Справа № 344/8560/22
Провадження № 3/344/4216/22
15 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Хоростіль Р.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП: суду невідомий,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство за наступних обставин:
09 липня 2022 року близько 10год. 30хв. по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно брата ОСОБА_2 , виражався в його сторону нецензурною лексикою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На розгляд справи ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце її розгляду, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подав.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зважаючи на вказані обставини суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила насильство у сім'ї.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Так, згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою.
Так, в протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за якою складено протокол.
Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повністю доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 288629 від 09 липня 2022 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими матеріалами в їх сукупності.
Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
В той же час будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Роман ХОРОСТІЛЬ