справа № 178/746/22
№ провадження 3/208/1779/22
Іменем України
15 серпня 2022 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П.,
за участі
секретаря судового засідання Переверзова І.О.,
особи, відносно якої надійшов адміністративний матеріал, - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Плетенко К.Ю.,
свідків сторони захисту- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого водієм у ДСНС, холостого, має на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 277064 від 30.06.2022 року, -
встановив:
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 277064 від 30.06.2022 року, вбачається, що 30 червня 2022 року о 22.20 годині ОСОБА_1 у м. Кам'янське Дніпропетровської області, по вул. Москорецькій будівля № 11, керував транспортним засобом Шевроле державний знак «Луценко», з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту), від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановлено законом порядку, відмовився. Чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Так, п. 2.5. Правил дорожнього руху передбачено, що - Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином суб'єктним складом адміністративного правопорушення, є встановлення що особа яка є водієм, фактично керує транспортним засобом у стані сп'яніння.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як встановлено в ході розгляду справи, доказами на підтвердження відображених даних за змістом протоколу зазначено: відеозапис з боді-камери № 4830, і № 4933, акт застосування технічного виміру, направлення на медичний огляд, рапорт, пояснення свідка.
Так, зі змісту переглянутих відеозаписів долучених до протоколу про адміністративне правопорушення на одному двд-диску, знаходяться два відеофайли, переглянув які під час розгляду встановлено, що один відеозапис зафіксував рух автомобіля Шевроле державний знак «Луценко» до місця зупинки по вул. Москворецький, після чого відображено що один із працівників поліції одразу ж вийшовши зі службового автомобіля направився у сторону автомобіля Шевроле, на чому відеозапис закінчено; другий відеозапис відображає звук - частину спілкування між поліцейським і ОСОБА_4 , за змістом якого ОСОБА_4 наголошує поліцейському що він не сидів за кермом, що вимога про проходження тестування та медичного огляду його як водія на стан сп'яніння не є законною, бо за кермом сидів інший, при цьому дане відео не відображає фактичні обставини події яка відбувалася;
Щодо акту застосування технічного виміру, направлення на медичний огляд, то останні містять данні про відмову ОСОБА_4 від підпису та згоди останнього на проходження медичного огляду.
Рапорт відображає данні зображені в протоколі, та пояснення свідка відображають підтвердження руху транспортного засобу, без зазначення даних щодо особи яка цим автомобілем керувала.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ч. 1 ст. 9 КУпАП, визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Допитаний під час судового розгляду ОСОБА_1 зазначив, що він 30.06.2022 року зустрівся із своїм приятелем ОСОБА_5 , з яким в той вечір відвідав ресторану, де вжив спиртні напої. Після цього, так як до ресторану він приїхав на власному авто Шевроле, зателефонував ОСОБА_6 , і домовився з ним що б він приїхати до ресторану, сів за кермо його автомобіля, і відвіз автомобіль до місця стоянки, на що ОСОБА_7 погодився. Дочекавшись ОСОБА_7 , він з ОСОБА_8 вийшли з ресторану, сіли у авто. За кермо сів ОСОБА_7 , він сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_8 сів на заднє пасажирське сидіння. Вони попрямували містом, і в подальшому вже поїхали в напрямку його місця роботи, що б там залишити автомобіль, а самим пішки пройтися додому. Коли вони під'їхали до вулиці Москворецькій, спустившись зверху по проспект Тараса Шевченка, так як в місті не було зовнішнього освітлення, він своєчасно не зорієнтувався, та скомандував ОСОБА_7 що б той повернув праворуч, і останній послухавшись його повернув на вулицю праворуч, поїхав проти напрямку руху, що вже зрозумів пізніше. Під'їхав до будівлі № 11 по вул. Москворецькій, яке є місцем його роботи, вони зупинилися і одразу до його автомобілю під'їхав екіпаж поліції, з якого вийшли поліцейські і направилися до них. Він вийшов з автомобіля з пасажирського переднього сидіння, де і знаходився на час зупинки, а ОСОБА_7 вийшов з місця водія, що безпосередньо бачили поліцейські, але зазначене не зафіксували на долученому відеозапису з бодікамери. Він згодний з тим, що був у стані алкогольного сп'яніння, вів себе збуджено, агресивно, в чому він кається, але це було пов'язано з тим, що його вимагали пройти медичне обстеження на стан алкогольного сп'яніння як водія який керував автомобілем, що не відповідало дійсності, про що він і на відеозапис також підтверджував. А тому не погоджується з пред'явленим звинуваченням у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і просить провадження закрити з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення у його діях.
