11 серпня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/550/19
Провадження № 11-85заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Власова Ю. Л., Григор'євої І. В., Гриціва М. І., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
розглянула матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі № 9901/550/19за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним і скасування рішення, поновлення на роботі на посаді судді та
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 17 вересня 2019 року № 2484/0/15-19 про звільнення його з посади судді Зачепилівського районного суду Харківської області та поновити його на роботі на посаді судді Зачепилівського районного суду Харківської області.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 03 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовив.
03 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Однак подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду з огляду на таке.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
За приписами пункту 1 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Перевіряючи зміст апеляційної скарги, Велика Палата Верховного Суду установила, що ОСОБА_1 використав образливі та принизливі висловлювання на адресу членів ВРП та колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, які не відповідають стилю спілкування у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами тощо).
За правилами частини третьої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 (провадження № 11-82заі19) дійшла висновку, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
У постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Отже, Велика Палата Верховного Суду констатує, що використання образливих, принизливих висловлювань є неприпустимим при оформленні апеляційної скарги.
Образливі висловлювання ОСОБА_1 свідчать про зловживання ним процесуальними правами, а відтак його апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року підлягає поверненню на підставі частини третьої статті 45 КАС України.
Керуючись частиною третьою статті 45, частиною сьомою статті 298 КАС України,Велика Палата Верховного Суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі № 9901/550/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення, поновлення на роботі на посаді судді - повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко
І. В. Григор'єва Л. І. Рогач
М. І. Гриців О. М. Ситнік
І. В. Желєзний І. В. Ткач
Л. Й. Катеринчук О. С. Ткачук
Г. Р. Крет С. П. Штелик
К. М. Пільков