майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
08 серпня 2022 року м. Житомир Справа № 906/16/22
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
при секретарі судового засідання Васильєвій Т.О.
розглядаючи справу за позовом: Заступника керівника Житомирської окружної
прокуратури в інтересах держави в особі Новогуйвинської селищної ради
Житомирського району Житомирської області (смт.Новогуйвинське Житомирського
району Житомирської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертокиївка-Хміль" (с.Вертокиївка
Житомирського району Житомирської області)
про визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсним договору
оренди та витребування комплексу гідротехнічних споруд,
за участю представників сторін:
від позивача: Бесараб О.Д, виписка з ЄДР;
від відповідача: Андрушко І.П., ордер серії АА №1198151 від 04.02.2022;
за участю прокурора Степаницької О.М., посвідчення №058863 від 21.12.2020,
з перервами в судовому засіданні з 25.07.2022 до 08.08.2022, згідно з ч.5 ст.183 ГПК України,
Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертокиївка-Хміль" про:
- визнання незаконним рішення Вертокиївської сільської ради від 26.12.2019 "Про передачу ТОВ "Вертокиївка-Хміль" в оренду гідроспоруди", яка знаходиться за адресою: с.Вертокиївка, вул.Злагоди, 6А;
- визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 03.03.2020, укладеного між Вертокиївською сільською радою та ТОВ "Вертокиївка-Хміль" на комплекс гідротехнічних споруд, загальною площею 140,2кв.м., розміщене за адресою: Житомирський район, с.Вертокиївка, вул.Злагоди, 6А;
- витребування у ТОВ "Вертокиївка-Хміль" на користь Новогуйвинської селищної територіальної громади в особі Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області комплексу гідротехнічних споруд загальною площею 140,2кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирський район, с.Вертокиївка, вул.Злагоди, 6А.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що оспорюване рішення Вертокиївської сільської ради від 26.12.2019 "Про передачу ТОВ "Вертокиївка-Хміль" в оренду гідроспоруди" є незаконним, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів депутатів, які голосували за його прийняття щодо власних цивільних прав, що суперечить вимогам законодавства. Враховуючи, що спірна гідроспоруда вибула з комунальної власності поза волею власника-територіальної громади та з порушенням вимог ст.328, 330 ЦК України, тому згідно ст.387,388 ЦК України, підлягає витребуванню до комунальної власності Новогуйвинської селищної територіальної громади.
Суд ухвалою від 20.06.2022 продовжив строк підготовчого провадження, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відклав підготовче засідання на 25.07.2022 о 12:00; відклав до наступного засідання розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №906/16/22 від 09.02.2022; відклав розгляд клопотання відповідача про залишення позову без розгляду від 09.02.2022; відклав вирішення заяви ОСОБА_1 про залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача від 30.05.2022; відклав питання прийняття заяви Житомирської окружної прокуратури про уточнення позовних вимог від 06.06.2022.
У підготовчому засіданні 25.07.2022 оголошувалась перерва до 08.08.2022 о 10:00, згідно з ч.5 ст.183 ГПК України, з метою надання можливості прокурору з'ясувати питання відправки повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру". Відкладались до наступного засідання розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №906/16/22 від 09.02.2022, розгляд клопотання відповідача про залишення позову без розгляду від 09.02.2022, а також вирішення заяви ОСОБА_1 про залучення останнього до участі у справі №906/16/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача від 30.05.2022 та питання прийняття заяви Житомирської окружної прокуратури про уточнення позовних вимог від 06.06.2022.
02.08.2022 на адресу суду від Житомирської обласної прокуратури надійшов лист з належними доказами направлення на адресу Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 10.12.2021 та повідомлення про пред'явлення відповідного позову до суду від 30.12.2021 №51-84-8607вих21.
У підготовчому засіданні суд розглядає питання, визначені ч.2 ст.182 ГПК України, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Дослідивши заяву відповідача від 09.02.2022 про залишення позовної заяви без розгляду, судом встановлено наступне.
18.02.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертокиївка-Хміль" надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України, оскільки вважає, що при зверненні до суду прокурором не дотримано порядку, встановленого ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Так, в обґрунтування заяви про залишення позову без розгляду відповідач посилається на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 08.12.2021 власником спірного комплексу гідроспоруд є Територіальна громада в особі Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, а тому прокурор мав право звертатися з відповідними листами, в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" лише до реєстрового власника майна.
