про залишення позовної заяви без розгляду
15 серпня 2022 рокум. Ужгород№ 260/6180/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю:
позивача - не з'явився,
відповідача: представник - Радь О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України, в якому просить: 1) визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України №166-21 від 28.05.2021 про відмову ОСОБА_1 у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; 2) зобов'язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено судове засідання за участі сторін.
Разом з тим, позивач та його представник в судове засідання жодного разу не з'явилися.
Чергове судове засідання з розгляду даної адміністративної справи було призначено на 15 серпня 2022 року.
Однак в судове засідання 15 серпня 2022 року позивач та його представник повторно не з'явилися.
Поряд з цим 15 серпня 2022 року ОСОБА_2 надіслав на електронну пошту суду заяву, в якій повідомив про припинення представництва інтересів ОСОБА_1 з огляду на тривалу відсутність зв'язку з клієнтом.
Присутній в судовому засіданні 15 серпня 2022 року представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду, обґрунтовуючи повторною неявкою позивача. Зазначив, що особиста участь позивача в судому розгляді в даному випадку є обов'язковою з огляду на необхідність надання пояснень по суті спору.
Розглянувши матеріали даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Спір в даній адміністративній справі виник з приводу відмови уповноваженого органу у визнанні ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що в нього є об'єктивні побоювання зазнати переслідування у своїй країні з боку органів влади через його політичні погляди.
Згідно з Позицією УВКБ ООН "Про обов'язки та стандарти доказів у біженців" 1998 року, факти в підтвердження заяв біженців визначаються шляхом надання підтвердження або доказів викладеного. Докази можуть бути як усні, так і документальні. Загальними правовими принципами доказового права обов'язок доказу покладається на особу, яка висловлює це твердження.
Обов'язок доказування покладається на заявника, який повинен надавати правдиві обґрунтування фактів, викладених у заяві, і щоб на підставі цих фактів могло бути прийняте належне рішення.
З метою правильного та всебічного розгляду справи та заслуховування пояснень сторін судом було прийнято рішення про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з призначенням судового засідання за участі сторін.
Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані, в тому числі, з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Суд враховує, що обов'язковість особистої явки в судове засідання позивача або його представника було зазначено в ухвалі суду від 12 листопада 2021 року. Більше того, в надісланих на адресу позивача повістках про виклик судом неодноразово наголошувалося про необхідність повідомлення про наявність поважних причин неможливості прибуття до суду. Окрім того, позивача було повідомлено про наслідки неявки, передбачені ст. 205, 206 КАС України.
Незважаючи на вказане, встановлені нормами КАС України свої процесуальні обов'язки позивач не виконав, а в судове засідання жодного разу не з'явився.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Вищезазначене також кореспондується з нормами ч. 5 ст. 205 КАС України.
Так, згідно ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що повторна неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи предмет оскарження та необхідність з'ясування певних обставин спірних правовідносин.
Суд неодноразово відкладав розгляд даної справи з метою надання можливості позивачу прибути в судове засідання. Незважаючи на це, позивач готовності брати особисту участь в судовому розгляді даної адміністративної справи не виявив.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Окрім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE від 16.02.17 р. Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Отже, суд констатує, що не зважаючи на належне повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду, визнання явки позивача в судове засідання обов'язковою, відкладення розгляду справи з підстав його неявки, останній жодного разу до суду не з'явився. У зв'язку з наведеним суд вважає, що позивач не виявив зацікавленості щодо розгляду справи в суді. Тому, враховуючи ту обставину, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України залишити без розгляду з підстави, визначеної п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, а саме: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
На підставі наведеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
2. Повідомити позивача, що особа, заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін