Справа № 544/579/22
№ пров. 2/544/198/2022
Номер рядка звіту 43
іменем України
16 серпня 2022 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Ощинської Ю.О.,
за участі секретаря судового засідання - Пірогова В.Г.,
представника позивача - прокурора Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Олексія Бутенка,
відповідача - Черненка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Ярмарковій, 17 у м. Пирятин у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Антона Дігтяря в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, відділу соціального захисту та охорони здоров'я виконкому Пирятинської міської ради, Комунального підприємства «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,
Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Антон Дігтярь звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Відділу соціального захисту та охорони здоров'я виконкому Пирятинської міської ради, Комунального підприємства «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 01.11.2021 відповідач наніс тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечні для життя в момент спричинення, ОСОБА_1 , внаслідок чого остання перебувала на стаціонарному лікуванні. При вирішенні кримінальної справи цивільний позов про відшкодування витрат на лікування не було заявлено. Позивач просить стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 у сумі 12305,81 грн., які завдані кримінальним правопорушенням. Вина відповідача у заподіянні матеріальної шкоди державі повністю підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження №12021170580000414 від 01.11.2021 та вироком суду від 17 грудня 2021року. У добровільному порядку ОСОБА_2 вказану суму коштів не відшкодував. Позовна заява пред'явлена в інтересах Пирятинської міської ради Комунального підприємства «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради», яка не вжила заходів про відшкодування вказаних витрат, внаслідок чого порушуються державні інтереси, які полягають в забезпеченні повернення до бюджету відповідного державного закладу охорони здоров'я, понесених витрат. Таким чином, єдиною можливістю захистити державні інтереси є звернення прокурора до суду з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину з відповідача ОСОБА_2 .
Від відповідача 03.08.2022 до суду надійшов відзив, у якому останній зазначив, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року N 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 3 грудня 1997 року N 12 та Постанови КМУ від 16 липня 1993 р. N 545 «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003 (у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Так, КП «Пирятинська лікарня» не зрозуміло надало розрахунок про вартість лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Враховуючи, що заробітна плата працівникам лікарні та нарахування на неї виплачуються щомісячно та не залежать від кількості хворих, перебування на лікуванні потерпілої внаслідок вчинених кримінальних правопорушень, нарахування на оплату праці (1882 гривень 76 копійок) та заробітна праця (8602 гривень 55 копійок), не може стягненню підлягати. Медикаменти та перев'язувальні матеріали були оплачені за власний рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також зазначив, що з позовної заяви вбачається, що заступник керівника Лубенської окружної прокуратури звернувся з позовом як він зазначає в інтересах держави в особі: Пирятинська міська рада відділ соціального захисту та охорони здоров'я виконкому міської ради та КП Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Фактично у прохальній частині заступник прокурора просить стягнути кошти з відповідача на користь некомерційного медичного підприємства. Також заступник прокурора не вказує про те, у чому саме полягають інтереси держави, чи є вказані ним особи як позивачі головними розпорядниками місцевого бюджету, чому саме просить стягнути кошти на користь вказаного підприємства, яке не відноситься до органів місцевого самоврядування або органів держави, а не на користь відповідної особи, яка дійсно представляє інтереси держави за даних обставин із зарахуванням коштів до місцевого бюджету, оскільки ст. 1206 ЦК України визначено спосіб та порядок стягнення коштів за лікування. Просить позов задовольнити частково, просить стягнути витрати за продукти харчування - 122,32 грн. та оплату комунальних послуг та енергоносіїв - 1183,82 грн.
