16 серпня 2022 року м. Житомир справа № 240/36726/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру призначеної йому пенсії з 77 відсотків до 70 відсотків сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року та не проведення перерахунку йому пенсії з 01.04.2019 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.07.2021 року за особовою справою №ХЗ 65851;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату йому належної пенсії:
- з 01.01.2018 року в основному розмірі 77% його грошового забезпечення;
- з 01.04.2019 року в основному розмірі 77% його грошового забезпечення з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.07.2021 року за особовою справою №ХЗ 65851 про грошове забезпечення для перерахунку йому пенсії за нормами чинними на 05.03.2019 року.
В обґрунтування позову Позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 77 % відповідних сум грошового забезпечення. ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовив та надав на адресу відповідача нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
Разом з тим, Відповідач протиправно не перераховує та не виплачує йому пенсію з урахуванням вказаної довідки. Більш того, Відповідач з 01.04.2019 провів перерахунок та виплачує пенсію лише в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою суду було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що перерахунок пенсії та виплата суми підвищення пенсії позивачу з 01.01.2018 проводиться відповідно до Постанови № 103, яка на час проведення перерахунку пенсії була чинною. Відповідач наголошує, що оскаржуване обмеження розміру перерахованої пенсії Позивачу зумовлено вимогами Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Закону України від 27 березня 2014 року № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні".
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку перерахунку таких пенсій, регулюються правовими нормами Закону України від 9 квітня 1992 pоку №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон N 2262-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, Позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-XII, в розмірі 77% від грошового забезпечення та перебуває на обліку у Відповідача.
Сторони визнають, що з 01.01.2018 Позивачу проведено перерахунок пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103.
Сторони визнають, що фактично Позивачу з 01.01.2018 та з 01.04.2019 здійснюються пенсійні виплати в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно щодо правомірності таких дій Відповідача, зумовлених обмеженням розміру пенсійних виплат.
Як зазначено у відзиві Відповідача, застосування таких обмежень зумовлено вимогами Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), в редакції Закону N 911-VIII, та Закону України 27 березня 2014 року № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон N 1166-VII).
Такі доводи та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на таке.
Безспірно, пунктом 23 розділу ІІ Закону N 1166-VII внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо зменшення максимального розміру пенсії, обчисленого відповідно до цієї статті, 70 процентами відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, Відповідач не врахував, що вказані правові норми статті 13 Закону N2262-XII регулюють виключно правовідносини щодо призначення відповідним категоріям військовослужбовців пенсії за вислугу років, а не правовідносини щодо проведення перерахунку уже призначеної пенсії.
Правовідносини щодо призначення та перерахунку пенсії мають різну правову природу, так як є різними за змістом і механізмом проведення таких процедур.
Безспірно, при призначенні відповідним категоріям військовослужбовців пенсії за вислугу років підлягають врахуванню вказані правові норми статті 13 Закону N 2262-XII, але такі ці норми не підлягають застосуванню при перерахунку вже призначеної пенсії.
Таким чином, обмеження щодо максимального розміру пенсії за віком, передбачені ст.13 Закону N 2262-XII, не підлягають врахуванню при проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії Позивачу.
Тобто, оскаржувані дії Відповідача стали наслідком помилкового застосування у спірних правовідносинах положень статті 13 Закону N 2262-XII.
Аналогічно, приписами статті 2 Закону N 3668-VI, в редакції Закону N 911-VIII, передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), окрім іншого, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Правові норми Закону N 3668-VI набрали чинності з 01.10.2011року, а в редакції Закону N 911-VIII набрали чинності з 01.01.2016року.
Разом з тим, Відповідач не врахував, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону N 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Тобто, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі N 522/16882/17, від 12.03.2019 у справі N 522/3049/17, від 15.04.2019 у справі N 127/4270/17, від 30 жовтня 2019 р. у справі N 826/17744/17 та від 24 червня 2020 р. у справі N 580/234/19.
Як встановлено судом та визнається сторонами, пенсія Позивачу призначена ще з 01.03.2006.
Зазначене свідчить, що обмеження щодо максимального розміру пенсії, передбаченні вимогами Закону N 3668-VI (в редакції Закону N 911-VIII), також не підлягають застосуванню до спірних відносин щодо розміру перерахованої пенсії Позивача, призначеної до 01.10.2011року.
Одночасно суд враховує, що відповідно до вимог ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Таким чином, позовні вимоги Позивача відповідають вимогам чинного законодавства, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 та з 01.04.2019 з урахуванням виплачених сум на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.07.2021 року за особовою справою №ХЗ65851 з врахуванням проведених виплат.
В силу приписів ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 та з 01.04.2019 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 23.07.2021 за особовою справою №ХЗ 65851.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018 та з 01.04.2019 з урахуванням виплачених сум на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 23.07.2021 за особовою справою №ХЗ 65851 з врахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова