Справа № 541/1002/22
Номер провадження3/541/501/2022
18 серпня 2022 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Ситник О.В. , розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Боярка Київської області, громадянки України, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої головним консультантом в апараті Верховної Ради України, РНОКПП не встановлено,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01 травня 2022 року о 12 год. 25 хв. в м. Миргород по вул. Миргородських Дивізій, 1Д ОСОБА_1 в громадському місці на АЗС «BVS» виражалася нецензурною лайкою в сторону працівника АЗС «BVS» ОСОБА_2 в наслідок чого порушувала громадський порядок і спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 173 КУпАП.
Адміністративний матеріал надійшов до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 14.06.2022 року, судове засідання було призначено розглядом на 17.06.2022., до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, у зв'язку з чим справу було відкладено на 14.07.2022 року. У зв'язку з перебуванням головуючої судді у щорічній відпустці справу було відкладено на 18.08.2022 року. В письмових поясненнях наданих суду ОСОБА_1 свою вину не визнала, з обставинами викладеними в протоколі не погодилась, посилаючись на те , що вони складені за відсутності відео доказів з камер відео спостереження , тому є суб'єктивними.
Відповідно до ст. ст.245,280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В адміністративно - правовій науці прийнято виділяти три підстави адміністративної відповідальності - фактичну , нормативну та процесуальну. Фактичною підставою адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення ( проступку) тобто протиправної , винної ( умисної або необережної) дії чи бездіяльності , яка посягає на громадський порядок , власність , права і свободи громадян , на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ( ч. 1 ст. 9 КУпАП) Нормативна підстава - це система норм , що закріплюють склади адміністративних проступків , систему адміністративних стягнень , коло суб'єктів , наділених правом застосовувати адміністративні стягнення за конкретний адміністративний проступок на конкретну винну особу. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП - якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ надано роз'яснення ( лист від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17) що для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення , важливу роль відіграють як день вчинення , так і день виявлення правопорушення . Будь якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено , тому в разі їх закінчення , провадження у справі закривається. Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП « на момент розгляду справи» означає , що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю , якщо на початок розгляду справи закінчились строки , встановлені ст. 38 КУпАП . Разом з тим, сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжені строками , визначеними ст. 38 КУпАП , а передбачені ст. 277 КУпАП , що є гарантією всебічного і повного з'ясування всіх обставин , які мають значення для вирішення справи . При цьому якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності , то суд в разі заперечення особи своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення у повному обсязі досліджує всі обставини справи , встановлює чи містить діяння та склад адміністративного корупційного правопорушення , чи належить особа до суб'єктів цього правопорушення , чи винна вона в його вчиненні і лише після цього закриває провадження. Окрім цього, при розгляді справ суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247, 280 КУпАП, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі. Суд також зобов'язаний з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення». Отже у підсумку - закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Але НКР при ВАСУ зазначила, що зі змісту норм ст. 247 , 38 КУпАП закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні - не пізніше зазначеного строку з дня його виявлення). В узагальненому науково-консультативному висновку НКР зазначила, що пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
За логічним тлумаченням абзацу першого статті 247 КУпАП встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. НКР дійшла висновку, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. У відповідності до узагальненого науково-консультативного висновку НКР при ВАСУ, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення вчинено 01.05.2022 року. На момент розгляду справи судом, 18.08.2022 року, закінчився строк накладення адміністративного стягнення, оскільки тримісячний строк з дня вчинення правопорушення щоб мати можливість притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплинув , оскільки закінчився 01.08.2022 року.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Пунктом 7 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, тобто згідно цієї норми закінчення строків накладення адміністративного стягнення є обставиною, яка виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення. Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Вчинення будь-яких процесуальних дій з метою погіршення становища особи, яка притягується до відповідальності, за межами строку притягнення до адміністративної відповідальності, законом не передбачено.
Отже, Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у суду необхідності з'ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження.
Враховуючи, що з дня вчинення правопорушення минуло більш як три місяці, на даний час закінчився строк, встановлений статтею 38 КУпАП, в межах якого може бути накладене адміністративне стягнення, тож провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП
Таким чином, суд вважає, що справа підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи у суді строків, передбачених ст. 38 КУпАП
Керуючись статтями 38, 173, 221, 245, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. В. Ситник