Від представника позивача Лубенської окружної прокуратури 15.08.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що вважає викладені у відзиві твердження відповідача безпідставними й такими, що не ґрунтуються на законодавстві та не спростовують законності вимог про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення. В позовній заяві детально обґрунтовано підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», що не заперечується відповідачем. Однак, відповідачем оспорюється наявність інтересу держави в спорі. Конституційний суд України у Рішенні від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави полягають у необхідності здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, тощо. Верховний суд України в постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 визначив, що поняття «інтереси держави» охоплює широке та водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Положеннями ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що інтереси територіальної громади представляють відповідні сільські, селищні, міські ради, які є органами місцевого самоврядування та діють від імені територіальної громади та в її інтересах. Серед основних принципів місцевого самоврядування, визначених ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є поєднання місцевих і державних інтересів, а також принцип судового захисту прав місцевого самоврядування. Невідшкодування відповідачем витрат КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення, невжиття представниками медичної установи та органу місцевого самоврядування заходів із стягнення понесених витрат на лікування негативно впливає на фінансування заходів з лікування інших хворих, що призводить до порушення інтересів держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій. Державний бюджет є однією з головних ланок фінансової системи держави, за рахунок якої забезпечується виконання покладених на неї функцій. Враховуючи те, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування шляхом надання із Державного бюджету трансферів у вигляді субвенцій з метою формування місцевого бюджету, необхідного для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб у разі, коли коштів, що надходять з власних джерел та закріплених доходів не достатньо, тому наведений факт несе потенційну загрозу додаткового залучення коштів із Державного бюджету для забезпечення фінансування прийнятих соціальних програм, що порушує інтереси держави.Таким чином, в даному спорі внаслідок бездіяльності уповноважених органів та не відшкодування витрат на лікування прямо порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій, що потребує захисту шляхом вжиття органами прокуратури заходів представницького характеру. Щодо заперечень про неналежність довідки, якою визначено витрати, та заперечень про вид та розмір обрахованих витрат зазначив, що згідно позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної у постанові № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993. Термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко- дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.Положеннями п. 2 зазначеного вище Порядку передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Методологію та порядок обліку фактичних витрати закладів охорони здоров'я у зв'язку з наданням послуг з медичного обслуговування, які враховуються під час розрахунку єдиних тарифів та коригувальних коефіцієнтів на медичні послуги, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 1075 від 27.12.2017 «Про затвердження Методики розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування». На підставі зазначеної методології бухгалтерією проводиться розрахунок вартості лікування.У відповідності до ст. 5 зазначеної Методики для визначення розміру витрат на лікування особи застосовується метод покрокового розподілу витрат «зверху донизу», який передбачає проведення економічних розрахунків, результатом яких є розподіл усіх витрат закладу охорони здоров'я (як прямих, так і непрямих) - від адміністративних та допоміжних підрозділів (центрів витрат) до основних клінічних відділень (центрів витрат), для яких розраховується кінцева середня вартість одиниці медичної послуги (виписаний пацієнт, ліжко-день у стаціонарному відділенні лікарні, амбулаторне відвідування тощо) на основі критеріїв розподілу витрат, перелік та порядок застосування яких визначаються МОЗ. Прямими витратами є вартість виробничих ресурсів (персоналу, лікарських засобів тощо), які безпосередньо пов'язані з виробництвом медичної послуги та, за даними бухгалтерського обліку, можуть бути безпосередньо віднесені до об'єкта витрат (структурного підрозділу/відділення закладу охорони здоров'я, послуги або конкретного пацієнта).
Для забезпечення необхідного рівня стандартизації та точності розрахунків до обов'язкового переліку прямих витрат відносять, зокрема: витрати на заробітну плату та пов'язані з нею нарахування; витрати на лікарські засоби. Виходячи з поняття прямих витрат, до них можна включити продукти харчування; предмети, матеріали, обладнання та інвентар; відрядження; оплата послуг (крім комунальних). До непрямих витрат належать вартість виробничих ресурсів (комунальні послуги, адміністративні видатки, накладні витрати тощо), які важко простежити безпосередньо до конкретних об'єктів витрат (організацій, відділень, послуг, пацієнтів тощо) та які мають розподілятися. Долучена до матеріалів позову довідка КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» містить детальні відомості про обраховані витрати на лікування ОСОБА_2 (кількість ліжко-днів, розмір витрат) та відображає складові цих витрат відповідно до кодів економічної класифікації видатків бюджету, визначених Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 333 від 12.03.2012. Інформація в зазначеній довідці повністю відповідає вимогам наведеного законодавства, а сама довідка є належним документом для підтвердження витрат на лікування особи. Відсутність в тексті довідки відомостей про вартість одного ліжко-дня не є підставою для визнання довідки неналежним документом для підтвердження розміру витрат, оскільки ліжко- день є лише одиницею обрахунку, яка використовується для визначення представниками бухгалтерії медичного закладу загального розміру витрат на лікування особи. Включення до розміру витрат на лікування