Справа № 569/26450/21
1-кс/569/2860/22
про накладення арешту на майно
04 липня 2022 рокум. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження № 62021240030000096 від 07.07.2021 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 354 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно, що було вилучене 23.06.2022 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що на території Рівненської області діє група осіб, які за попередньою змовою організували канал надходження наркотичних речовин, психотропних засобів та їх аналогів та прекурсорів, мобільних телефонів та інших заборонених предметів до ДУ «Катеринівська виправна колонія №46» (с. Катеринівка, Сарненського району, Рівненської області).
за результатами проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та оперативних (розшукових) заходів у вказаному кримінальному провадженні було встановлено, наступне: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, українка, уродженка та жителька м. Вараш, Рівненської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , користується абонентським номером - НОМЕР_1 , займається придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням та збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів до Державної установи «Катеринівська ВК № 46» (с. Катеринівка, Сарненського району, Рівненської області). ОСОБА_6 наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги закуповує у м. Київ, у подальшому на території м. Вараш, Рівненської області частину збуває, а іншу частину за вказівками вказаних засуджених передає через працівника до установи або відправляє через мережу ТОВ «Нова пошта» особам, яких вказують засуджені.
У ході подальшої перевірки було встановлено, що за місцем свого проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : квартирного приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , може зберігати речові докази (наркотичні засоби, грошові кошти, банківські картки, мобільні телефони та інші речі заборонені в обігу), які будуть мати значення для досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення.Крім цього, в ході досудового розслідування, 22.06.2022 на підставі Ухвали слідчого судді № 569/26450/21 від 22.06.2022, було проведено обшук в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , відомості про власника відсутні, за адресою проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: тубус білого кольору; чотири сім - картки оператора мобільного зв'язку «Київстар»; два мобільних телефони марки «Samsung»; медична документація.
Слідчий в клопотанні вказав, що вилучені в ході проведення вказаного обшуку, взагальному відносяться до переліку речей, які відповідно до Ухвали слідчого судді № 569/26450/21 від 22.06.2022 року, надано дозвіл на їх відшукання та вилучення, крім того, вилучені предмети підтверджують факти вчинення інкримінованих ОСОБА_6 , діянь, кваліфікованих за ч. 2 ст. 307 КК України.
До початку судового засідання, слідчий ОСОБА_3 надіслав заяву про розгляд клопотання без його участі, вказав, що клопотання підтримує в повному обсязі.
Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Розгляд клопотання здійснюється без його участі відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України.
З урахуванням заяви слідчого, неявки представника особи у якої вилучено майно, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62021240030000096 від 07.07.2021 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.255-1, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 354 КК України.
22.06.2022 року в ході обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , згідно протоколу обшуку, було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке постановою слідчого визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч.3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження предмету, настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.
Згідно абзацу 2 ч.5 ст.171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено, а також враховуючи п.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014, то при цьому слід враховувати положення, закріплені у ст. 117 КПК, де визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Таким чином, разом із клопотанням про арешт необхідно вирішити питання про поновлення процесуального строку.
Враховуючи, що у період часу до звернення до слідчого судді з вище вказаним майном проводились необхідні слідчі дії, а саме проводився детальний огляд вилученого майна, із залученням відповідних спеціалістів, оскільки було виявлено некоректне ведення безпосередньо спеціальних рецептурних бланків, із нерозбірливим рукописним текстом, та після чого встановлювалась необхідність використання даних речей та документів як речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання задоволити.
Поновити пропущений з поважних причин строк із 25.04.2022 року, передбачений для подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, вилученого в ході проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_3 .
Накласти арешт на:
-Тубус білого кольору
-Чотири сім - картки оператора мобільного зв'язку «Київстар»
-Два мобільних телефони марки «Samsung
-Медична доументація
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1