Справа № 183/4757/22
№ 1-кп/183/1127/22
16 серпня 2022 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12022048080000044 від 09 серпня 2022 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гнатівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого початкову освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
У відповідності до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, повністю згоден зі встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти такого розгляду, про що надав відповідну заяву.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.08.2022 року, у відповідності до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що 05 серпня 2022 року в період часу з 00 години 00 хвилин до 00 годин 10 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проходив біля домоволодіння АДРЕСА_1 , що перебуває у володінні ОСОБА_5 , та в цей час у нього виник прямий умисел на незаконне проникнення до житла, а саме до вказаного будинку.
Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у вказаний час та місці, усвідомлюючи, що не має законного права проникати до житла приватного будинку без дозволу власника, вільним шляхом потрапив на територію зазначеного вище домоволодіння та, підійшовши до дверей будинку АДРЕСА_1 , за допомогою своїх власних фізичних зусиль рук відкрив вхідні двері у будинок, які були закриті на металевий гачок.
Продовжуючи реалізувати свій прямий умисел на незаконне проникнення до житла, що перебуває у володінні іншої особи, ОСОБА_3 зайшов у будинок АДРЕСА_1 , та пройшов у спальну кімнату, де ліг спати, тим самим незаконно проник до житла всупереч волі законного володільця ОСОБА_5 , порушивши його право на недоторканність житла, передбаченого ст. 30 Конституції України, ст. 12 Загальної декларації з прав людини, ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.
Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у незаконному проникненні до житла при обставинах встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 за місцем мешкання характеризується з негативної сторони.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Водночас, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Також, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.
Тому, з урахуванням особливостей даного кримінального проступку та обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу чи виправних робіт, оскільки останній офіційно не працює. Тому, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді обмеження волі на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 162 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуваннямз мінімальним строком, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Також, за наявності пом'якшуючої обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_3 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 162 КК України.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді обмеження волі на вищевказаний строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази та судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись статтями 100, 107, 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на один рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Суддя ОСОБА_1