ОСОБА_2 витрат на заробітну плату, витрат на нарахування на оплату праці, витрат на придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (лікарські засоби) повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки зазначені витрати належать до категорії прямих витрат та підлягають обов'язковому врахуванню під час проведення обрахунку вартості одного ліжко-дня та загальної вартості лікування особи. З урахуванням наведених положень законодавства стягнення таких витрат є повністю обгрунтованим. Відповідачем не надано жодного підтвердження та документів на обгрунтування позиції щодо спростування витрат на придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів, які, за словами відповідача, були придбані за власний рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З урахуванням зазначеного позиція відповідача не може бути прийнята до уваги для спростування зазначеного розміру витрат. Такі витрати обраховано та включено до загального розміру витрат відповідно до чинного законодавства та відображено в зазначеній вище довідці КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради». Додатково для підтвердження розміру витрат на лікування до матеріалів відповіді на відзив додано довідка-розрахунок вартості лікування ОСОБА_2 , в якій відображено вартість одного ліжко-дня із зазначенням складових відповідно до кодів економічної класифікації видатків бюджету. Щодо стягнення коштів на користь КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» вказав, що згідно положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно положень п. 1.2 Статуту КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» засновником підприємства є Пирятинська міська рада. Відповідно до п. 1.6 Статуту забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) Підприємства або їх частини серед засновників (учасників), працівників комунального некомерційного підприємства (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Підприємство є юридичною особою публічного права (п. 4.1). Підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, Державному казначействі України, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами (п. 4.6). Згідно п. 5.3 Статуту джерелами формування майна та коштів Підприємства є, зокрема, майно та кошти, отримані з інших джерел , не заборонених законодавством України, інші джерела, не заборонені законодавством. Таким чином, з урахуванням наведених положень та вимог законодавства стягнення витрат на лікування особи на рахунок КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» є обгрунтованим та забезпечить найбільш повне поновлення порушених прав та інтересів, оскільки відбудеться відшкодування збитків безпосередньо суб'єкту, який їх поніс та фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету. В позовній заяві прокурором належним чином обґрунтовано суть порушеного державного інтересу та підстави і необхідність вжиття органами прокуратури представницьких повноважень. Поданий прокурором позов покликаний забезпечити захист та поновлення порушених державних інтересів у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити в повному обсязі позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради», р/р НОМЕР_1 , кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину, в сумі 12305,81 грн.
Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підставі викладених у ньому, про що подав заяву.
Представник Пирятинської міської ради в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, при винесенні рішення посилався на розсуд суду.
Представник Комунального підприємства «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» у судове засідання не з'явився, про час та місце розглядом справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі, про що подав відповідну заяву.
Згідно ст.ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судом встановлено, що вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 16.12.2021 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на три роки ( а.с.9-10).
Відповідно вироку ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 01.11.2021 близько 18 години 00 хвилин знаходився у будинку по АДРЕСА_1 , де у нього на ґрунті сімейних неприязних відносин виникла сварка з дружиною ОСОБА_2 .Під час якої, ОСОБА_2 з мотивів раптово виниклого гніву на ґрунті ревнощів та поведінки потерпілої, яка зібрала свої та дитячі речі і вирішила поїхати жити до своїх батьків, а також взаємних образ, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись позаду ОСОБА_2 , з використанням кухонного ножа, якого взяв на кухні в будинку та тримаючи його у правій руці, гострою частиною - клинком, наніс один удар у ділянку спини справа ОСОБА_2 . У результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_2 , згідно висновку експерта № 239 від 03.12.2021 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки справа з пошкодженням правої легені та внутрішньо-плевральною кровотечою і наявністю колото-різаної рани грудної клітки справа у п'ятому міжребер'ї по середньолопаточній лінії, що утворилося від одноразової ударної дії колючо- ріжучого предмету з однобічною заточкою леза з найбільшою шириною до 3 см з ріжучим краєм, направленим на 4 години умовного часового циферблату та направленням раньового каналу ззаду наперед та зліва направо, що проникає у праву плевральну порожнину, і утворилися в строк та вищевказаних обставинах, безпосередньо передуючих зверненню за медичною допомогою 01.11.2021 і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.
Відповідно довідки Комунального підприємства «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» від 30.12.2021 № 1250 ОСОБА_2 перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні з 01.11.2021 по 12.11.2021 р. - 11 ліжко днів. Д-s: Проникаюче поранення грудної клітки справа з пошкодженням правої легені. Внутрішньоплевральна кровотеча. Підстава: історія хвороби 2550/804. Загальна вартість лікування за 11 ліжкоднів становить: 12305,81 грн., в тому числі: КЕКВ 2111 «Заробітна плата» - 8602,55 грн., КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» - 1882,76 грн., КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев'язувальні матеріали» - 514,36 грн.,КЕКВ 2230 «Продукти харчування» - 122,32 грн; КЕКВ 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв» -1183,85 грн ( а.с. 11).
