Справа № 344/17455/21
Провадження № 2/344/1049/22
15 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Шамотайла О.В.,
секретаря Устинської Н.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухомість в порядку спадкування за заповітом,-
03.11.2021 до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухомість в порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання ( а.с. 58).
У підготовче засідання призначена на 02.12.2021 року позивача не з'явився, в матеріалах справи міститься заява представника позивача-адвоката Павликівської Г.М. відповідно до змісту якої просила про відкладення підготовчого судового засідання у зв'язку з перебуванням у судовому засідання в Тисменицькому районному суді (а.с. 136).
В подальшому підготовче судове засідання призначалося судом на 26.01.2022 про час та місце проведення підготовчого судового засідання сторони повідомлялися належним чином, зокрема і позивач ОСОБА_1 про що свідчить розписка про направлення повістки (а.с. 167) . Надалі в підготовчі судові засідання призначені судом на 26.01.2022, 28.02.2022, 13.04.2022, 17.05.2022, 11.07.2022 та 15.08.2022 сторона позивача також не з'являлася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце їх проведення про що свідчать розписки та повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи ( а.с. 173,179, 180, 181, 183, 184).
15.08.2022 через канцелярію суду надійшла заява представника відповідача в якій адвокат Якубовський О.О. звертає увагу суду на зловживання стороною позивача процесуальними правами спрямованими на затягування розумного строку розгляду справи. Просить провести підготовче судове засідання у відсутності сторони відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).
Суд зазначає, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Також суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни протягом усього провадження у справі.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки в призначені судові засідання сторона позивача систематично не з'являється в підготовчі судові засідання, що розцінюється судом, як чергові спроби спрямовані на затягування розумного строку розгляду справи, враховуючи наявні в сукупності умови (належне повідомлення сторони, повторність неявка без поважних причин, або повторне не повідомлення про причини неявки та відсутність заяви про розгляд справи за відсутністю позивача) суд змушений залишити позовну заяву без розгляду, оскільки обставини справи свідчать про недодержання умов реалізації стороною позивача свого права на звернення до суду за захистом, а можливість застосування таких прав надалі не втрачена.
В той же час суд констатує, що саме по собі тривале перебування даної справи в суді не пов'язане із затягуванням розумних строків розгляду справи судом. Так, суд докладав усіх можливих зусиль задля розгляду справ в розумні строки призначаючи щоразу засідання в найбільш зручні та прийнятні для учасників процесу дати, дотримуючись вимог ЦПК України.
В той же час в прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах вироблено у своїй практиці кілька взаємопов'язаних критеріїв, зокрема:
- складність справи;
- поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);
- поведінка судових та інших державних органів;
- важливість предмету розгляду для заявника.
Щодо критерію “поведінки сторін”, то слід вказати, що довга тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичного, так і з правового боку.
Таким прикладом, можна навести справу “Чірікоста і Віола проти Італії”, де п'ятнадцятирічний строк розгляду було визнано Судом виправданим, оскільки самі заявники сімнадцять разів зверталися з проханням про відстрочення процесу і не заперечували проти шістьох перенесень розгляду, здійснених на підставі заяви іншої сторони у справі. У справах, де відповідачем виступала Україна та де тривалість розгляду справи була визнана розумною слід вказати справи “Тімотієвич проти України”, де також тривалий розгляд справи було визнано “розумним” з огляду на те, що заявник систематично не з'являвся у судові засідання і Європейський суд констатував, що заявник явно не був зацікавлений у швидкому розгляді справи, а також справа “Бєлуха проти України”, де розгляд справи протягом шести років також було визнано “розумним” тому, що заявниця систематично оскаржувала рішення судів нижчої ланки у судах вищих ланок з порушенням строків оскарження.
При цьому, протягом усього часу перебування справи в суді позивачем не подано заяви про розгляд справи за його відсутністю, як і не надано в судовому засіданні жодних пояснень по суті справи, що унеможливлює і завершення цієї справи опираючись на положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом та виходячи лише з наявних у справі доказів.
Таким чином, в силу вищенаведених норми ч. 3ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що сторона позивача, систематично не з'являлася до суду без поважних причин, при цьому судом враховано правові позиції ЄСПЛ в рішенні по справі «Вячеслав Корчагін проти росії» (№ 12307/16).
Відповідно з ч. 1ст. 200, п. 3) ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Наведене також узгоджується із правовими висновками викладеними Верховним Судом у постанові в справі №465/6555/16-4ц від 28.10.2021,а правові позиції Верховного Суду покликані забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не надавати можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи зазначене вище та відсутність клопотання сторони позивача про розгляд справи за його відсутності, а також повторну неявку позивача в підготовче засідання, хоча про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивач ставився до відому належним чином, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для залишення вказаної позовної заяви без розгляду.
На підставі зазначеного та керуючись п.1ч.2ст.200, п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухомість в порядку спадкування за заповітом, залишити без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з часу її ухвалення до суду апеляційної інстанції.
Суддя: О.В.Шамотайло