Справа № 344/20014/21
Провадження № 2/344/1398/22
15 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Шамотайло О.В.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник АТ «Універсал банк» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 11042,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору № б/н від 14.11.2018 укладеного між АТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не виконує свої забов'язання за даним договором, а саме не надає своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що відображається у розрахунку заборгованості за договором.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, правом подачі заперечень та відзиву на позов не скористався.
Згідно з ч.3 ст. 287 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".
Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
14.11.2018 відповідач уклав вказану вище угоду (а.с. 6) і отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується копією анкети-заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) зобов'язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як підтверджується матеріалами справи, банк виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит.
Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.5) відповідач порушував графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачував та внаслідок чого виникла заборгованість.
Позивач визначив розмір заборгованості, виходячи з вказаного вище розрахунку, який станом на 14.09.2021 становить 11042,00 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту.
Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З цього приводу суд вказує таке.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 14.11.2018 не зазначена базова процентна ставка, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а представлений суду Витяг з Умов та правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не містять підпису ані відповідача, ані позивача.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді базову процентну ставку, а також розмір відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, а судом констатується про відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року за подібними правовідносинами.
Укладений між сторонами кредитний договір від 14.11.2018 у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним), однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до переконання, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
При цьому позивач прохає про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11042,00 грн., яка згідно до долученого банком розрахунку і є заборгованістю відповідача за тілом кредиту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 наведено правову позицію про те, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Частинами першою- четвертою стататі 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У силу частини першої статті 81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг вбачається, що вона не містить будь-яких даних про суму кредиту чи кредитного ліміту. При цьому у позовній заяві зазначено про отримання позичальником кредиту та право банку змінювати кредитний ліміт (а.с2, останній абзац), що узгоджується із п.3 анкети-заяви підписаної відповідачем, у якій він беззастережно погодився із правом банку в односторонньому порядку на його розсуд збільшувати або зменшувати (тобто змінювати) кредитний ліміт.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Сума заборгованості позичальника по тілу кредиту відображена у наданому банком розрахунках. Тобто, вказаними письмовими документами доведено, що відповідач користувався кредитними коштами, а первісно встановлений ліміт змінювався, при цьому згідно до розрахунку заборгованості відповідачем періодично проводилося погашення заборгованість за тілом кредиту (колонка 13 розрахунку, а.с.5).
При цьому тіло кредиту в сумі 11042,00 грн і є фактично отримані позичальником кошти. У випадку ж неповернення коштів у встановлений законом строк певний платіж з тіла кредиту переноситься до простроченої заборгованості.
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами розрахунок заборгованості за тілом кредиту, наданий позивачем.
Наведне також узгоджується із правовими висновками Івано-Франківського апеляційного суду, що висловлені у постанові від 02 грудня 2019 року в справі 344/10191/19 провадження № 22-ц/4808/1405/19, в справі №344/9762/19 провадження №22-ц/4808/1430/19, в справі №344/15893/19 провадження №22-ц/4808/205/20 та в інших справах за подібними правовідносинами, які покликані забезпечити сталість та єдність судової практики.
Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з боржника отриманого ним та непогашеного тіла кредиту в розмірі 11042,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки сторони не з'явились в судове засідання, то суд при вирішенні справи постановлює рішення виходячи з наявних у цій справі матеріалів.
Керуючись наведеним та на підставі ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Універсал банк» ( 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.11.2018 в розмірі 11042,00 грн. (одинадцять тисяч сорок дві гривні 00 копійок) непогашеного тіла кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Універсал банк» ( 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) витрати по сплаті судового збору в розмірі - 2270,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.В.Шамотайло