печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20116/22-к
17 серпня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62021000000000315 від 23.04.2021, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
10.08.2022 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62021000000000315 від 23.04.2021, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, яке було вилучено під час обшуку автомобіля марки автомобіля марки Volvo XC 40, д.н.з. НОМЕР_1 .
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 05 липня 2022 року співробітниками Державного бюро розслідувань, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 червня 2022 року, ухваленої в межах кримінального провадження №62021000000000315 від 23.04.2021р., був проведений обшук автомобіля марки Volvo XC 40, д.н.з. НОМЕР_1 .
В результаті проведеного обшуку у ОСОБА_4 було тимчасово вилучене майно, а саме:
- Кошти в розмірі 479 090 (чотириста сімдесят дев'ята тисяч дев'яносто) грн. 00 коп.;
- Мобільний телефон марки iPhone ХS imei НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Лайф» до якого було надано пароль;
- Зовнішній носій інформації GeIL 120G PS0005-s/nF000128$
- Чотири сім-карти;
- Мобільний телефон марки iPhone ХS МАХ чорного кольору;
- Блокнот чорного кольору «Life Art»;
- Блокнот чорного кольору «Boss»;
- Три банківські картки;
- Візитна картка;
- Документи (довіреність, контракти, записи) в кількості 10 шт.;
- Слот для картки;
- Дві печатки;
- Ноутбук MacBook Air з зарядним пристроєм.
Із змісту ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 червня 2022 року, ухваленої в межах кримінального провадження № 62021000000000315 від 23.04.2021 вбачається, що дозвіл було надано на відшукання та вилучення саме тих речей, які можуть містити відомості про можливу незаконну діяльність без права вилучення коштів.
Також адвокатом в скарзі зазнчено, що ОСОБА_4 ніякого відношення до кримінального провадження № 62021000000000315 від 23.04.2021, не має, процесуального статусу немає, а вилучене майно є її особистою приватною власністю.
Також зазначено, що огляд інформації, що міститься в мобільних телефонах, ноутбуці та зовнішньому диску не проводився.
До Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань було направлено клопотання про повернення тимчасово вилученого майна. Станом на день звернення із даною скаргою, відповіді на клопотання надано не було, а майно не повернуте, що і стало підставою для звернення із даною скаргою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року (справа № 757/16255/22), відмовлено прокурору ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №62021000000000315 від 23.04.2021 р., а саме: грошових коштів в розмірі 479 090 грн., які були вилучені в результаті проведеного 05 липня 2022 року обшуку автомобіля марки Volvo XC 40, д.н.з. НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_4 . Що в силу приписів КПК України зобов'язує слідчого повернути таке майно особі, у якої воно було вилучено.
Представник особи, в інтересах якої подано скаргу в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Адвокат ОСОБА_3 через канцклярію суду подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, завлені вимоги підтримує в поному обсязі.
Представник Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності слідчого/прокурора.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000315 від 23.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України.
05 липня 2022 року співробітниками Державного бюро розслідувань, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 червня 2022 року, ухваленої в межах кримінального провадження №62021000000000315 від 23.04.2021р., був проведений обшук автомобіля марки Volvo XC 40, д.н.з. НОМЕР_1 .
В результаті проведеного обшуку у ОСОБА_4 було тимчасово вилучене майно, а саме:
- Кошти в розмірі 479 090 (чотириста сімдесят дев'ята тисяч дев'яносто) грн. 00 коп.;
- Мобільний телефон марки iPhone ХS imei НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Лайф» до якого було надано пароль;
- Зовнішній носій інформації GeIL 120G PS0005-s/nF000128$
- Чотири сім-карти;
- Мобільний телефон марки iPhone ХS МАХ чорного кольору;
- Блокнот чорного кольору «Life Art»;
- Блокнот чорного кольору «Boss»;
- Три банківські картки;
- Візитна картка;
- Документи (довіреність, контракти, записи) в кількості 10 шт.;
- Слот для картки;
- Дві печатки;
- Ноутбук MacBook Air з зарядним пристроєм.
