майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"10" серпня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/143/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Нікон"
до Комунального підприємства "Центральна районна аптека №28"
про стягнення 67297,23 грн
Приватне підприємство "Нікон" звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Центральна районна аптека №28" 67297,23 грн, з яких: 48487,23грн інфляційних та 18810,00 грн 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позики.
Ухвалою від 21.02.2022 позовну заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків.
Ухвалою від 20.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.06.2022.
У зв'язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/143/22 в судове засідання 16.06.2022 не вносилась.
Ухвалою від 22.07.2022 суд призначив судове засідання на 10.08.2022.
В судове засідання 10.08.2022 позивач свого представника не направив, згідно клопотання від 10.08.2022 просив розглядати справу без його участі та повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
При цьому 08.08.2022 на адресу суду, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулась копія ухвали від 22.07.2022, яка направлялася відповідачу.
Оскільки вся направлена відповідачу кореспонденція повертається без вручення адресату, судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру та отримано витяг, згідно якого юридична адреса відповідача відповідає зазначеній у позовній заяві.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція по даній справі неодноразово направлялась відповідачу за його юридичною адресою, однак не була отримана останнім (а.с.55, 64), суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представників останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Також суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ, крім того інформація про призначені судові засідання розміщувалася і на офіційному веб-порталі Судова влада України.
Водночас суд враховує, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію та несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.
Крім того суд враховує, що відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд, враховуючи тривалий термін розгляду даної справи, вважає, що неявка представника останнього та неподання відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Згідно позовної заяви позивач вказав, що 20.06.2011 між Приватним підприємством "Нікон" (позикодавець, позивач) та Комунальним підприємством "Центральна районна аптека №28" (позичальник, відповідач) укладено договір безпроцентної цільової позики, згідно п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, позикодавець передає у користування позичальнику грошові кошти (позика) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, а позичальник зобов'язується використати зазначену позику за цільовим призначенням і повернути її позикодавцеві в порядку та у строк, визначені цим договором.
На виконання вищевказаного договору позики ПП "Нікон" у період з 20 червня по 28 липня 2011 року перерахувало Комунальному підприємству "Центральна районна аптека №28" грошові кошти на загальну суму 300000,00 грн.
Відповідач, в порушення умов вказаного договору, не здійснив повернення коштів. Сума заборгованості Комунального підприємства "Центральна районна аптека №28" перед Приватним підприємством "Нікон" станом на 09.08.12 становила 285000,00грн.
Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.08.12 у справі №5/5007/701/12 (а.с.7-9), згідно якого стягнуто з Комунального підприємства "Центральна районна аптека №28" на користь Приватного підприємства "Нікон" 285000,00грн заборгованості, 1995,00грн інфляційних втрат за період з січня по березень 2012 року, 3562,50грн 3% річних за період з 01.01.12 по 31.05.12, 21916,80грн пені, 6249,49грн витрат по сплаті судового збору.
З огляду на те, що рішення суду від 09.08.12 у справі №5/5007/701/12 виконано не було, позивач звернувся у 2017 році до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 422851,12 грн пені, 45220,15 грн 3% річних та 333564,00 грн інфляційних втрат за період з 14.06.12 по 27.09.17, що не охоплений рішенням суду у справі №5/5007/701/12.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.11.17 у справі №906/873/17 позов Приватного підприємства "Нікон" задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Центральна районна аптека №28" за період з 14.06.12 по 27.09.17 - 27146,00грн інфляційних, 45 220,15грн 3% річних, 4 085,49грн витрат по сплаті судового збору (а.с. 10-12).
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав вищезазначені рішення суду у справах №5/5007/701/12 та №906/873/17, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих згідно ст.625 ЦК України за період прострочення виконання зобов'язання з 28.09.2017 по 10.12.2018 щодо повернення коштів, отриманих на підставі договору безпроцентної цільової позики.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.01.2019 у справі №906/1121/18 позов Приватного підприємства "Нікон" задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Центральна районна аптека №28" 25406,10 грн інфляційних (за період з жовтня 2017 по вересень 2018), 10283,42 грн 3% річних (за період з 28.09.2017 по 10.12.2018) та 1660,49 грн витрат по сплаті судового збору (а.с. 13-15).
