12 серпня 2022 року Справа № 280/3560/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення у вигляді доплати за службу у нічний час за період 16.04.2016 по 01.01.2022;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 16.04.2016 до 01.11.2017.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач з 16.04.2016 проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області на посаді інспектора Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області. Під час проходження служби відповідачем не в повному обсязі здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення, а саме: не виплачено доплату за службу в нічний час за період з 16.04.2016 по 01.01.2022 та не здійснено індексацію грошового забезпечення за період з 16.04.2016 до 01.11.2017. З посиланням на норми Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 (далі - Постанова №988), Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260), Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Постанова №1078), вважає, що позивач має право на отримання вказаних виплат. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 13.06.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами та 18.07.2022 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що за період проходження служби позивачу виплачувалось грошове забезпечення в межах номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, що виключає можливість позивачу доплати за службу в нічний час, оскільки така виплата буде перевищувати граничний розмір грошового забезпечення поліцейського. З посиланням на норми Порядку №260 зазначив, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, проте така доплата виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на неї право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. З вимогою здійснити виплату за службу в нічний час позивач звернувся до відповідача в судовому порядку 07.12.2021, у зв'язку з чим позивач має право вимагати здійснити виплату доплати за службу в нічний час, починаючи з 07.12.2021. При цьому, звертає увагу, що позивач проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції з 16.04.2016 по 03.01.2018, а тому позовні вимоги про нарахування та стягнення доплати за службу у нічний час за період з лютого 2018 року по 01 січня 2022 року не підлягають задоволенню. Крім того, наголосив на тому, що відсутні правові підстави для стягнення індексації грошового забезпечення за період з 16.04.2016 по 01.10.2017, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 18.10.2017 №782, яка набрала чинності 24.10.2017 (далі - Постанова №782), тому її виплата здійснюється з 01.11.2017. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
15.07.2022 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві. Додатково звернув увагу, що положення Порядку №260 не розповсюджується на право звернення до суду в порядку статті 233 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
На підставі матеріалів справи судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 з 16.04.2016 по 03.01.2018 проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції на посаді поліцейського роти №1 батальйону №1. Згідно наказу Департаменту патрульної поліції від 02.01.2018 №1 о/с звільнено зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції в Запорізькій області: старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського роти №1 батальйону №1, з 03.01.2018, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
У зв'язку з не нарахуванням та невиплатою відповідачем позивачу доплати за службу в нічний час за період з 16.04.2016 по 01.01.2022 та індексації грошового забезпечення за період служби з 16.04.2016 до 01.11.2017, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Щодо права позивача на отримання доплати за службу у нічний час за період з 16.04.2016 по 01.01.2022, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України в органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частини 1, 2 статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 1 Постанови №988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 поліцейським виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до статті 94 Закону №580-VIII та Постанови №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 затверджений Порядок №260.
Згідно з пунктом 3 Розділу І вказаного порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами пункту 11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 17.07.2020 №539 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260», яке набрало чинності 21.08.2020, абзаци сьомий, восьмий пункту 11 Порядку №260 викладено в наступній редакції:
«Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.
Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.».
Зі змісту зазначених правових приписів слідує, що за несення служби в нічний час виплачується доплата у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. При цьому, облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №260.
З наявних в матеріалах справи довідок обліку несення поліцейськими служби в нічний час, слідує, що позивач у період з квітня 2016 року по грудень 2018 року залучався до служби у нічний час. Доказів того, що позивачу нараховувалась та виплачувалась доплата у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, відповідачем не надано.
За таких обставин, з огляду на вказані приписи законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання доплати за службу в нічний час за період з 16.04.2016 по 31.12.2017. При цьому, позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу доплати за службу у нічний час за період служби саме до 01.01.2022 не підлягають задоволенню, оскільки за встановленими обставинами позивача звільнено зі служби в поліції з 03.01.2018.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення пункту 11 розділу І Порядку №260, яким визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, вважаючи їх безпідставними, оскільки положення вказаної норми не розповсюджуються на право звернення до суду в порядку статті 233 КЗпП (у редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В контексті вищенаведеного, суд зазначає, що за положеннями Постанови №988 та Порядку №206 доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського. У свою чергу, що поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.
Вищевказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №320/2583/21.
Щодо права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 16.04.2016 до 01.11.2017, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон №1282-XII.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно положень статті 4 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено у статті 6 Закону №1282-ХІІ, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком №1078.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Отже, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі, коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015). Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів слідує, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Судом встановлено, що відповідно до офіційної інформації Держстату величина індексу споживчих цін у 2016-2017 роках перевищила поріг індексації 103 % (електронний ресурс: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm). Вказані обставини сторонами не оспорюються.
З відомостей про грошове забезпечення ОСОБА_1 , наявних в матеріалах справи, вбачається, що позивачу за період служби з 16.04.2016 по 31.10.2017 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Посилання відповідача на те, що лише Постановою №782 до Порядку №1078 внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, тому лише з цієї дати вказані особи мають право на індексацію, суд відхиляє, оскільки право на індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) прямо передбачено положеннями Закону №580-VIII та Закону №1282-XII. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №2140/1763/18.
Разом з цим, з матеріалів справи слідує, що у листопаді 2017 року позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення. За таких обставин, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 16.04.2016 по 31.10.2017.
Оскільки у цій справі судом встановлено протиправну бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати позивачу доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення, з урахуванням приписів статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати вказану бездіяльність протиправною.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому витрати зі сплати судового збору відсутні.
У позові заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач звернув увагу, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу не підтверджені належними документальними доказами. Вказав, що адвокатом не витрачалось значної кількості часу для написання позовної заяви.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з того, що відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18.
В матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги від 21.02.2022 (далі - Договір від 21.02.2022); Додатковий договір до Договору від 21.02.2022.
Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правової допомоги від 21.02.2022 Клієнт ( ОСОБА_1 ) доручає, а Адвокат (Качан О.С) приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу та представляти інтереси Клієнта (бути його представником) в судових установах України, в тому числі в апеляційних судах, Верховному Суді, а також в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах та організаціях, органах МВС України, Національної поліції України, прокуратури. Пунктом 1.2 вказаного договору визначено зміст правової допомоги за цим Договором: представництво прав та інтересів клієнта, надання консультацій, роз'яснень з юридичних питань, складання процесуальних документів.
Суд звертає увагу, що умови Договору про надання правової допомоги від 21.02.2022, мають знеособлений характер, адже за даним договором можуть надаватись й інші юридичні послуги, не обумовлені розглядом даної справи, отже інші надані докази мають конкретизувати надані послуги та доводити їх зв'язок з розглядом даної справи.
Додатковий договір до Договору від 21.02.2022 також не містить жодних посилань або інформацію, які б надавали змогу встановити, що такі послуги надані саме у зв'язку з розглядом даної справи. В наданих документах не зазначено найменування суду, в якому надаються послуги, відсутні дані, які б дозволяли ідентифікувати сторін провадження, предмет спору, номер судової справи тощо. Крім того, до матеріалів справи не надано первинних документів на підтвердження надання правничої допомоги, зокрема, детального розрахунку наданих послуг, акту надання послуг, приймання-передачі робіт/послуг підписаних обома сторонами, рахунку на оплату, тощо.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, оскільки належних доказів надання правничих послуг та понесення таких витрат суду не надано.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 257, 259-262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з 16 квітня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 16 квітня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16 квітня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16 квітня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
У задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - 69089, м.Запоріжжя, вул.Крижановського (Бориса Грінченка), буд.36; РНОКПП 3305211536.
Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3; код ЄДРПОУ 40108646.
Повне судове рішення складено 12.08.2022.
Суддя К.В. Мінаєва