Справа №:755/6613/22
Провадження №: 1-кс/755/1294/22
"01" серпня 2022 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання начальника відділення Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в межах кримінального провадження № 42022101040000048 від 22.06.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слуцьк Республіки Білорусь, громадянина України, з вищою освітою, офіційно непрацевлаштованого, одруженого, який має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зі слів зареєстрований у м.Брно Чеської Республіки, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
Начальник відділення Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час у ОСОБА_5 виник умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якої обмежено - кокаїну у особливо великих розмірах.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання з метою збуту наркотичного засобу - кокаїну, ОСОБА_5 в невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше 27.07.2022 р., отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) наркотичний засіб, обіг якої обмежено - кокаїн, загальною масою 710 г., тим самим незаконно придбав з метою подальшого збуту у особливо великих розмірах.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якої обмежено - кокаїну, ОСОБА_5 в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 18, почав незаконно зберігати з метою збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, загальною масою 710 г.
Крім того, продовжуючи свій злочинний намір, з метою вчинення особливо тяжкого злочину, пов'язаного з незаконним зберіганням наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн, ОСОБА_5 почав зберігати при собі частину від отриманого від невстановленої досудовим розслідуванням особи (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) наркотичний засіб - кокаїн, у особливо великих розмірах, загальною масою 710 г.
Так, 27 липня 2022 року приблизно о 16 годині 30 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 18, ГВ «Д» УЗНД ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, був затриманий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого під час проведення в період часу з 17 години 56 хвилин до 18 години 42 хвилин особистого обшуку в сумці, яку він тримав при собі, було виявлено коробку, в якій зберігався пакунок, загорнутий у поліетиленовий скотч, всередині якого виявлено та в подальшому вилучено наркотичний засіб, обіг якого заборонено - кокаїн, загальною масою 710 г, який ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав при собі з метою подальшого збуту, у особливо великих розмірах.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу до підозрюваного, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про те, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже усвідомлює можливе покарання у вигляді позбавлення волі, тому може вчинити спроби уникнути кримінальної відповідальності таким чином, при цьому слід враховувати, що особа має посвідку на постійне проживання у Республіці Чехія; вчинити інше кримінальне провадження, оскільки ОСОБА_5 не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, тому, на думку органу досудового розслідування, ймовірно отримує грошові кошти протиправним шляхом.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, вважав підозру необґрунованою.
Крім того, захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні виступив зі скаргою в порядку ст. 206 КПК України щодо незаконного утримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки останнього було затримано 27.07.2022 р. о 16:30 год., тому вважав необхідним негайне звільнення ОСОБА_5 з-під варти.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 42022101040000048, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
27 липня 2022 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України
28 липня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_5 умисно вчинив дії, передбачені ч. 3 ст. 307 КК України, а саме - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту, в особливо великих розмірах.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме - протоколами проведених слідчих дій: протоколом особистого обшуку, протоколом допиту свідка, а також висновком судової експертизи.
Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилається орган досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують.
З урахуванням зазначеного, посилання органу досудового розслідування на наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, заслуговують на увагу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також: запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що підозрюваний обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, непрацевлаштований та не має джерел стабільного доходу. При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ймовірно має посвідку на постійне проживання у Чеській Республіці.
Поряд з цим, слідчим суддею не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом свого здоров'я не може утримуватись в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, а саме встановлено, що підозрюваний одружений, має трьох неповнолітніх дітей, до запровадження воєнного стану в Україні родина мешкала в місті Херсон, який наразі є окупованим, має на утриманні батьків пенсіонерів, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що існує велика ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744 300 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.
Окрім цього, обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного відповідні обов'язки, згідно положень ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Щодо доводів захисника про те, що затримання особи було здійснене незаконно, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до положень статей 42, 208 КПК України підозрюваний має права вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.
Згідно з п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Водночас у відповідності до приписів ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду, затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
Відповідно до ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Указом Президента України ОСОБА_7 від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан.
Відповідно до абз. 10-11 ч. 1 ст. 615 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.
Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану не пізніше двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Так, згідно протоколу затримання ОСОБА_5 був затриманий о 16 год. 30 хв. 27 липня 2022 року на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України після виявлення правопорушення.
01 серпня 2022 року, тобто не пізніше двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання ОСОБА_5 , який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу, начальник відділення Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є предметом розгляду слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про безпідставність скарги захисника щодо незаконності затримання. Строк вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру також не перевищує 72 години з моменту його затримання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 24 вересня 2022 року, включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва та надати документ, що це підтверджує, до ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО: 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;
р/р UA128201720355259002001012089.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави визначити до 24 вересня 2022 р.,включно, але не більше строків досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У задоволенні скарги захисника - адвоката ОСОБА_4 в порядку ст. 206 КПК України на незаконне утримання під вартою - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1