Вподальшому, рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.02.2020 у справі №906/1288/18 позов Приватного підприємства "Нікон" задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Центральна районна аптека №28" 14210,90 грн інфляційних (за період з листопада 2018 по серпень 2019), 8222,05 грн 3% річних (за період з 11.12.2018 по 26.11.2019) та 1921,00 грн витрат по сплаті судового збору (а.с. 16-18).
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав вищезазначені рішення суду, керуючись ст. 525, 526, 599, 611, 625 ЦК України, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення інфляційних втрат у розмірі 48487,23 грн (за період з вересня 2019 по грудень 2021) та 18810,00 грн 3% річних (за період з 27.11.2019 по 07.02.2022).
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
За змістом частин 1, 2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Наведена правова норма кореспондується зі ст.174 ГК України, якою визначено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
За приписами статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.08.12 у справі №5/5007/701/12 встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 285000,00грн, у зв'язку з невиконанням умов Договору безпроцентної цільової позики від 20.06.2011.
За приписами статті 129-1 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.02; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.07).
За змістом ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, в силу ч.4 ст.75 ГПК України, обставина щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 285000,00грн, встановлена рішенням суду у справі №5/5007/701/12, не потребує доказування.
Оскільки предметом даного позову є стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 48487,23 грн (за період з вересня 2019 по грудень 2021) та 18810,00 грн 3% річних (за період з 27.11.2019 по 07.02.2022), суд враховує, що, відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Отже, якщо зобов'язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки. Так, статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Поряд з цим, суд зазначає, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, три відсотки річних та інфляційні втрати підлягають стягненню на підставі закону як вид відшкодування за завдані втрати незалежно від укладення договору та не є штрафними санкціями, право на нарахування яких виникає у зв'язку з невиконанням або несвоєчасним виконанням зобов'язань за договором.
Матеріали справи містять довідку Малинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) №9462 від 26.04.2021 (а.с. 19), згідно якої останнє повідомляє, що:
- 10.04.2020 до відділу на виконання надійшли судові наказ №5/5007/701/12 від 30.08.2012, №906/873/17 від 27.11.2017, 906/1288/19 від 18.03.2020, №906/1121/18 від 12.02.2019, видані Господарським судом житомирської області про стягнення з КП"Центральна районна аптека №28" на користь ПП "Нікон" заборгованості;
- 13.04.2020 державним виконавцем були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень №618802650, №61802780, №6102966, №61802873 та об'єднані у зведене виконавче провадження №61818411;
- станом на 26.04.2021 загальна сума заборгованості по вищезазначених виконавчих документах по зведеному виконавчому провадженню №61818411 про стягнення з КП "Центральна районна аптека №28" на користь ПП "Нікон" становить 656879,39 грн.
Суд враховує, що відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Оскільки станом на час звернення до суду сума основного боргу у розмірі 285000,00грн відповідачем не сплачена, позивач мав право здійснювати нарахування на її суму інфляційних та річних.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 30-31), останнім заявлено до стягнення з відповідача інфляційні у розмірі 48487,23 грн (за період з вересня 2019 по грудень 2021) та 18810,00 грн 3% річних (за період з 27.11.2019 по 07.02.2022), нарахованих на суму боргу у розмірі 285000,00грн .
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон" наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд встановив, що вимога про їх стягнення є обґрунтованою.
Згідно ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 48487,23 грн (за період з вересня 2019 по грудень 2021) та 18810,00 грн 3% річних (за період з 27.11.2019 по 07.02.2022) є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, тому суд їх задовольняє.
Судові витрати у справі, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 28" (11603, Житомирська обл., м. Малин, вул. Грушевського, 6А, код ЄДРПОУ 01976967) на користь "Приватного підприємства Нікон" (11600, Житомирська обл., м. Малин, вул. Винниченка, 20, код ЄДРПОУ 24705099):
- 48487,23 грн. інфляційних втрат;
- 18810,00 грн 3% річних;
- 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 15.08.22
Суддя Вельмакіна Т.М.
1- до справи;
2,3 - сторонам (рек.)