Із змісту ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 червня 2022 року, ухваленої в межах кримінального провадження № 62021000000000315 від 23.04.2021 вбачається, що дозвіл було надано на відшукання та вилучення саме тих речей, які можуть містити відомості про можливу незаконну діяльність без права вилучення коштів.
Також адвокатом в скарзі зазнчено, що ОСОБА_4 ніякого відношення до кримінального провадження № 62021000000000315 від 23.04.2021, не має, процесуального статусу немає, а вилучене майно є її особистою приватною власністю.
Також зазначено, що огляд інформації, що міститься в мобільних телефонах, ноутбуці та зовнішньому диску не проводився.
До Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань було направлено клопотання про повернення тимчасово вилученого майна. Станом на день звернення із даною скаргою, відповіді на клопотання надано не було, а майно не повернуте, що і стало підставою для звернення із даною скаргою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року (справа № 757/16255/22), відмовлено прокурору ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №62021000000000315 від 23.04.2021 р., а саме: грошових коштів в розмірі 479 090 грн., які були вилучені в результаті проведеного 05 липня 2022 року обшуку автомобіля марки Volvo XC 40, д.н.з. НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_4 . Що в силу приписів КПК України зобов'язує слідчого повернути таке майно особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Обов'язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.
У разі відсутності підстав вважати вилучене майно таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні - вони мають бути повернуті власнику.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
Так, у своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Так, судовим розглядом встановлено, що під час проведення обшуку 05.07.2022, на підставі ухвали слідчого судді від 28.06.2022 було вилучено: кошти в розмірі 479 090 (чотириста сімдесят дев'ята тисяч дев'яносто) грн. 00 коп.; мобільний телефон марки iPhone ХS imei НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Лайф» до якого було надано пароль; зовнішній носій інформації GeIL 120G PS0005-s/nF000128$; чотири сім-карти; мобільний телефон марки iPhone ХS МАХ чорного кольору; блокнот чорного кольору «Life Art»; блокнот чорного кольору «Boss»; три банківські картки; візитна картка; документи (довіреність, контракти, записи) в кількості 10 шт.; слот для картки; дві печатки; ноутбук MacBook Air із зарядним пристроєм.
Всупереч зазначеному, представником Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань на час розгляду скарги слідчому судді не надано відомостей та документів, в яких наводилися б підстави для подальшого утримання майна ОСОБА_7 та його необхідність, як такого, що має значення для подальшого досудового розслідування. Оскільки, доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні № 62021000000000315 від 23.04.2021.
Так, при винесенні даного рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов'язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_7 належним їй майном.
За вказаних обставин, позиція органу досудового розслідування щодо неповернення майна його законному володільцю спростовується, тобто вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку 05.07.2022 автомобіля марки автомобіля марки Volvo XC 40, д.н.з. НОМЕР_1 , яке необхідно усунути шляхом зобов'язання останнього повернути вилучене майно власнику, відповідно до п. 4 ст. 169 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62021000000000315 від 23.04.2021, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Зобов'язати слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , або іншу уповноважену особу, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62021000000000315 від 23.04.2021, повернути ОСОБА_4 майно вилучене в результаті проведеного 05 липня 2022 року обшуку автомобіля марки автомобіля марки Volvo XC 40 д.н.з. НОМЕР_1 , а саме:
- Кошти в розмірі 479 090 (чотириста сімдесят дев'ята тисяч дев'яносто) грн. 00 коп.;
- Мобільний телефон марки iPhone ХS imei НОМЕР_2 з сім картою мобільного оператора «Лайф»;
- Зовнішній носій інформації GeIL 120G PS0005-s/nF000128$
- Чотири сім-карти;
- Мобільний телефон марки iPhone ХS МАХ чорного кольору;
- Блокнот чорного кольору «Life Art»;
- Блокнот чорного кольору «Boss»;
- Три банківські картки;
- Візитна картка;
- Документи (довіреність, контракти, записи) в кількості 10 шт.;
- Слот для картки;
- Дві печатки;
- Ноутбук MacBook Air з зарядним пристроєм.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1