Справа № 567/608/22
16 серпня 2022 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О., при секретарі Гічиновській Я.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені)
встановила
05.06.2022 близько 17:52 год. в с. Кургани по вул. Гагаріна Рівненського району Острозької ТГ Рівненської області ОСОБА_1 керував мопедом "Honda Takt", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився.
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчинення вказаного правопорушення не визнав, заперечив що керував транспортним засобом. Вказав, що був зупинений працівниками поліції, які висловили припущення про те, що він керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Підтвердив, що відмовився від проходження такого огляду, оскільки транспортним засобом не керував. Наполягав на розгляді справи по суті у відсутності його захисника.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 №1452/735, згідно яких огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 05.06.2022 серії ААБ №184730 в якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння наявні в ОСОБА_1 та зафіксовано факт його відмови від проходження огляду для визначення стану сп'яніння, а також іншими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2022 ОСОБА_1 було видано направлення на огляд водія з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу, акту огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданих щодо ОСОБА_1 , в зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови встановлено, що 05.06.2022 ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Водночас, з відеозаписів з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , вбачається, що 05.06.2022 ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення алкогольного сп'яніння та місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
Відповідно до довідки ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 06.06.2022 №3422/202/01/10/2022 встановлено, що ОСОБА_1 протягом року притягався до адміністративної відповідальності: 06.06.2022 - за ч.2 ст.126, ч.5 ст.122 КУпАП.
Згідно електронної бази даних ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Під час розгляду справи судом з'ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
З зазначених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак ОСОБА_1 таких дій не вчинив.
Крім того, слід зазначити, що процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 №1103 (далі - Порядок).
Зокрема, пунктом 3 Порядку передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я (далі - МОЗ) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 10 Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання Міністерством охорони здоров'я України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).
Порушень працівниками поліції вимог Інструкції «Про виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також вимог чинного законодавства, які б могли стати підставою для закриття справи, не встановлено.
Пояснення ОСОБА_1 про невизнання вини суд вважає необґрунтованими та такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності, оскільки спростовуються матеріалами справи.
В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, аніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 не наведено суду будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.
Отже, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, які повністю узгоджуються між собою, підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин стороною захисту не надано.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було належним чином забезпечено проходження огляду для визначення стану сп'яніння.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумніві щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
За загальним визначенням транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 «а» ПДР України, ст.16 Закону України «Про дорожній рух») водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та згідно ст. 130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон - водій несе встановлену відповідальність.
Таким чином, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки його вина повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , не зважаючи на загально прийняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе порушення правил дорожнього руху, а тому суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень, що буде відповідати характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.
Також застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення враховуються обставини та характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, який за віком є працездатною особою, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин за вчинення правопорушення, а також береться до уваги те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності, посвідчення водія не отримував.
Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини справи, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в межах санкції, визначеної ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст.8, 24, 36, 40-1, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"
постановила
визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме: в сумі 34000 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.