Крім того, прохальна частина листа Житомирської окружної прокуратури №51-84-1403вих-21 від 29.04.2021 щодо звернення до суду адресована Житомирській міській раді, а не Новогуйвинській селищній раді, в зв'язку з чим відповідне прохання заступника керівника Житомирської окружної прокуратури не може бути задоволене органом місцевого самоврядування. Звертає увагу, що прокурором до позовної заяви за тим самим номером та датою (№51-84-1403вих-21 від 29.04.2021) додане повідомлення, в якому останній абзац викладено в зовсім іншій редакції. Крім того, вказує, що в матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу Новогуйвинської селищної ради повідомлення №51-84-8607вих-21 від 30.12.2021 (т.1, а.с.151-155).
Таким чином, відповідач вважає, що підстави для представництва прокурором інтересів держави у даному випадку відсутні, а оскільки провадження у справі вже відкрито, то позовну заяву слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, а відтак така позовна заява підлягає залишенню без розгляду в порядку п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.
Прокурор щодо задоволення вищевказаних заяв заперечив, вважає викладені у них твердження безпідставними, необґрунтованими і такими, що спростовуються доводами, наведеними у позовній заяві (т.1, а.с.1-14), письмових поясненнях прокуратури (т.1, а.с.170-175, т.2 а.с.36-42) та долученими доказами.
Що стосується тверджень відповідача, що компетентним органом у розумінні ст.23 Закону України "Про прокуратуру" є Вертокиївська сільська рада, а прокурором було надіслано повідомлення на адресу Новогуйвинської селищної ради, яка не може вжити заходів представницького характеру суд зазначає наступне.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що в процесі реорганізації, проведеної відповідно до Перспективного плану формування територій громад Житомирської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 року №481-р, та Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17 листопада 2020 юку №1009-ІХ створено Новогуйвинську селищну територіальну громаду та приєднано до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області сім сільських рад району, серед яких і Вертокиївська сільська рада, яка 19.05.2021 припинила свою діяльність.
З огляду на викладене, правонаступником у вказаних правовідносинах є Новогуйвинська селищна рада Житомирського району.
Посилання відповідача на те, що матеріали справи не містять жодних доказів, що Житомирською окружною прокуратурою на адресу Новогуйвинської селищної ради направлялись повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" спростовуються матеріалами справи.
Так, листом від 29.04.2021 №51-841403вих-21 Житомирська окружна прокуратура повідомила Новогуйвинську селищну раду про виявлені порушення інтересів держави внаслідок прийняття Вертокиївською сільською радою рішення від 26.12.2019 "Про передачу ТОВ "Вертокиївка-Хміль" в оренду гідроспоруди" та укладання на підставі даного рішення договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності - комплексу гідротехнічних споруд загальною площею 140,2кв. м., що розташований за адресою: с.Вертокиївка, вул.Злагоди, 6а. Також у даному листі Житомирська окружна прокуратура просила повідомити чи будуть вжиті компетентним органом заходи представницького характеру щодо визнання недійсним договору оренди від 03.03.2021 (т.1, а.с.112-113).
Враховуючи відсутність відповіді від Новогуйвинської селищної ради на лист від 29.04.2021 №51-841403вих-21 Житомирська окружна прокуратура звернулась з проханням від 12.11.2021 за №51-84-7107вих-21 та просила вжити заходів з метою розгляду повідомлення (т.1, а.с.67).
Листом вiд 25.11.2021 №02-04/1818 Новогуйвинська селищна рада на лист Житомирської окружної прокуратури від 28.04.2021 повідомила, що прохальна частина листа №51-84-1403вих-21 адресована Житомирській міській раді, а не Новогуйвинській селищній раді, у зв'язку з чим відповідне прохання не може бути задоволене органом місцевого самоврядування. Разом з тим, щодо вжиття заходiв представницького характеру про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності - комплексу гідротехнічних споруд загальною площею 140,2 кв.м та розташований за адресою: с.Вертокиївка, вул.Злагоди 6-а, зазначила, що проаналізувавши постанови Житомирського районного суду по справам №278/2649/20 від 04.02.2021 та №278/2650/20 від 27.11.2020, не вбачає правових підстав для звернення з позовом (т.1, а.с.68-69).
Враховуючи, що в прохальній частині повідомлення від 29.04.2021 Житомирською окружною прокуратурою було допущено описку, листом від 10.12.2021 за №51-84-8046вих-21 прокурор повторно звернувся до Новогуйвинської селищної ради, у якому, зокрема, просив у строк до 21.12.2021 вирішити питання про вжиття заходів представницького характеру щодо визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 03.03.2021 (т.1 а.с.114-115).
Вказане повідомлення отримане Новогуйвинською селищною радою 10.12.2021за вх. №3897/02-04 (т.1, а.с.114), однак відповіді не надано.
