Справа № 545/2075/22
Провадження № 1-в/545/633/22
17.08.2022 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в м. Полтаві заяву засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 24.01.2008 Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 186 КК України до одного року позбавленні волі. Звільнений 10.11.2008 р. по відбуттю строку покарання;
2) 08.04.2011 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 304, ч. 1 ст. 309 КК України до п'яти років позбавленні волі. Звільнений 23.05.2014 р. по відбуттю строку покарання;
3) 01.07.2015 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років трьох місяців позбавленні волі. Звільнений 22.12.2017 р. по відбуттю строку покарання,
по даній справі засудженого 17.10.2019 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі,
про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, -
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, посилаючись на те, що адміністрацією ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)» він характеризується виключно позитивно, стягнень не має, відбув ѕ строку покарання, працевлаштований на підприємстві установи в малярному цеху, до роботи відноситься сумлінно, приймає участь у роботах з благоустрою території установи, отримав професію токаря в училищі при установі, довів своє виправлення. Прохав змінити покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі.
В судове засідання представник адміністрації не з'явився, надавши заяву про розгляд подання в його відсутність, проти задоволення заяви заперечував, оскільки засуджений за час відбування покарання не став на шлях виправлення.
Від засудженого ОСОБА_4 надійшла заява з проханням розглядати заяву в його відсутність, заяву підтримує в повному обсязі, прохає задовольнити.
В судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення заяви засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, посилаючись на те, що засуджений не став на шлях виправлення.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до висновку, що заява засудженого ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.537 ч. 3 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Згідно ч. 3 ст.82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.
У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 року, визначено, що при вирішенні питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до п. 1 та підпункту б) п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» заміна невідбутої частини покарання більш м'яким має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України).
Як встановлено судом, згідно характеристики на засудженого від 15.07.2022 року, ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 09.08.2019 року.
Під час тримання в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» характеризувався негативно, мав одне стягнення, яке було погашено в встановленому закону порядку, заохочень не мав, до праці не залучався.
З 17.12.2019 року відбуває строк покарання в державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)». За час відбування покарання характеризується посередньо, з метою стимулювання право слухняної поведінки заохочувався адміністрацією установи чотири рази, стягнень не має.
Працевлаштований до виробничої зони установи. До виконання робіт ставиться позитивно, має чотири заохочення та одне стягнення.
Питання щодо можливого застосування ст. 100, 101 КВК України, було розглянуто комісією установи 06.01.2021 року, вирішено відмовити у застосуванні даних статей, як особі яка не стає на шлях виправлення.
Питання щодо можливого застосування заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, згідно статті 82 Кримінального кодексу України, було розглянуто комісією установи 01.09.2021 року, вирішено відмовити у застосуванні даної статті, як особі яка не стала на шлях виправлення.
Питання щодо можливого застосування ст. 81 КК України, було розглянуто комісією установи 14.04.2022 року, вирішено відмовити у застосування даної статті,як особі яка не стала на шлях виправлення.
Згідно цієї ж характеристики засуджений ОСОБА_4 не довів своє виправлення та не заслуговує на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією із головних умов для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можлива заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
Згідно ч.1 ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Аналізуючи встановлені обставини, суд вважає, що засуджений ОСОБА_4 за весь час відбування покарання не довів своє виправлення та не заслуговує на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, а тому клопотання засудженого не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.57, 82 КК України, ст.537 ч.3 КПК України суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1