Комунальне підприємстве «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осі, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою № 410948588274 від 23.10.2020 ( а.с. 8).
Відповідно повідомлення директора КП «Пирятинська лікарня» О. Гаркавенка № 174 від 28.02.2022, підприємством не вживались заходи по відшкодуванню втрат на лікування у хірургічному відділенні ОСОБА_2 за 11 ліжкоднів у сумі 12305,81 грн (а.с. 12).
Відповідго інформації заступника міського голови з питань діяльності виконкому Пирятинсьткої міської ради Полотавської області № 365/02-33 від 21.01.2022, відшкодування витрат, понесених під час лікування громадянки ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Пирятитнська лікарня», не здійснювалося, так як дане питання не віднесено до компетенції міської ради, інформація по даному випадку до міської ради не надходил. КП «Пирятинська лікарня» є суб'єктом господарювання, що самостійно здійснює свою фінансово-господарську діяльність. Відповідно до заяви ОСОБА_2 щодо надання допомоги, яка розглянути комісією по попередньому розгляду матеріалів для надання разової грошової допомоги малозабезпеченим та хворим громадянам Пирятинської міської територіальної громади, розпорядженням міського голови надана їй грошова допомога на лікування (а.с. 20).
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дії чи рішень органів чи посадових осіб. Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушеня або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, щі вчинюються у відносинах між ними або державою.
Незважаючи на наявні підстави для стягнення завданої відповідачем шкоди на користь КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради», останнє та відділ соціального захисту та охорони здоров'я виконкому Пирятинської міської ради у розумний строк після повідомлення прокурором про стверджуване порушення інтересів держави не вжили жодних заходів, спрямованих на стягнення заподіяної шкоди, в тому числі в судовому порядку. Таким чином, підставами для представництва прокурором інтересів держави в суді в даному випадку є бездіяльність уповноважених суб'єктів владних повноважень - КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради та відділ соціального захисту та охорони здоров'я виконкому Пирятинськської міської ради, які усвідомлено пасивно бездіють при обізнаності про спричинення шкоди охоронюваним законом інтересам. Окрім цього, у відповідності до ч. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Лубенською окружною прокуратурою, попередньо, повідомлено Комунальне підприємство «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» та Пирятинську міську раду про здійснення представництва їх інтересів у суді пр стягненні коштів з ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Виходячи із змісту ч. 3 ст. 1191 ЦК України держава має право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.
Відповідно до положень ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній .
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 р. «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я» на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у)) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонарного лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день проводиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Враховуючи, що у зв'язку із спричененням ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , остання проходила лікування в Комунальному підприємстві «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради», з відповідача підлягають стягненню на користь Комунального підприємства «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 сумі 12305 грн. 81 коп, які завдані кримінальним правопорушенням.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, щодо часткового визнання позову, проте не надано жодного підтвердження та документів на обгрунтування позиції щодо спростування витрат на придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів, які, за словами відповідача, були придбані за власний рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв'язку з чим позиція відповідача не може бути прийнята до уваги для спростування зазначеного розміру витрат.
Беручи до уваги, що обов'язок відшкодувати витрати на лікування покладений на відповідача, суд доходить до висновку про обґрунтованість позову, а тому вважає за необхідне позовні вимоги заступника керівника Лубенської окружної прокуратури задовольнити повністю.
Частиною 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідачем до суду 16.08.2022 подано заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги він визнає у повному обсязі, тобто до початку розглядом справи.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в виді судового збору в розмірі 50 відсотків, тобто 496,10 грн.
Керуючись ст. 258 - 260, 263 - 265, 280, 282 ЦПК України, суд,
Позов заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Антона Дігтяря в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Відділу соціального захисту та охорони здоров'я виконкому Пирятинської міської ради, Комунального підприємства «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» (р/р НОМЕР_1 ) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від кримінального правопорушення у сумі 12305 (дванадцять тисяч триста п'ять) гривень 81 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 10 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: Лубенська окружна прокуратура Полтавської області, адреса місця знаходження: м. Лубни, вул. Старо - Троїцька, 13, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відділ соціального захисту та охорони здоров'я виконкому Пирятинської міської ради, адреса місця знаходження: м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, вул. Соборна, 42, ЄДРПОУ 13955752, Комунальне підприємство «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради», адреса місця знаходження: м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, вул. Аврущенка, 2, ЄДРПОУ 01999460.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешканець АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 .
Суддя Ю.О. Ощинська