Справа № 752/14380/21
Провадження № 2/752/2686/22
Іменем України
05.07.2022 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
секретаря - Луценко А.В.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
представника відповідачів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Руденко Валерій Олександрович, про визнання договору удаваним в частині покупця, перевід прав покупця, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, припинення права власності на майно, поділ спільного сумісного майна подружжя, -
У червні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Руденко Валерій Олександрович, у якому просить: визнати удаваним в частині покупця з моменту його укладення договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 вiд 10.01.2018 № 9384, укладений мiж ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК Партнер»; перевести права покупця за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 10.01.2018 № 9384 з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 ; визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; припинити право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 ; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 вартості придбаного легкового автомобіля марки SUBARU LEGACY, 2010 р.в. державний реєстраційний № НОМЕР_1 , сiрого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см.куб., вартістю 278000,00 грн., а також 1/2 вартості двох крісел автомобільних для перевозки дітей вартістю 11000,00 грн., а разом у сумі 144500, 00 грн. та стягнути судові витрати.
Вказаний позов мотивований тим, що 01.11.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №1032. Від шлюбу сторони мають дітей: сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28.04.2020 у справі №753/12384/19 вказаний шлюб розірвано.
Під час шлюбу сторонами було набуто у власність наступне майно: легковий автомобіль марки SUBARU LEGACY, 2010 р.в. державний реєстрацiйний № НОМЕР_1 , сiрого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см.куб., вартістю 278000,00 грн., а також два крісла автомобільних для перевозки дітей вартістю 11000,00 грн.
Окрім того, 10.01.2018 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК Партнер» було укладено договір № 9384 купівлі продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що вказаний договір є удаваним в частині покупця, так як вказана квартира насправді була придбана за спільні кошти подружжя, проте право власності було зареєстровано на батька її чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2021 у зазначеній цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2021 заяву позивача про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на: квартиру АДРЕСА_1 , що зареєстрована на ім?я ОСОБА_4 ; та легковий автомобіль марки SUBARU LEGACY, 2010 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см. куб.
20.08.2021 на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідач ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу квартири удаваним, перевід прав покупця та припинення права власності на майно, оскільки право власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 є беззаперечним. Проте, визнав та просив задовольнити позов в частині стягнення з нього на користь позивача 1/2 вартості легкового автомобіля марки SUBARU LEGACY, 2010 р.в. державний реєстрацiйний № НОМЕР_1 , сiрого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см.куб., у розмірі 135234,97 грн. Крім того, просив суд стягнути з позивача на його користь витрати на проведення оцінки ринкової вартості КТЗ у розмірі 1500,00 грн. та здійснити розподіл судових витрат
19.08.2021 на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення позову, так як ОСОБА_4 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_5 , а тому квартира є об'єктом їх спільної сумісної власності.
27.09.2021 на адресу суду надійшов відзив, у якому третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Руденко Валерій Олександрович заперечив щодо задоволення позовних вимог, оскільки він відповідно до приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснив державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач у судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_2 визнав позов в частині стягнення з нього на користь позивача 1/2 вартості легкового автомобіля марки SUBARU LEGACY, 2010 р.в. державний реєстрацiйний № НОМЕР_1 , сiрого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см.куб., у розмірі 135234,97 грн. та вказані грошові кошти були перераховані позивачу, відтак, провадження в частині цих позовних вимог слід закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору. Щодо позовних вимог про визнання договору удаваним в частині покупця, перевід прав покупця, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, припинення права власності на майно заперечив, просив у їх задоволенні відмовити повністю та вирішити питання щодо скасування заходів забезпечення позову.
У судовому засіданні представник відповідачів: ОСОБА_4 . Та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просив суд у задоволенні позову відмовити повністю та скасувати вжиті заходи забезпечення позову.
Суд, заслухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 10.01.2018 між продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК Партнер» та покупцем ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №9384, відповідно до якого продавець продає, а покупець придбає майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (ч. 2 ст. 656 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - третьої, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилалась на вимоги статті 235 ЦК України щодо удаваного правочину, а в подальшому також на статтю 217 ЦК України про правові наслідки недійсності окремих частин правочину.
Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 згідно зі статтею 217 ЦК України правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним.
Із матеріалів справи вбачається, що спірний договір було укладено в письмовій формі, де сторони дійшли згоди щодо всіх його істотних умов.
Разом з тим, позивач зазначала, що ОСОБА_4 лише формально був зазначений в договорі в якості покупця, проте дійсним покупцем є ОСОБА_1 .
Однак, з такими твердженнями позивача суд погодитись не може з огляду на наступне.
Згідно із ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У ст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Так, пунктом 1.4 Договору купівлі-продажу майнових прав №9384 від 10.01.2018 визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцю майнові права на квартиру в повному обсязі після сплати їх вартості, а покупець прийняти їх. Передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за Актом прийманні-передачі майнових прав. Покупець набуває право власності на майнові права після оформлення Акту приймання-передачі майнових прав.
Відповідно до п. 3.2 Договору купівлі-продажу майнових прав №9384 від 10.01.2018 покупець здійснює оплату за договором на суму 1083720,00 грн.,в т.ч. ПДВ, яка відповідає загальній площі 98,52 кв.м. і становить 100 %майнових прав на квартиру, наступним чином: 990000,00 грн. у термін до 15.01.2018; 93720,00 грн. у термін до 15.02.2018.
На виконання вказаних умов Договору купівлі-продажу майнових прав №9384 від 10.01.2018 ОСОБА_4 через банківську установу - ПАТ «КРЕДОБАНК» було перераховано на рахунок ТОВ «ДБК Партнер» грошові кошти у розмірі 1083720,00 грн., про що свідчать квитанції від 10.01.2018 та 12.02.2018.
27.08.2018 ТОВ «ДБК Партнер» видало довідку про те, що ОСОБА_4 згідно з Договром купівлі-продажу майнових прав №9384 від 10.01.2018 майнові права на квартиру АДРЕСА_1 оплатив в обсязі 1083720,00 грн., що становить 100 % вартості майнових прав.
Відповідно до довідки ТОВ «ДБК Партнер» від 27.08.2018 №9384 ОСОБА_4 згідно з Договром купівлі-продажу майнових прав №9384 від 10.01.2018 та Актом прийому-передачі майнових прав на квартиру від 27.08.2018 набуває майнові права в повному обсязі на квартиру на квартиру АДРЕСА_1 .
27.09.2018 вказана квартира була передана ОСОБА_4 , про що свідчить Акт прийому-передачі квартири покупцю від 27.09.2018.
Окрім того, за наслідком завершення будівництва ОСОБА_4 було надано оглядовий ордер від 29.03.2018, що підтверджує повне виконання сторонами договору купівлі-продажу майнових прав своїх договірних зобов'язань.
03.12.2018 на підставі заяви ОСОБА_4 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком О.В. проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2018 №148441324.
Так, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте, позивачем не надано суду жодних доказів у розумінні ст. ст. 76-79 ЦПК України, що свідчили б про факт придбання майнових прав на квартиру саме за рахунок її грошових коштів чи грошових коштів ОСОБА_2 , як і не надано доказів, що свідчили б про факт відсутності можливості у ОСОБА_4 придбати зазначену квартиру.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання удаваним в частині покупця з моменту його укладення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 вiд 10.01.2018 № 9384, укладеного мiж ОСОБА_4 та ТОВ «ДБК Партнер»; переведення прав покупця за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 10.01.2018 № 9384 з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 ; визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; припинення права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 та скасування державної реестрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 .
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 1/2 вартості легкового автомобіля марки SUBARU LEGACY, 2010 р.в. державний реєстрацiйний № НОМЕР_1 , сiрого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см.куб., суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 01.11.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №1032, про що свідчить свідоцтво серії НОМЕР_2 , видане 01.11.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.
Від шлюбу сторони мають дітей: сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 22.12.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2445, та дочку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 26.07.2018 Подільським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2072.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28.04.2020 у справі №753/12384/19 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Під час шлюбу на ім'я ОСОБА_2 було набуто у власність легковий автомобіль марки SUBARU LEGACY, 2010 р.в. державний реєстрацiйний № НОМЕР_1 , сiрого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см.куб., про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 09.01.2014.