30.12.2021 Житомирська окружна прокуратура втретє направила Новогуйвинській селищній раді лист за вих№№51-84-8607, у якому повідомила про пред'явлення до суду відповідного позову в інтересах держави в особі Новогуйвинської селищної ради Житомирського району до ТОВ "Вертокиївка-хміль".
Вказаний лист направлено на адресу Новогуйвинської селищної ради 30.12.2021 простою кореспонденцією, що підтверджується витягом з реєстру вихідної кореспонденції Житомирської окружної прокуратури за 30.12.2021 (т.2 а.с.38-41).
Прокурор у своїх письмових поясненнях від 22.02.2021 №51-84-1806вих-22, серед іншого, зазначив, що Новогуйвинська селищна рада, незважаючи на відомі факти порушення інтересів держави внаслідок прийняття депутатами селищної ради рішення щодо розпорядження майном територіальної громади у умовах конфлікту інтересів, упродовж тривалого часу неналежно виконує свої повноваження щодо вжиття заходiв на усунення виявлених порушень. З метою захисту інтересів держави окружною прокуратурою 10.12.2021 за №51-84-8046вих-21 повторно направлено повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Прокурором до матеріалів справи долучено витяги із реєстру вихідної кореспонденції Житомирської окружної прокуратури за 10.12.2021 та 30.12.2021, що підтверджує направлення на адресу Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області повідомлення із порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 10.12.2021 та повідомлення про пред'явлення відповідного позову до суду від 30.12.2021 № 51-84-8607вих-21
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що незважаючи на повідомлені факти порушення інтересів держави внаслідок прийняття депутатами селищної ради рішення щодо розпорядження майном територіальної громади у умовах конфлікту інтересів, Новогуйвинська селищна рада упродовж тривалого часу неналежно виконує свої повноваження щодо вжиття заходiв на усунення виявлених порушень
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18, уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах №910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та №913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі №915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №0440/6738/18. Зокрема, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 зазначила, що оскільки прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Враховуючи вищевикладене та керуючись наведеними нормами, суд вважає, що прокуратурою було дотримано порядок, передбачений ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Отже, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Новогуйвинської селищної ради, яка є правонаступником Вертокиївської сільської ради у даній справі, а відтак відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача від 09.02.2022 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.
Розглянувши заяву відповідача від 09.02.2022 про зупинення провадження у справі та заслухавши представників сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають, подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, або з інших причин. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Тобто підстава, передбачена п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливо лише після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Водночас наведеною процесуальною нормою прямо передбачено, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи (постанови Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №922/2381/16, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 30.09.2019 у справі №925/90/19, від 23.09.2019 у справі №910/5785/18).
Обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у даній справі, відповідач у клопотанні від 09.02.2022 посилається на те, що в провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа № 278/548/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-державний реєстратор Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Саннікова І.В. та ТОВ "Вертокиївка-Хміль" про визнання права власності на комплекс гідротехнічних споруд за адресою: Житомирська область, Житомирський р-н, с.Вертокиївка, вул. Злагоди, 6А, визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та державної реєстрації.
На думку відповідача, у разі задоволення позову у справі №278/548/20, в Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області припиниться право власності на спірний комплекс гідротехнічних споруд, а прокуратура втратить право на подання позову в справі №906/16/22 в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру", тому провадження у даній справі слід зупинити.
Прокурор, заперечуючи проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, вказує, що при подачі даного позову Житомирською окружною прокуратурою, позивачами та відповідачами подано до суду та долучено до матеріалів значний об'єм доказів, що дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду даної справи щодо визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсним договору оренди та витребування комплексу гідротехнічних споруд, набутих відповідачем унаслідок прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів; враховуючи предмет спору, сторін та значення результатів його розгляду для територіальної громади, прийняття рішення про зупинення провадження у справі порушить зазначений основоположний принцип пропорційності господарського судочинства.
Судом приймається до уваги, що клопотання відповідача про зупинення провадження від 09.02.2022 не містить доказів неможливості розгляду цієї справи до вирішення вказаної заявником справи та всупереч вимогам п.5 ч.1 ст.227 ГПК України не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як у частині об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі №278/548/20, так і стосовно того, що зібрані у справі, що розглядається, докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Сама лише взаємопов'язаність справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №278/548/20, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи №906/16/22.
Необхідно також зауважити, що зупинення провадження у справі здійснюється без зазначення строку до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Суд також враховує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі від 09.02.2022.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 від 30.05.2022 про залучення до участі у справі третьої особи, заслухавши прокурора і представників сторін, суд зазнає наступне.
