печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20420/22-к
17 серпня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна,
установив:
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити
Власник майна в судове засідання не з'явився.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у її відсутність.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12021000000000607 від 14.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ст. 198, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що на території міста Києва упродовж 2021-2022 років функціонує організована група осіб, які зорганізувались у стійке об'єднання та розподілили між собою ролі.
Метою діяльності вказаної групи є незаконне збагачення внаслідок збуту фінансово забезпеченому населенню міста Києва виготовлених кустарним способом золотих та срібних злитків під виглядом банківських металів у значних розмірах.
З метою реалізації загально визначеного злочинного плану, указані особи, використовуючи особисті зв'язки в ломбардах та інших фінансових установах купують за готівку викрадені дорогоцінні метали (золото, срібло) у будь-якому вигляді та стані (далі-дорогоцінні метали).
У подальшому, придбані дорогоцінні метали відвозять до попередньо орендованих гаражних приміщень, в яких здійснюється їх обробка/переробка в кустарних умовах для зміни їх фізичного стану, з метою виготовлення злитків низької проби (якості), використовуючи при цьому попередньо підготовлене для вчинення злочинів підроблене державне пробірне клеймо, яке останні наносять на кожний з виробів з метою приховання їх незаконного походження.
Окрім того, з метою легалізації походження вказаних виробів підробляються супровідні документи до них, а саме іменники (спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних виробів, чеки, квитанції сертифікати тощо, які надаються для ознайомлення покупцям вводячи їх таким чином в оману щодо походження та якості виробів.
У подальшому, відповідно до попередньо узгодженого злочинного плану здійснюється реалізація за готівку вказаних злитків із підробленими іменниками, державним пробірним клеймом та супровідними документами серед фінансово забезпеченого населення міста Києва вводячи їх в оману щодо походження та якості виробів під виглядом банківських металів, а отримані від збуту кошти легалізують шляхом закупівлі дорогоцінних металів, нового обладнання з метою збільшення обсягів обробки/переробки, придбання квартир, транспортних засобів членам організованої групи.
З метою недопущення їх викриття та документування, члени організованої групи здійснюють вказану діяльність без реєстрації суб'єктів господарювання та складання фінансово-господарських документів, що підтверджують придбання (походження), переробку та збут дорогоцінних металів у первинному та обробленому/переробленому вигляді, а також здійснюють всі розрахунки з продавцями дорогоцінних металів та виробів виключно за готівку.
Указаними діями, члени організованої групи систематично вводять в обіг України у значних обсягах партії злитків низької проби (якості), виготовлених кустарним способом із підробленими іменниками, державним пробірним клеймом та супровідними документами, вводячи при цьому покупців в оману щодо їх походження та якості та завдаючи останнім майнової шкоди в особливо великих розмірах.
04.08.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук в нежитлових приміщеннях Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України, розташованих за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 48, а саме в кімнаті № 28, яка належить на праві власності Національній академії наук України (код 00019270), перебуває у фактичному володінні Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України та якою безпосередньо користується ОСОБА_4 , під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено: 33 ємності різних об'ємів, в яких містяться (зі слів ОСОБА_4 ) кислотні розчини, індукційний генератор, мінерали, які знаходяться в 4 пакетах та 2 мішках, 3 мішки, в яких міститься гідрохлорид натрію, пластикову ємність з кислотою, на дні якої речовина візуально схожа на пісок (зі слів ОСОБА_4 - золото), 4 ключі, при цьому у вказаній ухвалі слідчого судді дозвіл на їх вилучення не надано.
Перелічені вище речі відповідають вимогам ст. 98 КПК України, а тому постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 05.08.2022 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчий суддя вивчивши матеріали провадження за клопотанням вважає, що є достатні підстави вважати, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки речі та предмети являються доказом злочину, а саме зберегли на собі його сліди та містять інші відомості (інформацію) які можуть бути використанні з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження, а також можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування, а відтак потреби органу дізнання виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Крім того, слід зазначити, що вилучене під час огляду майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилучених під час слідчих дій речей.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню, приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене протоколом обшуку від 04.08.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.07.2022 під час проведення обшуку в кімнаті № 28 Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України, розташованого за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 48, а саме на: 33 ємності різних об'ємів, в яких містяться (зі слів ОСОБА_4 ) кислотні розчини, індукційний генератор, мінерали, які знаходяться в 4 пакетах та 2 мішках, 3 мішки, в яких міститься гідрохлорид натрію, пластикову ємність з кислотою, на дні якої речовина візуально схожа на пісок (зі слів ОСОБА_4 - золото), 4 ключі, які належать ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1