Справа № 564/1571/22
18 серпня 2022 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Олійник П. В. розглянувши матеріали, що надійшли від Рівненського районного відділення поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП
18.08.2022 року до Костопільського районного суду надійшов протокол серії ВАВ №098260 від 01.08.2022 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Так, згідно зазначеного протоколу 01.08.2022 близько 15 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_1 у дворі будинку сусіда ОСОБА_2 ображав дружину ОСОБА_3 нецензурними словами, погрожував тримаючи ніж. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, пояснив, що пішов до сусіда щоб забрати свою дружина яка вживала там алкогольні напої, від чого і почалася словесна суперечка, а ніж тримав у руках оскільки повернувся з лісу - збирав гриби.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши письмові докази по справі приходить до наступних висновків.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99) від 27 жовтня 2004 року, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідальність за ч. 1 ст.173-2КУпАП настає в разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п.3 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подружжя, яке проживає в одному будинку.
Коли ОСОБА_1 повернувся з лісу, то з'ясував, що його дружина вживає алкогольні напої у сусіда. ОСОБА_1 пішов до сусіда, щоб забрати дружину, після чого почався словесний конфлікт, однак вчинення насильства в сім'ї передбачає активні дії однієї особи по відношенню до іншої. Взаємні образи під час сварки не можуть носити характер психологічного насильства.
Крім, того обопільна сварка - не вказує на дії психологічного характеру одного члена сім'ї на іншого (постанова Апеляційного суду Київської області від 05.03.2018, №362/413/18).
Таким чином, відповідно до змісту протоколу про адмінправопорушення та встановлених обставин справ між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була звичайна сімейна сварка, яка за своєю суттю не охоплюється диспозицією ст.173-2 КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за яке особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено про можливість завдання чи завдання внаслідок цього шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_3 .
При цьому, конфліктна ситуація між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов 'язковою ознакою об'єктивної строни даного проступку.
Єдиним доказом є письмові пояснення ОСОБА_3 яка є зацікавленою особою, а будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.221, п.1 ст.247, ст.ст.283,284, ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд
Справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.
СуддяП. В. Олійник