Згідно вказаної заяви від 30.05.2020, ОСОБА_1 просить залучити його до участi у справi в якостi третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на сторонi позивача, вважає, що прийняття рішення по даній справі може вплинути на законні права та інтереси, оскільки у останнього перебував в оренді об'єкт нерухомого майна - комплекс гідротехнічних споруд на підставі договору оренди, укладеного із Житомирською районною адміністрацією 05.04.2010, із строком дії десять років, тобто до 05.10.2020 з правом пролонгації. Зазначає, що саме ОСОБА_1 мав першочергове право як на продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки водного фонду від 05.04.2010, так і укладення договору оренди комплексу гідротехнічних споруд за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Вертокиївка, вул.Злагоди,6-а.
Положеннями ст.50 ГПК України визначено, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Названа норма ст.50 ГПК України зобов'язує заявника зазначити, яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов'язки осіб, щодо яких заявлено про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, щодо однієї із сторін, тобто які обов'язки можуть виникнути або який вплив зазнають права третіх осіб у майбутньому у відносинах зі сторонами справи в разі задоволення або відмови у задоволенні позову.
Умови ст.50 ГПК України передбачають необхідність у з'ясуванні питання, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
З огляду на викладені обставини та керуючись наведеними нормами, суд не вбачає, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_1 , а тому відмовляє у задоволенні клопотання про залучення третьої особи від 30.05.2022.
Суд, розглянувши заяву прокурора про уточнення позовних вимог, дійшов до наступного висновку.
10.06.2022 від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог від 06.06.2022 №51-84-3172вих-22, в якій останній просить суд уточнити вимогу прокурора у даному позові в частині, в якій прокурор просив витребувати у ТОВ "Вертокиївка-Хміль" на користь Новогуйвинської селищної територіальної громади в особі Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області комплексу гідротехнічних споруд загальною площею 140,2кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирський район, с.Вертокиївка, вул.Злагоди, 6А та вважати заявленим до розгляду позов в цій частині в наступній редакції "Зобов'язати ТОВ "Вертокиївка-Хміль" повернути на користь Новогуйвинської селищної територіальної громади в особі Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області комплексу гідротехнічних споруд загальною площею 140,2кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирський район, с.Вертокиївка, вул.Злагоди, 6А".
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
За приписами ст.46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
При цьому правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
З огляду на викладені прокурором обставини, суд розцінює заяву про уточнення позовних вимог як заяву про зміну предмета позову та вважає за можливе прийняти її до розгляду та здійснювати подальший розгляд справи №906/16/22 з урахуванням викладених у ній вимог.
У підготовчому засіданні 08.08.2022 представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що всі процесуальні дії у підготовчому засіданні, передбачені ч.2 ст.182 ГПК України, вчинені; завдання підготовчого провадження, визначені ч.1 ст.177 цього Кодексу, виконані; підстави для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви відсутні.
Враховуючи вказані обставини, дотримуючись завдань господарського судочинства, передбачених ст.2 ГПК України, до яких, у тому числі, належить своєчасне вирішення спору та ефективний захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, оскільки письмової згоди всіх учасників справи, передбаченої ч.6 ст.183 ГПК України, сторонами не надано, суд дійшов висновку про доцільність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п.п.18, 19 ч.2 ст.182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно з п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (ч.2 ст.195 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 177, 182, п.3 ч.2 ст.185, ч.2 ст.232, 234-235 ГПК України, господарський суд
1. Відмовити ТОВ "Вертокиївка-Хміль" в задоволенні клопотання від 09.02.2022 про залишення позову без розгляду.
2. Відмовити ТОВ "Вертокиївка-Хміль" в задоволенні клопотання від 09.02.2022 про зупинення провадження у справі.
3. Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви від 30.05.2022 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
4. Задовольнити заяву Житомирської обласної прокуратури про зміну предмету спору та вважати заявленим до розгляду спір про визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсним договору оренди та повернення комплексу гідротехнічних споруд.
5. Закрити підготовче провадження та призначити справу №906/16/22 до судового розгляду по суті.
6. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на "03" жовтня 2022 р. о 12:00 в приміщенні господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 622.
7. Роз'яснити учасникам справи передбачене ст.207 ГПК України право подати заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
8. У разі явки в судове засідання представників сторін їх повноваження представників мають бути підтвердженими належними документами, відповідно до ст. 60 ГПК України.
Ухвала набрала законної сили 08.08.2022 та оскарженню не підлягає.
Суддя Соловей Л.А.
Друк:
1 - в справу
- Житомирська окружна прокуратура на ел.пошту: prokzt@zhit.gp.gov.ua;
- Новогуйвинській селищній раді Житомирського району Житомирської області на ел.пошту (novoguivinsk-rada@ukr.net);
3 - відповідачу