12 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 640/17616/19
адміністративне провадження № К/990/15347/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №640/17616/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКН Україна» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКН Україна» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2021 позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 відмовлено Головному управлінню ДПС у місті Києві у відкритті апеляційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду місті Києві від 28.05.2021 у справі №640/17616/19.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у місті Києві 17.06.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верхового Суду.
Одночасно заявником у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Так, в обґрунтування поважності пропуску процесуального строку представник відповідача зазначає, що копія оскаржуваної ухвали надійшла на адресу податкового органу 26.05.2022, а отже касаційну скаргу подано в межах тридцятиденного терміну з моменту отримання копії судового рішення.
Також, податковий орган зазначає, що своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду та повторне звернення з касаційною скаргою у найкоротший термін є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2022 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; статті 330 КАС України у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.
Копію ухвали отримано представником відповідача 11.07.2022, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 0102936420360.
13.07.2022 на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору.
В обґрунтування підстав поважності пропуску процесуального строку відповідач зазначає, що пропуск процесуального строку стався у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та у зв'язку з оголошенням простою в Державній податковій службі України та її територіальних органах.
23.05.2022 наказом Державної податкової служби України «Про припинення простою у роботі окремим працівникам Головного управління ДПС у місті Києві» від 20.05.2022 №350 було припинено простій відповідальному працівникові Головного управління ДПС у місті Києві, що підтверджується копією означеного наказу.
Інших обґрунтованих доводів, та доказів які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем не наведено.
Зазначені відповідачем підстави не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин, оскільки в податковому органі працює достатньо велика кількість штатних працівників, які можуть звертатись до суду в порядку самопредставництва та на яких можливе покладення обов'язків працівника, який перебуває на лікарняному.
Крім того, варто зазначити, що податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.
Варто зазначити, що залишаючи касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві суд касаційної інстанції вказував на необхідність подання доказів, які підтверджують отримання копії оскаржуваного судового рішення, однак відповідач вимоги ухвали не виконав.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню ДПС у місті Києві у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №640/17616/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №640/17616/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКН Україна» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова