Справа № 580/5590/20 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.
16 серпня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Лічевецького І.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нездійснення (непроведення) позивачу з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплату раніше призначеної пенсії зі збільшеного грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату призначеної пенсії позивачу з 09.12.2019, обчисливши з оновленого грошового забезпечення у сумі 19 696,57 грн, з застосуванням відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення на підставі довідки УСБУ в Черкаській області від 23.10 2020 №21/700 про грошове забезпечення, визначеного відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до вимог встановлених статтями 43, 51 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у редакції станом до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, і з змінами внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду №3-1 від 07.02.2012, без обмеження строком (дата виникнення права на перерахунок) та граничним (максимальним) розміром пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки від №21/700 від 23.10.2020, яка видана управлінням Служби безпеки України у Черкаській області, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки від №21/700 від 23.10.2020, яка видана управлінням Служби безпеки України у Черкаській області, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у задоволені заяви позивача про встановлення судового контролю та накладення штрафу в адміністративній справі 580/5590/20 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на приписи положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти рішення про задоволення заяви про встановлення судового контролю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що наявні підстави для встановлення судового контролю, оскільки рішення суду не виконано.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки від №21/700 від 23.10.2020, яка видана управлінням Служби безпеки України у Черкаській області, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки від №21/700 від 23.10.2020, яка видана управлінням Служби безпеки України у Черкаській області, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
30.03.2021 позивачу видано виконавчий лист.
03.06.2021 постановою відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрите виконавче провадження №65651600.
08.12.2021 постановою відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчено виконавче провадження №65651600 в наслідок чого позивачу перераховано розмір пенсії і нараховано 86 443,76 грн заборгованості, які не виплачені та направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, листом від 07.09.2021 вих.№7106-7000/Г-03/8-2300/21 на звернення позивача щодо виплати 86 443,76 грн заборгованості, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомлено, що на виконання рішення суду позивачем проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 та нараховано доплату. Також зазначено, що виплата перерахованої пенсії за попередні періоди буде здійснена за рахунок коштів передбачених у Державному бюджеті за відповідною бюджетною програмою у порядку черговості.
25.03.2022 на адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява в якій заявник просить встановити судовий контроль.
Заяву обґрунтовано тим, що боржником в порушення ст. 129-1 Конституції України не виконується рішення суду, невиконання якого тягне за собою відповідальність.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною п'ятою ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).
Колегія суддів зазначає, що способи захисту права це передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб'єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.
Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З наведеного випливає, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв'язок між правопорушенням та способом захисту права. Метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.
З матеріалів справи вбачається, що згідно листа від 07.09.2021 вих.№7106-7000/Г-03/8-2300/21 відповідачем повідомлено позивача що виплата 86443,76 грн заборгованості за період до проведення перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області буде здійснена за рахунок коштів передбачених у Державному бюджеті за відповідною бюджетною програмою у порядку черговості.
Тобто відповідач на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/5590/20 здійснив нарахування доплати в сумі 86 443,76грн, однак щодо виплати вказаної заборгованості зазначив, що вказана сума буде виплачена за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджету за відповідною бюджетною програмою.
Колегія суддів наголошує, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Отже, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі №235/7638/16-а від 31.07.2018.
Частина восьма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
У свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконало вищевказане рішення суду в межах покладених на останнього зобов'язань.
Натомість, сума коштів на погашення заборгованості пенсії позивача, має бути визначена у Державному бюджеті на відповідний рік.
Тобто, для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, вказані виплати мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно, невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 по справі №580/5590/20 у частині виплати грошових коштів, а саме: доплати пенсії, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 №420/70/19 та від 23.04.2020 № 560/523/19.
Зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області виконало конкретні заходи, спрямовані на виконання вказаного вище рішення Черкаського окружного адміністративного суду, підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Відповідачем вчинялися дії направлені на виконання судового рішення в даній справі яке набрало законної сили, а в свою чергу заявником в обґрунтування поданої заяви не викладено доводів та не надано доказів навмисного невиконання рішення суду, окрім самої лише вимоги про встановлення контролю та накладення штрафу.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів існування у владного суб'єкта наміру допускати порушення закону у процедурі виконання судового рішення по даній справі, що зумовлює залишення поданої заяви без задоволення.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає колегії суддів апеляційної інстанції підстави для висновку, що у задоволенні заяви позивача, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 по справі №580/5590/20, необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 16.08.2022.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
І.О. Лічевецький