Справа № 203/1477/22
2/0203/891/2022
12 серпня 2022 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Биченковій Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що з 25.07.2017 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Посилаючись на те, що з 07.04.2022 року сімейне життя між ними погіршилось, спільне проживання припинилось та фактичні шлюбні відносини припинено, неможливість примирення та збереження шлюбу, позивач просив суд розірвати шлюб з відповідачкою.
Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.05.2022 року було відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 08.07.2022 року позов було залишено без руху на підставі ч.11 ст.187 ЦПК України.
Ухвалою від 15.07.2022 року було задоволено клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору та призначено справу до подальшого розгляду в судовому засіданні.
В призначене судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача в наданій заяві просив розглядати справу без присутності позивача та його представника, зазначивши про підтримання позову.
Відповідачка направила до суду заяву, в якій також просила розглядати справу без її участі, зазначивши про визнання позову та згоду на розірвання шлюбу.
Враховуючи подані заяви та визнання позову відповідачкою, відповідно до положень ч.3 ст.211, ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши викладені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 25 липня 2017 року Центральним районним у м.Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №642.
Від шлюбу малолітніх або неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 1 ст.24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.
Таким чином, відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Як зазначив в своєму позові позивач, шлюбні відносини та спільне проживання з відповідачкою були фактично припинені в квітні 2022 року та після цього не поновлювались.
В свою чергу відповідачка в поданій заяві визнала позов та не заперечувала проти його задоволення.
З урахуванням зазначених вище обставин та положень законодавства, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя та збереження шлюбу між сторонами, який може будуватись лише на паритетних засадах, є неможливим та протирічить їх інтересам, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню та слід розірвати шлюб між останніми.
Враховуючи положення ст.113 СК України, а також, що відповідачка у поданій заяві не заявила про бажання відновити своє дошлюбне прізвище, після розірвання шлюбу прізвище останньої слід залишити « ОСОБА_3 ».
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи подачу відповідачкою до початку розгляду справи по суті заяву про визнання позову, звільнення позивача від сплати судового, у відповідності до ч.6 ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України, з відповідачки на користь держави слід стягнути судовий збір в 496 грн. 20 коп., що становить 50% від ставки судового збору за заявлену вимогу немайнового характеру. Інші судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,56,112,113 СК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,142,211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 липня 2017 року Центральним районним у м.Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №642 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки залишити без змін - ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп.
Інші судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12 серпня 2022 року.
Суддя С.Ю.Казак