печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43204/21-ц
21 червня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Вовк С. В.,
при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Печерський районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа: Печерський районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, про встановлення факту народження на території України його діда.
Вимоги заяви обґрунтовувались тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Державної міграційної служби України з заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням в порядку передбаченим ст. 8 Закону України «Про громадянство України», але розгляд його заяви було припинено внаслідок непідтвердження факту народження на території яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» чи проживання на території України до 24 серпня 1991 року його діда - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а враховуючи те, що останній помер і іншим шляхом не можливо встановити даний факт, виникла необхідність в зверненні до суду для встановлення фактів що мають юридичне значення для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для набуття громадянства України за територіальним походженням.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи державний орган повідомлявся належним чином, будь-яких пояснень не надано.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Тульської області СРСР, є громадянином Російської Федерації, що підтверджується паспортом громадянина Російської Федерації виданого 04.06.2019 року МЗС Росії.
Свідоцтвом про народження , виданим 20 січня 1970 року виконкомом Косогорської селищної ради Тульської області зазначено , що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Коса Гора Центрального району Тульської області. Батьком зазначено ОСОБА_2 , за національністю росіянин. Мати - ОСОБА_3 , за національністю росіянка.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів цивільного стану про народження 19 липня 1940 року зроблено відповідний актовий запис № 1834. Місце народження місто Архангельськ. Місце реєстрації Архангельській ЗАГС.
Батьком зазначено ОСОБА_1 . Матір'ю зазначено ОСОБА_4 .
Згідно із довідкою ЖЕД № 901 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» № 1128 від 24.02.2016 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дід заявника, був зареєстрований з 14.04.1969 року по 31.10.1995 року в АДРЕСА_1 .
Відповідно свідоцтва про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження Україна, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 84 років, про що 13 жовтня 1995 року складено відповідний актовий запис № 1606. Місце смерті Україна.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00029437532 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 84 роки в м. Києві внаслідок неспецифічного виразкового коліту. Померлий був українцем і громадянином України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини першої, другої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.
Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що не можуть розглядатися в порядку окремого провадження заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, якщо чинним законодавством передбачений інший порядок його встановлення.
Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що у порядку ч. 2 ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017р.) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК згідно змін від 15.12.2017р.) та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року.
Наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт народження та постійного проживання діда заявника на території України з 14.04.1969 року по ІНФОРМАЦІЯ_7.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 293, 294, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: Печерський районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (адреса: 01010, м. Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, буд. 14/12; код ЄДРПОУ 37768863), про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт що має юридичне значення, для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для набуття громадянства України відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України», за територіальним походженням, а саме факт народження на території яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", діда заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Старокостянтинів Хмельницької Області
Встановити факт що має юридичне значення, для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для набуття громадянства України відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України», за територіальним походженням, а саме факт проживання діда заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 в період часу з 14.04.1969 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою АДРЕСА_1 та був особою як постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Суддя С. В. Вовк