Захисник, адвокат Плетенко К.Ю. подала клопотання про закриття провадження у адміністративній справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно підзахисного ОСОБА_9 , так як останній не сідав 30.06.2022 року о 22.20 за кермо автомобіля Шевроле державний знак «Луценко», а знаходився у якості пасажиру. Керування транспортним засобом на час події здійснював ОСОБА_10 , якого запросив ОСОБА_4 в той вечір, після того як вжив спиртне. При фіксації події, поліцейські мали при собі боді камери, що відображено у протоколі, але при цьому у зазначеному відео не відображено події після зупинки автомобіля біля будівлі № 11 по вул. Москворецький, які б надали можливість встановити особу яка зафіксувала б що саме ОСОБА_4 знаходився за кермом автомобіля, в той же час зазначений відеозапис відображає пояснення ОСОБА_9 що він не керував автомобілем, а тому вимоги про проходження ним тестування приладом Драгер або медичного огляду на стан сп'яніння, не узгоджується з приписами ст. 130 КУпАП, так як для наявності складу даного адміністративного правопорушення, особа відносно якої він складається повинна бути водієм який керував транспортним засобом у стані сп'яніння. При цьому наданий запис з боді-камер не безперервним, а має вибіркову фіксацію події, та якість яка не відображає фактичних обставин, що без фіксації самої події, який не відповідає вимогам порядку фіксації відображеного в Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року.
Свідок ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_4 30 червня 2022 року біля 22-ої години зателефонував йому та попросив допомоги в тому, що б він прийшов до ресторану «Дача» та відігнав належний ОСОБА_4 автомобіль до місця стоянки, так як останній вжив спиртне не може везти автомобіль який залишив біля ресторану, на що він погодився. Він має водійське посвідчення та досвід у водінні, має дружні стосунки із ОСОБА_4 а тому погодився, та через 15-20 хвилин прийшов до ресторану. ОСОБА_11 разом із його знайомим ОСОБА_8 , з яким знаходився у ресторані вийшли, сіли до автомобіля Шевроле належного ОСОБА_12 , при цьому за кермо сів він а ОСОБА_11 сів на пасажирське переднє сидіння. ОСОБА_8 сів ззаду. Вони поїхали до містом, проїхали заправку ОККО, повернули на проспект Тараса Шевченка прямуючи до роботи Івана, що б там залишити автомобіль. В місті зовнішнє освітлення було виключено, тому не зорієнтувавшись, він звернув на вулицю Москворецьку на вимогу Івана. Доїхав до будівлі № 11 по вул. Москворецькій до місця роботи ОСОБА_12 , вони зупинилися. Одразу біля автомобіля також зупинився екіпаж поліції, з якого вийшов поліцейський підійшовши до автомобіля. Він вийшов з автомобіля, так як він керував транспортним засобом, що було видно поліцейському, але він попрямував до ОСОБА_12 , який також вийшовши з автомобіля поводився дуже дивно, агресивно, що і звернуло увагу поліцейського. Під час розмови було з'ясовано, що він їхав проти руху, але поліцейські про це не склали протокол, натомість стали вимагати від ОСОБА_12 що б той пройшов тестування на стан сп'яніння, а потім щодо медичного огляду на стан сп'яніння, що було не зрозумілим та безпідставним, так як за кермом автомобіля ОСОБА_11 не знаходився, і керував автомобілем саме він, про що і зазначав поліцейським, але останні проігнорували його заперечення та зауваження, оформили якісь документи, автомобіль не вилучали, не передавали будь-якій особі, та поїхали з місця події. Він стверджує що ОСОБА_11 вийшов з ресторану за кермо автомобіля не сідав, і саме він сів за кермо автомобіля та виходив з водійського сидіння коли зупинилися біля будівлі № 11 по вул. Москворецькій.
Свідок ОСОБА_3 повідомив, що повернувшись з бойових дій, він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_13 , з яким вони поїхали на належному ОСОБА_12 автомобілі до ресторану «Дача», де спілкувалися та вжили спиртне. А тому ОСОБА_11 розуміючи що не може сісти за кермо автомобіля, подзвонив своєму куму ОСОБА_7 , що б той прийшов до ресторану та сів за кермо автомобіля ОСОБА_12 , і відвіз його. ОСОБА_14 , вони втрьох - він, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , сіли разом у авто Шевроле. Так, за кермо автомобіля сів ОСОБА_7 , він сів на заднє сидіння, а ОСОБА_11 сів біля ОСОБА_7 на переднє пасажирське сидіння. Спочатку вони поїхали до заправки ОККО що б попити кофе, але потім передумали та поїхали до місця роботи ОСОБА_12 , що б там залишити автомобіль. Коли вони приїхали до місця роботи ОСОБА_12 і зупинилися, біля автомобіля зразу зупинився автомобіль поліції, з якого вийшли поліцейські і підійшли до них. З автомобіля вийшов ОСОБА_11 який знаходився на передньому пасажирському сидінні, і ОСОБА_7 який знаходився за кермом автомобіля, щось вони стали розмовляти, з'ясовувати якісь питання. Він одразу не виходив з автомобіля, чекав і вийшов вже вкінці розмови. Коли поліцейські склали якісь документи та поїхали. Автомобіль не вилучали, нікому не передавали, а залишили на тому ж місця де він і зупинився. Він стверджує що ОСОБА_11 не сідав за кермо автомобіля і не керував ним після того, як вони приїхали до ресторану «Дача», так як за кермом знаходився саме ОСОБА_7 , якого і викликав ОСОБА_11 з ресторану.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на засадах суворого додержання законності і принципів презумпції невинності, згідно з якою особа, що притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки протилежне не буде доведено і зафіксовано у встановленому законом порядку.
Поряд із загальними принципами, характерними для всього адміністративного процесу (законності, об'єктивної істини, рівності громадян перед законом, оперативності тощо), провадженню в справах про адміністративні правопорушення значною мірою більше, ніж іншим провадженням, властивий принцип економічності, що, однак, не означає, що справи повинні розглядатися поверхово.
Для виникнення правовідносин відповідальності, необхідна сукупність як фактичних підстав, так і юридичних фактів (юридичні підстави), тобто наявність в діях особи складу адміністративного проступку.
Склад правопорушення завжди конкретний і становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і водночас достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Під юридичним складом розуміють передбачену нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення.
До цих ознак належать: а) об'єкт; б) об'єктивна сторона; в) суб'єкт; г) суб'єктивна сторона.
Саме до об'єктивної сторони складу порушення, як системи передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку, включаються обов'язкові ознаки: протиправне діяння - дія чи бездіяльність, шкідливі наслідки діяння; причинний зв'язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили; і факультативні ознаки - час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Також обов'язок складання протоколу про адміністративне правопорушення, урегульовано п. 1 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 року, згідно до якого: складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.
Надаючи оцінку доказам дослідженим під час розгляду справи, суддею враховується, що у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 277064 від 30.06.2022 року підпис правопорушника відсутній з позначкою «від підпису відмовився». Жодних пояснень до протоколу не долучено. Свідки події відсутні. До протоколу долучено лише відеозапис на якому відображається рух автомобіля з якого ведеться запис ( можна зробити припущення поліцейський автомобіль), до його зупинки біля автомобіля Шевроле, та виходу поліцейського з автомобіля в напрямку зазначеного автомобіля, - на цьому відеозапис припиняється, без відображення фіксації подальшої події за змістом якої можливо було б побачити відображення і фіксування особи яка знаходиться за кермом транспортного засобу; та другого відео запису який має лише звукове відображення частини спілкування без відео відображення самої події, яке є часткою події, без початку та закінчення запису; іншого жодного доказу на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 взагалі 30.06.2022 року о 22.20 годині керував транспортним засобом не долучено. Також, відсутні докази того, що саме його як водія транспортного засобу зафіксували на боді-камеру працівники поліції, що саме його огляд на стан сп'яніння пропонувався поліцейськими, а також фіксування відмови особи як водія транспортного засобу який ним керував на час події, від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі. А тому, лише данні відображені за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 277064 від 30.06.2022 року, не можуть бути належними та допустимими доказами складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 , який своєї вини не визнав, та позиція якого підтверджена показами допитаних свідків - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , якими стверджено, що ОСОБА_1 30 червня 2022 року о 22.20 годині не здійснював керування транспортним засобом Шевроле державний знак «Луценко», по причині вжиття ним алкогольних напоїв, а за кермом знаходився та керував транспортним засобом ОСОБА_2 , який на прохання ОСОБА_9 і прибув до ресторану де і сів за кермо автомобіля належного ОСОБА_15 , і саме ОСОБА_16 виходив на місця зупинки біля будівлі № 11 по вул. Москворецькій у м. Кам'янське з водійського сидіння, що не побачити поліцейські не могли.
За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.
Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Тому суд виходить з доведеності вини особи на підставі зібраних доказів які долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, з яких не підтверджено ні відеофіксацією з боді-камер, ні показами свідків, ні іншими будь-якими доказами що саме ОСОБА_4 станом на 30 червня 2022 року о 22.20 керував транспортним засобом Шевроле державний знак «Луценко».
Встановлені суддею обставини, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги як належні та допустимі докази.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суддя вважає, що провадження в справі , за фактом вказаним в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 277064 від 30.06.2022 року - підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , що є підставою для закриття провадження у справі в порядку п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, 283-285,294 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя Івченко Т. П.