відповідно до тарифів на житлово-комунальні послуги, дійсних на момент відповідних нарахувань, прийнятих розпорядженнями Київської міської державної адміністрації. Постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 30.09.2014 р. у справі № 761/8760/14-а визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 640 від 30.05.2007 р. «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; № 641 від 30.05.2007 р. «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації» № 748 від 19.05.2000 р.; № 642 від 30.05.2007 р. «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»; № 643 від 30.05.2007 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію». Постановою Шевченківського райсуду міста Києва від 21.03.2014 р. у справі № 2а-118/11 визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 978 від 31.08.2009 р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 979 від 31.08.2009 р. «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 980 від 31.08.2009 р. «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; № 981 від 31.08.2009 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1141 від 30.09.2009 р. «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 31.08.2009 р. № 978, № 979, № 980 та № 981; № 1192 від 15.10.2009 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1193 від 15.10.2009 р. «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 31.08.2009 р. № 978, № 979, № 980; № 1292 від 17.11.2009 р. «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 1332 від 30.11.2009 р. «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; № 1333 від 30.11.2009 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1334 від 30.11.2009 р. «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій»; № 1335 від 30.11.2009 р. «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 31.08.2009 р. № 978, № 979; № 191 від 30.03.2010 р. «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 31.08.2009 р. № 978, № 979; № 392 від 31.05.2010 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1164 від 24.12.2010 р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 31.08.2009 р. № 978, № 979, від 14.08.2009 р. № 902, від 02.03.2010 р. № 114; № 1221 від 29.12.2010 р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури»; № 1222 від 29.12.2010 р. «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України»; № 1241 від 30.12.2010 р. «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 31.08.2009 р. № 978 та від 31.08.2009 р. № 979; № 75 від 25.01.2011 р. «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 29.12.2010 р. № 1221; № 80 від 25.01.2011 р. «Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 30.06.2009 р. № 758 та від 29.12.2010 р. № 1220; № 99 від 27.01.2011 р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; № 101 від 27.01.2011 р. «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації» від 22.02.2011 р. № 234); № 857 від 31.05.2011 р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; № 858 від 31.05.2011 р. «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»; № 859 від 31.05.2011 р. «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усім форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими споживачами». Постановою Шевченківського райсуду міста Києва від 10.12.2010 р. у справі № 2а-1888/10 визнано неправомірними дії Київського міського голови щодо прийняття розпоряджень № 1332 від 30.11.2009 р. про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення, № 1333 від 30.11.2009 р. щодо затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, № 1335 від 30.11.2009 р. про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради № 978 та № 979 від 31.08.2009 р. про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, № 191 від 30.03.2010 р. щодо подовження дії розпоряджень Київської міської ради № 978 та № 979 від 31.08.2009 р., № 392 від 31.05.2010 р. про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення; визнано зазначені розпорядження незаконними та не чинними з моменту прийняття. Постановою Шевченківського райсуду міста Києва від 05.07.2007 р. у справі № 2а-166/07 скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації № 641 від 30.05.2007 р., а постановою Шевченківського райсуду міста Києва від 06.03.2007 р. у справі № 2а-412/07 скасоване розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1574 від 30.05.2006 р. Також установлено, що дію розпоряджень голови Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 р. № 516 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», № 518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», № 520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення» зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 842-р від 17.07.2009 р., а ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2009 р. у справі № 2а-9705/09/2670 заборонено здійснювати розрахунки з урахуванням та посиланням на тарифи, що запроваджені цим розпорядженням.
В судовому рішенні також зазначено, що згідно частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, що відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи з загальної площі квартири, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими тарифами, що наймач зобов'язаний самостійно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором, що порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869, що правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, що частиною першою статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, в тому числі, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, що згідно статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відході тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються та затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом, що відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» із змінами, внесеними Законом № 1198-VII від 10.04.2014 р., до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги, що відповідно до частини п'ятої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, суд вважав встановленим, що у спірний період механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх розмір регулювався постановами Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та від 01.06.2011 р. № 869 «Про порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», дія яких поширювалася на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надавали ці послуги. Таким чином, врахувавши вищевказані обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачу нараховувалась плата за комунальні послуги по тарифам, які були визнані недійсними, а тому останній має право на здійснення перерахунку нарахованих платежів.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вимогами до відповідача про повернення безпідставно набутих коштів за житлово-комунальні послуги, свої вимоги обґрунтовує статтею 1212 ЦК України,
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначені нормами глави 83 ЦК України.
Згідно частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За частиною другої означено статті положення глави 82 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Отже у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі (висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 р. у справі № 6-100цс15).
Отже відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
За частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Водночас сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідно встановити факт їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Застосування положень статті 1212 ЦК України передбачає встановлення наявності у позивача права власності на безпідставно набуте відповідачем майно.
Отже позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання Житлово-будівельний кооператив «Металіст» повернути йому зайво сплачені за житлово-комунальні послуги кошти у розмірі 16 532,81 грн в період з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р., включно, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не відповідає висновкам Верховного Суду. Крім того такий розрахунок позивача не ґрунтується на обставинах справи, а рішенням Київського апеляційного суд від 03.12.2018 р.у справі № 761/23166/17 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Житлово-будівельного кооперативу «Металіст», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Приватного акціонерного товариства «Київенерго» про відшкодування шкоди внаслідок видання незаконних правових актів та зобов'язання вчинити дії по наданню послуг у відповідності до встановлених тарифів захищені права ОСОБА_1 .
Щодо заяви відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» про застосування строку позовної давності, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За приписами статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Виходячи з правового аналізу наведених норм суд зазначає, що строк позовної давності може бути застосований лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення, виключно у тому випадку, коли судом буде встановлено, що було порушено право позивача та воно підлягає судовому захисту, але у зв'язку з пропуском ним строку позовної давності, суд дійде висновку про наявність підстав для відмови у позові.
Враховуючи, що під час розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Житлово-будівельний кооператив «Металіст» повернути ОСОБА_1 зайво сплачені за житлово-комунальні послуги кошти у розмірі 16 532,81 грн в період з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р. включно, у зв'язку з їх безпідставністю, підстав для застосування строку позовної давності немає.
Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» 19 844,02 грн інфляційних втрат в період з липня 2014 р. по жовтень 2018 р., включно, 2 176,90 грн 3% річних в період з 01.07.2014 р. по 18.11.2018 р. включно, то такі вимоги позивач пов'язує з поверненням безпідставно набутих коштів за житлово-комунальні послуги, втім означені вимоги є похідними від первісних вимог, в їх задоволенні слід також відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 129-1 Конституції, статтею 1212 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 264-265, 352, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Металіст» про повернення безпідставно набутих коштів за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: Житлово-будівельний кооператив «Металіст» (01024, м. Київ, Кловський узвіз, 18, ЄДРПОУ: 22864505).
Суддя Волкова С.Я.