Рішення від 29.07.2022 по справі 199/1745/22

Справа № 199/1745/22

(2/199/1411/22)

РІШЕННЯ

іменем України

29.07.2022

м. Дніпро

справа №199/1745/22

провадження № 2/199/1411/22

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК»

відповідач - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначивши, що 20.07.2016 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Б/Н, згідно умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту виникла заборгованість, яка станом на 11.02.2022 становить 58013,26 грн. та складається із: заборгованості за кредитом - 43826,93 грн.; заборгованості за відсотками - 14186,33 грн.; заборгованості за штрафами у розмірі 0,00 грн., яку позивач, а також судові витрати, просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 29 квітня 2022 року справу прийнято до свого провадження та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про наявність цивільної справи, стороною якої він є, за відомою зареєстрованою адресою, своїм правом надання відзиву на позов останній не скористався.

Так, при отриманні позовної заяви, судом здійснювався запит з метою з'ясування зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

На даний запит було надано відповідь у якій зазначено, що відповідач є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Будь-яких інших даних щодо місця знаходження відповідача у розпорядженні суду не має.

Заяв про зміну місця проживання, відповідач суду не надавав.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї), особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з відміткою про причини невручення.

Таким чином, судом вичерпані всі можливості щодо направлення та повідомлення відповідача про розгляд справи, а тому суд вважає його таким, що повідомлений про наявність справи у відношенні нього належним чином.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.07.2016 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банк», за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, які викладені на банківському сайті: http://a-bank.com.ua/terms, становлять укладений між сторонами кредитний договір з встановленим кредитним лімітом на картковий рахунок.

Водночас, ОСОБА_1 засвідчив, що він ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, що розміщені на офіційному сайті банку та погоджується з ними.

Кредитними коштами та, відповідно, кредитною карткою відповідач ОСОБА_1 користувався, періодично витрачаючи кредитні кошти та погашаючи частину заборгованості.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв'язку з неповним та несвоєчасним погашенням відповідачем заборгованості, станом на 11.02.2022 становить 58013,26 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 43826,93 грн.; заборгованості за відсотками - 14186,33 грн.; заборгованості за штрафами - 0,00 грн.

Дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку АТ «Акцент-банк».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а тому зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) у відповідності до ст. 610 ЦК України, тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 58013,26 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 43826,93 грн.; заборгованості за відсотками - 14186,33 грн.; заборгованості за штрафами - 0,00 грн.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

Керуючисьст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №Б/Н від 20.07.2016, яка виникла станом на 11.02.2022 та складається із: заборгованості за кредитом - 43826,93 грн.; заборгованості за відсотками - 14186,33 грн.; заборгованості за штрафами у розмірі 0,00 грн, а всього 58 013 (пятдесят вісім тисяч тринадцять) грн. 26 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 29 липня 2022 року.

Позивач Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження - вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .

Суддя О.Б.Подорець

Попередній документ
105743352
Наступний документ
105743354
Інформація про рішення:
№ рішення: 105743353
№ справи: 199/1745/22
Дата рішення: 29.07.2022
Дата публікації: 17.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту