Номер провадження 2/754/3227/22 Справа №754/1869/22
Іменем України
08 серпня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
судді Саламон О.Б.
з участю секретаря судового засідання Войтюка Ю.А.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме кв. АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вказана квартира належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2017 року. В спірній квартирі зареєстровані сторони по справі. При цьому відповідач є дружиною брата позивача, та більше року не проживає у вказаній квартирі, не бере участі в утриманні квартири та не сплачує комунальні послуги. У зв'язку з вказаним, позивач вимушена звертатись до суду з зазначеним позовом.
Ухвалою суду від 08.02.2022 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її нормам 4 ст. 177 ЦПК України.
21.04.2022 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку підготовчого позовного провадження.
30.05.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилась, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала в повному обсязі, посилаючись на викладене в ньому, не заперечувала щодо розгляду справи в порядку заочного провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не відомі, про розгляд справи повідомлялась належним чином.
Третя особа в судове засідання не з'явився, про розгляд справи у суді повідомлений належним чином.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила та не подала до суду відзив, а також те, що позивач не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 16.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Досінчуком Ф.І., зареєстрованим в реєстрі за № 2311, позивач є власником кв. АДРЕСА_1 .(а.с.4-5)
Також, право власності позивача на зазначену квартиру підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.05.2017, ОСОБА_1 є власником вказаної квартири.(а.с.6)
У відповідності до Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресо.: АДРЕСА_2 станом на 25.01.2022 зареєстрованими значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , котрі є сторонами по справі. (а.с.7)
Позивач вказує на те, що ОСОБА_2 є дружиною її брата - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, укладений 10.05.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданим Старосинявським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, а/з 14.(а.с.9) Однак, життя у подружжя не склалось, і відповідач восени 2020 року перестала проживати у квартирі у зв'язку з переїздом в Хмельницьку область.
Згідно Акту, складеного та підписаного сусідами та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Район сервіс», відповідач ОСОБА_2 не проживає у кв. АДРЕСА_1 .(а.с.41)
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року з наступними змінами, у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки, у разі їх поважності, суд може продовжити пропущений строк.
Відповідач не звертався до суду з вимогою про продовження строку на відсутність у спірній квартирі.
Вище викладені обставини свідчать про те, що відповідач не проживає в квартирі за місцем реєстрації без поважних причин.
Суду не надані докази, які б свідчили про те, що відповідач не проживає в спірній квартирі з поважних причин. Вона не проживає з моменту реєстрації, при цьому ніяких перешкод у користуванні спірним житлом з боку позивача та інших осіб відповідачу не чинилося, зокрема доказів зворотнього суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідач не проживаючи в спірній квартирі, але залишаючись зареєстрованим в ній, перешкоджає позивачу в користуванні власністю.
Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та відповідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 386 ЦК України передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Згідно п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ від 07.02.2014 року №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Приймаючи до уваги викладене, суд визнає вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 права користування житлом за адресою - АДРЕСА_2 .
Враховуючи те, що відповідно до ст. 7 „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" рішення суду по справам даної категорії є безпосередньою підставою для зняття з реєстрації особи, яка визнана за рішенням суду такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, реєстраційний орган не вправі відмовити в знятті з реєстрації такої особи з посиланням на те, що суд не зобов'язав його вчинити цю дію.
З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов про обгрунтованість заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 211, 258, 259ЦПКУкраїни, ст. 319, 321, 383, 386, 391 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 ..
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 .
Третя особа - ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 16.08.2022.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон