Справа № 199/1068/22
(2-о/199/52/22)
іменем України
13.07.2022
м. Дніпро
справа №199/1068/22
провадження № 2-о/199/52/22
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Терентієвої Я.О.,
учасники справи:
заявник ОСОБА_1
заінтересована особа Амур-Нижньодніпровський районний відділ у м. Дніпрі Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області
заінтересована особа Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересовані особи - Амур-Нижньодніпровський районний відділ у м. Дніпрі Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року, -
за участю учасників справи:
заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Лавренкова О.В.
У лютому 2022 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви посилався на те, що він народився в Узбецькій РСР. З початку 1991 року він переїхав проживати на територію України. У червні 1993 року він зареєстрував шлюб, який в подальшому було розірвано. Паспорт зразка СРСР втратив у 1995 році, а тому паспорт громадянина України отримати не може.
У зв'язку з викладеним, заявник просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, посилаючись на те, що з вересня 1992 року постійно проживає на території України, проте не може отримати паспорт громадянина України, оскільки паспорт зразка СРСР у 1995 році втратив.
Представник заінтересованої особи - Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Лавренков О.В. у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, пояснивши, що заявником не надано належних доказів його проживання на території України станом на 24.08.1991.
Вислухавши заявника, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Як вбачається з викладеного вище, підставами для оформлення належності особи до громадянства України необхідно встановити її постійне проживання на території України саме станом на 24.08.1991 або на 13.11.1991.
З наданих заявником доказів (військового квітка, свідоцтва про розірвання шлюбу від 06.01.1994, актом про проживання особи від 08.02.2022), жодним чином не вбачається, що він чи його батьки станом на день проголошення незалежності України чи вступу у силу Закону України "Про громадянство України" проживали на території України.
Крім того, у судовому засіданні заявником було надано пояснення, що на території України від проживає з вересня 1992 року.
За таких обставин, заявником не доведено обставин, які б свідчили про його належність до громадянства України, а тому підстав для задоволення заяви, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 19, 264, 265, 268, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , де заінтересовані особи - Амур-Нижньодніпровський районний відділ у м. Дніпрі Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати віднести на рахунок заявника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 22 липня 2022 року.
заявник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
заінтересована особа - Амур-Нижньодніпровський районний відділ у м. Дніпрі Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, місце знаходження - пр. Мануйлівський, 31, м. Дніпро, 49023.
заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 37806243, місце знаходження - вул. Липинського, 7, м. Дніпро, 49000.
Суддя О.Б. Подорець