Дата документу 15.08.2022 Справа № 643/23300/21
Справа № 643/23300/21
Провадження № 1-і/554/158/2022
«15» серпня 2022 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021221170002417 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрово-Солонихі, Миколаївського району, Миколаївської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.3,4 ст. 321, ч.ч.2,3 ст. 307 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
В провадженні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 321, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
08 серпня 2022 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4
09 серпня 2022 року, відповідно до абз. 5 ст. 20-5 Перехідних положень КПК України та згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, зазначене клопотання передано у провадження судді ОСОБА_1 , у зв'язку із перебуванням головуючого судді ОСОБА_6 у відпустці, відповідно до розпорядження № 693 від 09.08.2022 року.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів підтримала в повному обсязі та зазначила, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені ряду тяжких та особливо тяжких злочинах, у зв'язку із чим наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, ризик переховування від суду, а також ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Тому на думку прокурора застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив звільнити його під домашній арешт за місцем його реєстрації АДРЕСА_1 , де мешкають його батьки.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати щодо обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його реєстрації АДРЕСА_1 , де мешкають його батьки. Також зазначив, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, ризики, вказані прокурором в клопотанні, не обґрунтовані і жодним чином не доведені. До клопотання не надано доказів, що ОСОБА_5 притягається до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема ч.2 ст. 187, ч.ч.2,3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України. Також, кваліфікація кримінальних правопорушень за ч.ч.3,4 ст. 321, ч.ч.2,3 ст. 307 КК України завищена навмисно, обвинувачений своєї вини не визнає та має намір доводити свою невинуватість у суді, наміру переховуватись немає. Крім того, перебуваючи на домашньому арешті за місце реєстрації обвинувачений може приймати участь в судових засіданнях дистанційно за допомогою відеоконференцзв?язку з будь-якого суду наближеного до місця свого проживання.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про задоволення заявленого прокурором клопотання за наступних підстав:
Відповідно до абз. 5 ст. 20-5 Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Крім того, відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.
Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні, ухвалою слідчого судді Московського районного суду міста Харкова від 08.10.2021 року, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який під час судового розгляду неодноразово продовжувався, останній раз його було продовжено до 19.08.2022 року.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою незаконного збагачення, повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. За вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також обвинувачений ніде офіційно не працює, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, в нього відсутні міцні соціальні зв?язки, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення або незаконно впливати на свідків суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень може вдатися до відповідних дій.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов?язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв?язками та усіма видами зв?язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а відсутність постійного та законного джерела доходів може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , а саме вчинення правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою незаконного збагачення, повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, свідчить про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
За таких обставин посилання захисника на необґрунтованість існування ризиків, суд вважає безпідставними, оскільки існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні, які не були спростовані доводами захисту.
З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст. 177, 183, 194 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінують, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленнюобвинуваченого від суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, та незаконного впливу на свідків, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились. Крім того, кримінальне провадження по суті ще не розглянуто, свідки не допитувались, письмові та речові докази не досліджувались, процесуальні дії з цього приводу судом не здійснювались. Також, згідно поданого клопотання та пояснень обвинуваченого, останній має зареєстроване місце проживання у Миколаївській області, на території м. Харкова мешкав у «Hostel», а тому обрання більш м?якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.
Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Керуючись абз. 5 ст. 20-5 Перехідних положень КПК України, ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 369-372 КПК України,
Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - задовольнити.
Обраний під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, тобто до 13 жовтня 2022 року, включно.
Визначити строк дії ухвали до 13 жовтня 2022 року, включно.
Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома, а ДУ «Харківський слідчий ізолятор», для виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її оголошення.
У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Октябрського районного суду
м. Полтави: ОСОБА_1