Так, ринкова вартість з ПДВ легкового автомобілю марки SUBARU LEGACY, 2010 р.в. державний реєстрацiйний № НОМЕР_1 , сiрого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см.куб., становить 270469,93 грн., про що свідчить звіт №0453-VV про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу, виготовлений 16.08.2021 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 .
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (1 ст. 68 СК України).
Згідно із ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.
Таким чином, вищевказаний легковий автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Частиною 2 ст. 183 ЦК України визначено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (ч. 4 ст. 71 СК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги про стягнення з нього на користь позивача 1/2 вартості легкового автомобіля марки SUBARU LEGACY, 2010 р.в. державний реєстрацiйний № НОМЕР_1 , сiрого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см.куб., у розмірі 135234,97 грн. та вказані грошові кошти були перераховані позивачу, що підтверджується відповідними платіжними квитанціями, наявними в матеріалах справи.
Таким чином, станом на момент ухвалення судового рішення у цій частині позовних вимог відсутній предмет спору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі №638/3792/20.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 1/2 вартості легкового автомобіля марки SUBARU LEGACY, 2010 р.в. державний реєстрацiйний № НОМЕР_1 , сiрого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см.куб., підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Окрім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на її користь 1/2 вартості двох крісел автомобiльних для перевозки дітей вартістю 11000,00 грн.
Проте, в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази у розумінні ст. ст. 76-79 ЦПК України, що свідчили б про фат набуття у власність ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 вказаного майна та його вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 1/2 вартості двох крісел автомобiльних для перевозки дітей вартістю 11000,00 грн. не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 витрат на проведення оцінки ринкової вартості колісного транспортного засобу у розмірі 1500,00 грн. слід зазначити наступне.
Частиною 5 ст. 142 ЦПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Як вбачається з Акту виконаних робіт від 16.08.2021 №0453-VV до Договору від 16.08.2021 №0453-VV Фізична особа-підприємець ОСОБА_9 здав, а ОСОБА_2 прийняв роботи щодо оцінки ринкової вартості з ПДВ легкового автомобілю марки SUBARU LEGACY, 2010 р.в. державний реєстрацiйний № НОМЕР_1 , сiрого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см.куб.
За вказані послуги ОСОБА_2 сплатив на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 1500,00 грн., про що свідчить дублікат квитанції від 16.08.2021 №0.0.2232565087.
Таким чином, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 витрат на проведення оцінки ринкової вартості колісного транспортного засобу у розмірі 1500,00 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 9,10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
З огляду на вищевикладене, оскільки суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні частини позовних вимог, а в іншій частині - закриває провадження, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення, вжиті ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2021.
Крім того, у порядку ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,40 грн., сплачений за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Руденко Валерій Олександрович, у частині позовних вимог про визнання удаваним в частині покупця з моменту його укладення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , в м. Києвi вiд 10.01.2018 № 9384, укладеного мiж ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК Партнер»; переведення права покупця за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 10.01.2018 № 9384, з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 ; визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; припинення права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 - відмовити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Руденко Валерій Олександрович, у частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 вартості легкового автомобіля марки SUBARU LEGACY, 2010 р.в. державний реєстрацiйний № НОМЕР_1 , сiрого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см.куб., підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) витрати на проведення оцінки ринкової вартості колісного транспортного засобу у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) сплачений за подання заяви про забезпечення позову судовий збір у розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) гривня 47 (сорок сім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) сплачений за подання заяви про забезпечення позову судовий збір у розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) гривня 47 (сорок сім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) сплачений за подання заяви про забезпечення позову судовий збір у розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) гривня 47 (сорок сім) копійок.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Руденко Валерій Олександрович про визнання договору удаваним в частині покупця, перевід прав покупця, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, припинення права власності на майно, поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме:
Скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 , що зареєстрована на ім?я ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_8 ; місце проживання: АДРЕСА_3 );
Скасувати арешт, накладений на легковий автомобіль марки SUBARU LEGACY, 2010 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, з об'ємом двигуна 1780 см. куб.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.Ю. Мазур